Постанова № 35933124, 09.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 р. Справа №805/15288/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання: Гусєвій Л.С.,

за участю представника позивача - Смольянінової О.В. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови від 27.09.2013 року про результати перевірки виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2013 року публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

29.08.2013 року публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» звернулося із листом №13241/6733/2013 на ім'я міністра юстиції України, голови Національного Банку України, міністра фінансів України (а.с. 7-10), в якому позивач просив провести перевірку виконавчого провадження № 31694840 з виконання виконавчого листа №2-1581 виданого 25.11.2009 року Ленінським районним судом м. Донецька про стягнення на користь АБ «Укргазбанк» заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - будівлі торгово-виставочного комплексу, літ. З-3, загальною площею 915,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, витребувати матеріали виконавчого провадження № 31694840 з відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку для їх перевірки, здійснити перевірку законності виконавчого провадження та дій державного виконавця Нідченко Дмитра Євгеновича та винести постанову про її проведення та результати.

Листом Державної виконавчої служби України №13-0-26-2622/31 від 08.10.2013 року банку повідомлено про результати розгляду вищевказаного звернення позивача та надано копію постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області Могильного Ю.В. від 27.09.2013 року про результати перевірки виконавчого провадження, якою дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку по примусовому виконанню виконавчого провадження: у рахунок погашення заборгованості ТОВ «ТІС» за кредитним договором № 2063/699 від 19 листопада 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №441, посвідченим 14 січня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 18 - будівлю торгово-виставочного комплексу, літ З-з, загальною площею 915,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу будівлі торгово-виставочного комплексу б/н посвідченого 21 грудня 2007 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 6690, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів на підставі витягу № 5193922 від 21.12.2007 року, номер правочину 2590175, право власності також зареєстроване КП БТІ м. Донецька згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17264978 від 02.012008 року реєстраційний №20330091, номер запису 2622 в книзі 15чн, визнано такими, що здійснені дотриманням вимог чинного законодавства (а.с. 11-16).

Вважаючи постанову відповідача, такою, що прийнята із порушенням норм діючого законодавства, позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до приписів ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 606), рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.

Згідно ч.1, 2 ст. 83 Закон № 606, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до вимог статті 84 Закону № 606, здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право:

1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;

2) заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.

Згідно приписів ст. 85 вказаного Закону, посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, мають право витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки. Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься постанова.

Відповідно до вимог ст. 86 Закону № 606, посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження. Постанова про проведення або результати перевірки законності виконавчого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її прийняття у порядку, встановленому цим Законом.

Про результати перевірки законності виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, у даному випадку відповідач діяв згідно Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Крім того, суд вважає доречним звернути увагу на таке.

Головним обґрунтуванням неправомірності дій відповідача, позивач зазначає обставини, які було встановлено ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 08.10.2013 року у справі № 4-с/260/48/2013 (а.с. 16-17), якою, зокрема, скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, заінтересовані особи: суб'єкт оціночної діяльності Кузьменко Андрій Володимирович, товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС», було задоволено у повному обсязі: визнано дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, Нідченка Д.Є., щодо оцінки заставного майна та застосування її для подальшої реалізації заставного майна у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-1581/2009, незаконними; визнано вартість за звітом про незалежну оцінку арештованого та описаного майна - будівлі торгово-виставкового комплексу загальною площею 915,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить майновому поручителю ОСОБА_7, виготовленої суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 станом на 05 грудня 2012 року такою, що не відповідає діючому законодавству та визнано дії державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, Нідченка Д.Є., щодо уцінки заставного майна та передачі його на реалізацію за оцінкою станом і на 05 грудня 2012 року, незаконними.

За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Під час судового розгляду справи представником відповідача було надано копію вступної та резолютивної частини ухвали апеляційного суду Донецької області від 25.11.2013 року (а.с. 55), з якої вбачається, що апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку задоволено частково, а ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 08.10.2013 року - скасовано.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача провести повторну перевірки законності виконавчого провадження № 31694840, суд зазначає, що статті 106 та 162 КАС України і Закон України «Про виконавче провадження» не передбачають захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у засіб вирішення спірного питання саме судовим рішенням, тобто замість органу, до компетенції якого воно належить, без дотримання процедури, яка передує прийняттю рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 23, 94, 160, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови від 27.09.2013 року про результати перевірки виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 09 грудня 2013 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.