Рішення № 35932760, 06.12.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2603/13

Єдиний унікальний номер 235/6580/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Воробйова С.А.

при секретарі Подлєсній О.А.

за участю представника позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальності «Краснолиманське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності «Краснолиманське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що він знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 10.07.2007 року по 14.12.2012 року, працюючи у якості гірника очисного забою 4-го та 5-го розрядів.

24.08.2012 року він, працюючи у якості гірника очисного забою 5-го розряду, під час виконання трудових обовязків на дільниці №1, одержав виробничу травму, про що було складено акт №13 про нещасник випадок , пов'язаний з виробництвом форми Н-1 від 30.08.2012 року.

У звязку з одержаною травмою у вигляді забиття головного мозку, травматичної екстракції 11 зуба, травматичного перелому коронки 32 зуба, травматичного вивиху 11 зуба, двосторонньої рефлекторної пірамідної недостатності в кінцівках, лікворосудинної дисцтркуляции, вегетативної дисфункції зкризами симпатоадреналової спрямованості, сінкопальних станів він проходив лікування в медичних установах і йому висновком МСЕК від 14.12.2012 року встановлено 40% втрати працездатності, ІІІ група інвалідності, у звязку з чим він вимушений був звільнитися з роботи.

На теперішній час він відчуває сильні болі в голові, постійно приймає медикаменти, не може працевлаштуватися з хорошою оплатою праці, а тому відчуває себе неповноцінним членом суспільства, тобто втратив нормальні життєві звязки і вважає, що травмою йому спричинена моральна шкода в розмірі 40000,00грн.,яку просить стягнути з відповідача, а справу розглянути у його відсутність, за участю його представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» позовні вимоги не визнав у повному обсязі і вважає, що моральну шкоду повинні відшкодовувати органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, рішення по справі винести на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах з відповідачем з 10.07.2007 року по 14.12.2012 року, працюючи у якості гірника очисного забою 4-го та 5-го розрядів (а.с.14-19)

24.08.2012 року позивач, працюючи у якості гірника очисного забою 5-го розряду, під час виконання трудових обовязків на дільниці №1, одержав виробничу травму, про що було складено акт №13 про нещасник випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1 від 30.08.2012 року (а.с.5-8).

У звязку з одержаною травмою у вигляді забиття головного мозку, травматичної екстракції 11 зуба, травматичного перелому коронки 32 зуба, травматичного вивиху 11 зуба, двосторонньої рефлекторної пірамідної недостатності в кінцівках, лікворосудинної дисциркуляції, вегетативної дисфункції зкризами симпатоадреналової спрямованості, сінкопальних станів позивач проходив лікування в медичних установах (а.с.20-22,23,24,25).

Висновком МСЕК від 14.12.2012 року (а.с.26-27) позивачу встановлено 40% втрати працездатності, ІІІ група інвалідності, у звязку з чим він вимушений був звільнитися з роботи.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною, втратив 40% працездатності, визнаний інвалідом 3 групи, у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

24.08.2012 року позивач ОСОБА_3 отримав виробничу травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мало місце не тільки порушення позивачем вимог «Інструкції про охорону праці», безпечному виконанню і поведінки в шахті гірника, а також при цьому мало місце протиправність дій відповідача ТОВ «Краснолиманське» повязаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», «Правил безпеки у вугільних шахтах», що стало причиною нещасного випадку (а.с. 9-13).

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, розясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в звязку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 40%, позивач визнаний інвалідом 3 групи до 01.01.2014 року, тобто не безстроково, а також одержує щомісячні виплати Фонду соціального Страхування у звязку з одержаною травмою, суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості на користь позивача необхідно стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 12 000.00 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ТОВ «Краснолиманське» на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 153, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.16, 23, 268, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Краснолиманське», р/р 26003619942626 в ПАО «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 32281519 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошову компенсацію у розмірі 12 000,00грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Краснолиманське», р/р 26003619942626 в ПАО «Промінвестбанк», МФО 300012, ЄДРПОУ 32281519 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 06 грудня 2013 року, повний текст рішення виготовлений 10 грудня 2013 року.

Суддя: