Рішення № 3590924, 30.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/19

30.03.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства Страхового дому «Європейський світ»

до

Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «Кий Авіа Гарант»

про

стягнення 32 150, 92 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Москалюк Т.В. –представник за довіреністю № 90 від 25.12.2008 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство Страховий дім «Європейський світ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «Кий Авіа Гарант»про стягнення 32 150, 92 грн. за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 07/84 від 01.10.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.01.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року розгляд справи відкладено до 28.01.2009 року з підстав поданого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 28.01.2009 року підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.01.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування у зв’язку із тим, що водій Івашин С.В. під час здійснення дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп’яніння та не мав подорожнього листа, що свідчить про те, що водій Івашин С.В. не виконував службові обов’язки під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні 28.01.2009 року оголошено перерву до 11.02.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 року було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 04.03.2009 року.

Крім того, позивачем разом із позовною заявою було подано клопотання про забезпечення позову, в якому він просить суд накласти арешт на поточні рахунки та на все майно, що належать відповідачеві.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданому клопотанні не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подане клопотання про забезпечення позову судом було відхилено.

У зв’язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 04.03.2009 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 року розгляд справи призначено на 30.03.2009 року.

У судове засідання 30.03.2009 року представник відповідача не з’явився, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із великою завантаженістю представника та необхідністю перебувати у судовому засіданні в іншому місті.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував, вважаючи його поданим з метою затягування розгляду справи.

Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України зазначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

У зв’язку із запобіганням порушення рівності прав сторін та зважаючи на те, що відповідачем до клопотання не додано доказів на підтвердження зазначених в ньому обставин, суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством Страховою компанією “Синдек” (надалі - Перестрахувальник) та Відкритим акціонерним товариством Страховою компанією “Кий Авіа Гарант” (надалі - Перестраховик) укладено Договір 07/84, відповідно до п.1.1 якого, предметом є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Згідно статуту Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ”, протоколом № 22 від 08.10.2007 року позачергових зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Синдек”, відбулась зміна назви на Закрите акціонерне товариство Страховий дім “Європейський світ”, яке є його правонаступником.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що на підставі договору сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.

Відповідно до п. 2.1 Договору пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у виді конкретного договору перестрахування (ковер-ноту, сліпу, оферти), підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв’язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування.

Згідно з п. 4.6 Договору відповідальність перестраховика обмежується тільки його часткою (обсягом) відповідальності за конкретним договором перестрахування і не може бути збільшена у випадку нездатності перестрахувальника цілком відшкодувати збиток за його (перестрахувальника) часткою (обсягом) відповідальності.

Пунктом 3.1.5 Договору передбачено, що перестрахувальник зобов’язаний повідомити перестраховика про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання. Перестрахувальник у повному обсязі має право співробітничати з пере страховиком чи його представниками в розслідуванні, врегулюванні і погашенні будь-якої претензії.

Відповідно до п. п. 3.3.1 та 3.3.2 Договору перестраховик зобов’язується перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов договору і конкретного договору перестрахування, у термін передбачений договором. Брати пропорційну участь або відповідно з прийнятими на себе зобов’язаннями по конкретних договорах непропорційного перестрахування в оплаті усіх витрат, понесених перестрахувальником в результаті розслідування і визначенням розміру збитку.

Згідно із п. 7.1 Договору при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника комплекту документів, зазначеного в п. 7.1 Договору.

23.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством Страховим домом “Європейський світ” (надалі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Лігал Едвайс” (надалі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб –Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН.

24.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством Страховим домом “Європейський світ” (надалі - страховик) та Закритим акціонерним товариством Страховою компанією “Кий Авіа Гарант” (надалі - перестраховик) укладено Ковер-нот № 022/08ТР (далі –Ковер-нот), предметом страхування якого є транспортний засіб Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН.

Згідно з п.6.1 Договору страховими випадками є пошкодження, знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 9 Ковер-ноту визначено період страхування з 24.01.2008 до 23.01.2009.

Загальна відповідальність Перестраховика становить 60 000,00 грн.

20.04.2008 року зі застрахованим транспортним засобом Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахованому автомобілю було завдано технічних пошкоджень.

22.04.2008 року у присутності представників СК “Партнер”, СК “Ей Ем Джи Груп”, СК “Гарантія”, ЗАТ “СД “Європейський світ”, СК “Естрін”, СК “Мегаполіс”, ВАТ “СК “Країна”, СК “Кий авіа гарант”, СК “Глобус” та СК “Професійний захист” відбувся огляд пошкодженого транспортного засобу.

Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості складає 586 874,36 грн., в т.ч. ПДВ – 97 812,39 грн., що підтверджується звітом №81/04/08 про оцінку автомобіля від 22.04.2008 року.

Даний звіт складений Товариством з обмеженою відповідальністю “Сател Груп”, який діє відповідно до сертифікату суб’єкта оціночної діяльності №6592/08 від 28.07.2008 та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів видані Фондом державного майна України.

01.07.2008 року Головою правління Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ” видано наказ, яким прийнято рішення про нарахування страхового відшкодування по страховій події –ДТП, яка сталась 20.04.2008 року з ТЗ Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН у розмірі 587 274, 36 грн. Однак, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальності існувала заборгованість по страховим платежам, то страхове відшкодування було нараховано шляхом здійснення заліку несплачених частин страхових платежів в сумі 33 235, 59 грн.

02.07.2008 року позивач виплатив Товариству з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Лигал Едвайс” страхове відшкодування в сумі 554 038,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12.

Статтею 25 Закону України “Про страхування” передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

03.07.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування.

Даний лист був отриманий відповідачем 09.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №06356760.

16.07.2008 року відповідач направив на адресу позивача лист за № 591 в якому зазначив, що в пакеті документів наданому Позивачем для виплати страхового відшкодування міститься лише подорожній лист оформлений на 19.04.2008 року та відсутній лист, оформлений на 20.04.2008 року, коли сталося ДТП та просить пояснити на якій підставі водій Івашин С.В. Керував автомобілем Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН без подорожнього листа та в вихідний день.

18.07.2008 року позивач направив на адресу відповідача відповідь на лист, та пояснив, що в подорожньому листі серії АБГ № 298812 від 19.04.2008 року відображено, що режим роботи водія ненормований. Робочий час –це час, на протязі якого робітник повинен виконувати свої трудові обов’язки, підкорюючись внутрішньому трудовому розпорядку. Оскільки ж, у водія Івашина С.В. ненормований робочий день, а автомобіль експлуатувався не більше доби, то відповідно до інструкції подорожній лист виписувався на один робочий день.

Крім того, згідно пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»Савостьянової О.В., які містяться в матеріалах справи, вбачається, що в день скоєння ДТП водій Івашин С.В. працював в ночі, оскільки збори на яких була присутня директор Савостьянова С.В. закінчилися лише о 3:00 ночі, після чого водій Івашин С.В. відвіз директора Савостьянову С.В. та юриста додому.

Однак, не зважаючи на це відповідач суму страхового відшкодування належному йому до сплати позивачу не сплатив.

Так суд, вважає посилання відповідача на те, що водій Івашин С.В. керував автомобілем без подорожнього листа безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Інструкції “Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування” № 74 від 1.02.1998 року подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу.

В подорожньому листі серії АБГ № 298812 від 19.04.2008 року відображено, що режим роботи водія ненормований.

Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 року № 7 ненормований робочий день –це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною).

Таким чином, на час настання ДТП у Івашина С.В. не закінчився робочий день і діяв подорожній лист оформлений 19.04.2008 року.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що водій ТЗ Мерседес Венц Івашин С.В. знаходився за кермом у нетверезому стані в силу того, що дані обставини спростовуються слідуючими доказами.

Відповідно до п.1.1 Інструкція “Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів” затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 №114/38/15-36-18 встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції працівниками міліції з використанням індикаторних трубок "Контроль тверезості" або інших спеціальних технічних засобів та (або) працівниками медичних закладів.

Разом з тим, матеріали справи містять довідку ГУ в м. Києві УДАІ №205 від 23.05.2008, відповідно до якої водій перебував у стані - “тверезий”.

Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння особи проводиться будь-якої пори доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів лікарями-психіатрами - наркологами або у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях лікарями-психіатрами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик та приладів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, за списком, затвердженим головним лікарем центральної міської (районної) лікарні.

Працівниками швидкої медичної допомоги, які прибули на місце ДТП було зафіксовано в картці виїзду швидкої медичної допомоги №295, що “Алкоголь водій вживав”.

Однак, даний факт спростовується листом вих. №597 від 05.05.2008 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де зазначено, що “ у пацієнта Івашина С.В. 20.04.2008 в 05 год. 40 хв. взято кров, яку доставлено в токсикологічну лабораторію з метою обстеження “на спирти”20.04.2008 о 08 год. В доставленому зразку крові Івашина С.В. етиловий алкоголь не виявлено.

Разом з тим, матеріали справи також містять лист №872 від 11.06.2008 у в якому зазначено, що у відповідності до Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, прийнятого Верховною Радою України №63/95-ВР від 15.02.1995, наказу МОЗ України від 27.07.1998 №226 “Уніфіковані стандарти наркологічної допомоги населенню в лікувально-профілактичних закладах України”, наказу по станції від 07.07.2005 №85 “Про надання медичної допомоги пацієнтам з травмами або захворюваннями в поєднанні з гострою інтоксикацією внаслідок зловживання алкоголю та інших психоактивних речовин” бригади швидкої медичної допомоги не проводять діагностику гострої алкогольної інтоксикації.

Лікар бригади швидкої допомоги має право запідозрити гостру інтоксикації внаслідок зловживання алкоголю на основі даних, отриманих від пацієнта, родичів чи оточуючих та даних, отриманих при об’єктивному огляді пацієнта відповідно до вимог “Міжнародної класифікації хвороб та споріднених проблем огляду”.

Підтвердження діагнозу гострої алкогольної інтоксикації згідно зазначених вище нормативно-правових документів проводиться виключно лікарем-наркологом.

Відтак, зазначені докази спростовують припущення працівників швидкої медичної допомоги про перебування Івашина С.В. в стані алкогольного сп’яніння.

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на той факт, що позивач подав не всі документи на виконання умов оригінального договору.

Перелік документів для отримання від перестраховика частки страхового відшкодування визначений пунктом 7.1 Договору, а саме:

- страховий акт (його копії);

- офіційний висновок організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок, якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами оригінального договору страхування;

- калькуляція збитку або копія рахунку (кошторису) на відбудовні роботи від підприємств, що мають відповідну ліцензію;

- розрахунок частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті пере страховиком;

- копія платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку, що підтверджують факт оплати страхового відшкодування або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником страхового відшкодування по конкретному договору страхування;

- копія платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником витрат, понесених в результаті розслідування і визначення розміру збитку;

- розрахунок частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком.

Усі зазначені документи були надані позивачем відповідачу 09.07.2008 року, що підтверджується листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування від 03.07.2008 року та не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 30 332, 04 грн. правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 1 562, 11 грн. та 3% річних в сумі 256, 77 грн. за період з 31.07.2008 до 10.11.2008 року.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 3.2.6 Договору передбачено, що перестрахувальник залишає за собою право нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 0, 05% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідач повинен був виплати свою частку страхового відшкодування, згідно п. 7.1 Договору, протягом 15 банківських днів після одержання від позивача комплекту документів. Враховуючи те, що відповідач, як було встановлено судом, отримав документи 09.07.2008 року, тому він повинен був здійснити своє зобов’язання за Договором у строк до 30.07.2008 року. Таким чином, пеня повинна нараховуватися починаючи з 31.07.2008 року.

Розрахунок пені:

30 332, 04 грн. (заборгованість) * 0,05% * 103 (з 31.07.2008 року по 10.11.2008 року) = 1 562, 11 грн.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 562, 11 грн. пені визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

30 332, 04 грн. (заборгованість) * 3% * 103 (з 31.07.2008 року по 10.11.2008 року) / 365 = 256, 77 грн.

Таким чином, 3% річних становлять 256, 77 грн. та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кий Авіа Гарант” (01135, м. Київ, вул.. Дмитрівська, 1; код ЄДРПОУ 30383799), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ”(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47; код ЄДРПОУ 25285050) 30 332 (тридцять тисяч триста тридцять дві) грн. 04 коп. страхового відшкодування, пеню у сумі 1 562 (одна тисяча п’ятсот шістдесят дві) грн.. 11 коп., 3% річних у розмірі 256 (двісті п’ятдесят шість) грн. 77 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 321 (триста двадцять одна) грн. 51 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 21.04.2009 року