Рішення № 3590925, 31.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/18

31.03.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства Страхового дому «Європейський світ»

до

Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Ей Ем Джи Груп»

про

стягнення 26 078, 38 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Москалюк Т.В. –представник за довіреністю № 90 від 25.12.2008 року;

Корецький І.Г. –представник за довіреністю № 13 від 10.02.2009 року;

Від відповідача:

Калініченко О.М. –представник за довіреністю № 1612/01 від 04.12.2008 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство Страховий дім «Європейський світ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Ей Ем Джи Груп»про стягнення 26 078, 38 грн. за договором № 44-ФП від 01.10.2007 року про співробітництво в галузі перестрахування та ретроцесії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.01.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2009 року розгляд справи відкладено до 28.01.2009 року у зв’язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 28.01.2009 року підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.01.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки позивачем було виплачено Товариству з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Лігал-Едвайс” компромісний збиток без попереднього узгодження такої виплати з відповідачем, оскільки застрахований автомобіль належить страхувальнику на підставі договору оренди, який є недійсним оскільки укладений з нерезидентом, а тому не міг бути переданий в оренду.

У судовому засіданні 28.01.2009 року оголошено перерву до 11.02.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 року було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 04.03.2009 року.

Крім того, позивачем разом із позовною заявою було подано клопотання про забезпечення позову, в якому він просить суд накласти арешт на поточні рахунки та на все майно, що належать відповідачеві.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданому клопотанні не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подане клопотання про забезпечення позову судом було відхилено.

У зв’язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 04.03.2009 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 року розгляд справи призначено на 30.03.2009 року.

У судовому засіданні 30.03.2009 року оголошено перерву до 31.03.2009 року для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством Страховою компанією “Синдек” (надалі - страховик) та Командитним товариством “Страхова інвестиційна корпорація “Стрінкор” (надалі - перестраховик) укладено Договір № 44-ФП, відповідно до п.1.2 якого, страховик може передавати, а перестраховик може приймати у перестрахування ризики за оригінальними договорами страхування, які укладено страховиком з страхувальниками, а також ризики взяті страховиком за договорами про перестрахування з іншими страховиками.

Згідно статуту Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ” протоколом № 22 від 08.10.2007 року позачергових зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Синдек” відбулась зміна назви на Закрите акціонерне товариство Страховий дім “Європейський світ”, яке є його правонаступником.

Також, відповідно до п. 1.2.2 статуту Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Ей Ем Джи Груп” зазначене товариство створене в результаті реорганізації Командитного товариства “Страхова інвестиційна корпорація “Стрінкор” та виступає правонаступником усіх його прав та обов’язків.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що на підставі та на умовах цього договору для здійснення перестрахування сторони можуть в письмовій формі укладати між собою договори про факультативне перестрахування (ковер-ноти) окремо по кожному ризику або по сукупності ризиків.

Відповідно до п.2.2 Договору перестрахування може здійснюватись сторонами на пропорційній та непропорційній основі, що визначається у Ковер-ноті.

Відповідальність Перестрахувальника за оригінальним договором страхування розподіляться між сторонами в межах страхових сум таким чином –при укладені Ковер-ноту про пропорційне перестрахування визначається частка участі Перестраховика у ризику (ліміт відповідальності Перестраховика). Згідно визначеного ліміту відповідальності Перестраховика здійснюється розрахунок сум відшкодувань, які належать до сплати за Ковер-нотом (п.2.2.1).

Згідно з п. 5.3 Договору відповідальність Перестраховика щодо сплати сум страхового відшкодування обмежується лише часткою його участі в перестрахуванні та/або сумою, які визначено у Ковер-ноті. Відповідальність Перестраховика не може бути збільшена у разі нездатності Перестрахувальника здійснити виплату страхового відшкодування за своєю частковою відповідальності.

Пунктом 10.1.6 Договору встановлено, що страховик зобов’язаний сповістити, в письмовій формі, перестраховика про виникнення події, яка може бути визнана як страховий випадок, не пізніше 5 (п’яти) робочих днів з дати отримання повідомлення про настання такої події та надати перестраховику можливість ознайомитися з інформацією, яка надійшла в зв’язку з цією подією. Після отримання вищезазначеного повідомлення перестраховик має право висловити бажання для участі в проведенні розслідування та експертизи страхової події.

Відповідно до п. 10.3.1 Договору перестраховик зобов’язаний сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати перестраховиком не пізніше 10 (десяти0 робочих днів, а у випадку касового збитку не пізніше 5 (п’яти) робочих днів з дня отримання від перестраховика документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та його обставини, розмір страхового відшкодування та розмір частки відповідальності перестраховика.

22.10.2007 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони погодились в зв’язку зі зміною назви Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Синдек” на Закрите акціонерне товариство Страховий дім “Європейський світ” від 22.10.2007 року продовжили дію Договору про співпрацю № 44-ФП від 01.10.2007 року з Закритим акціонерним товариством Страховим домом “Європейський світ”, яке являється правонаступником Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Синдек”.

23.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством Страховим домом “Європейський світ” (надалі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Лігал Едвайс” (надалі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб –Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН.

24.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством Страховим домом “Європейський світ” (надалі - страховик) та Відкритим акціонерним товариством Страховою компанією “Ей Ем Джи Груп” (надалі - перестраховик) укладено Ковер-нот № 021/08 ТР (далі –Ковер-нот), предметом страхування якого є транспортний засіб Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН.

Згідно з п.6.1 Договору страховими випадками є пошкодження, знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 9 Ковер-ноту визначено період страхування з 24.01.2008 до 23.01.2009.

Загальне утримання перестраховика становить 280 075, 00 грн., а загальна відповідальність перестраховика - 50 000,00 грн.

20.04.2008 року зі застрахованим транспортним засобом Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахованому автомобілю було завдано технічних пошкоджень.

22.04.2008 року у присутності представників СК “Партнер”, СК “Ей Ем Джи Груп”, СК “Гарантія”, ЗАТ “СД “Європейський світ”, СК “Естрін”, СК “Мегаполіс”, ВАТ “СК “Країна”, СК “Кий авіа гарант”, СК “Глобус” та СК “Професійний захист” відбувся огляд пошкодженого транспортного засобу.

Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості складає 586 874,36 грн., в т.ч. ПДВ – 97 812,39 грн., що підтверджується звітом №81/04/08 про оцінку автомобіля від 22.04.2008 року.

Даний звіт складений Товариством з обмеженою відповідальністю “Сател Груп”, який діє відповідно до сертифікату суб’єкта оціночної діяльності №6592/08 від 28.07.2008 та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів видані Фондом державного майна України.

01.07.2008 року Головою правління Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ” видано наказ, яким прийнято рішення про нарахування страхового відшкодування по страховій події –ДТП, яка сталась 20.04.2008 року з ТЗ Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН у розмірі 587 274, 36 грн. Однак, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальності існувала заборгованість по страховим платежам, то страхове відшкодування було нараховано шляхом здійснення заліку несплачених частин страхових платежів в сумі 33 235, 59 грн.

02.07.2008 року позивач виплатив Товариству з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Лігал Едвайс” страхове відшкодування в сумі 554 038,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12.

Статтею 25 Закону України “Про страхування” передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Оскільки, як було зазначено раніше між сторонами було укладено договір № 44-ФП про перестрахування 03.07.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування.

Даний лист був отриманий відповідачем 09.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №06356795.

04.08.2008 року відповідач направив на адресу позивача лист за № 990/01 в якому просив надати пояснення та документи, які підтверджують сплату мита, ПДВ, акцизного та митного зборів щодо транспортного засобу Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН, а також надати пояснення та копії документів на підставі яких, при укладенні договору добровільного страхування, було визначено страхову суму в розмірі 1 120 300, 00 грн.

08.08.2008 року позивач направив на адресу відповідача відповідь на лист, та пояснив, що тимчасове ввезення (вивезення) товарів, які містяться в додатку С “Додаток щодо транспортних засобів” Стамбульської конвенції, здійснюється без сплати мита, ПДВ та акцизного збору. Крім того, позивач зазначив, що при укладенні договору страхування страхувальником було подано заяву на страхування, в якій останній виявив бажання застрахувати автомобіль на суму 1 200 300, 00 грн.

Однак, не зважаючи на надані пояснення відповідач суму страхового відшкодування належному йому до сплати позивачу не сплатив.

В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач здійснив виплату компромісного збитку без попереднього узгодження такої виплати з відповідачем.

Так, згідно п. 10.4.6 Договору перестрахування, перестраховик має право відмовити у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити її, якщо перестраховик зробив виплату компромісного збитку без попереднього узгодження такої виплати з перестраховиком.

Судом встановлено, що чинним законодавством не передбачено визначення терміну компромісний збиток.

Під компромісним збитком розуміється виплата страхового відшкодування якщо перестрахувальником, відповідно до умов укладеного оригінального договору страхування, правил страхування, перестрахування і законодавства України, мав підстави для відмови у виплаті або зменшенні розміру страхового відшкодування, але не скористався такими підставами.

Відповідач вважає, що у позивача були підстави для відмови від страхової виплати, у зв’язку із тим, що застрахований автомобіль був ввезений в Україну на тимчасовий ввіз під письмове зобов’язання про зворотнє вивезення. В подальшому застрахований автомобіль був переданий в користування Товариству з обмеженою відповідальністю “Лігал Едвайс” на підставі договору оренди, який не міг бути переданий у користування згідно ст.11 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України”, а отже і не міг бути застрахованим.

Суд, вважає вищезазначене посилання відповідача необґрунтованим, оскільки ні в наказі № 103-В від 01.07.2008 року про виплату страхового відшкодування, ні в листі-вимозі на сплату відшкодування з перестрахування не зазначалося, що страхове відшкодування здійснюється на компромісній основі.

Крім того, суд зазначає, що договір № 44-ФП про співробітництво в галузі перестрахування та ретроцесії від 01.10.2007 року нотаріально посвідчений і є чинним, не був в установленому законом порядку визнаний недійсним, а тому умови договору є обов’язковими для виконання сторонами. До того ж, при укладанні договору добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008 від 23.01.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»в підтвердження правомірності використання транспортного засобу було надано договір оренди від 31.10.2007 року посвідченого нотаріально, як того вимагає положення ст. 799 ЦК України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 25 023, 30 грн. правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 937, 84 грн. та 3% річних в сумі 117, 24 грн. за період з 24.07.2008 до 18.09.2008 року.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 11.9 Договору передбачено, що у разі невиконання узгоджених термінів виконання платежів, сторона, яка не виконала зобов’язання сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0, 05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу, яка прострочена, за кожен день затримки платежу.

Відповідач повинен був виплати свою частку страхового відшкодування, згідно п. 10.3.1 Договору, протягом 10 робочих днів після одержання від позивача комплекту документів. Враховуючи те, що відповідач, як було встановлено судом, отримав документи 09.07.2008 року, тому він повинен був здійснити своє зобов’язання за Договором у строк до 23.07.2008 року. Таким чином, пеня повинна нараховуватися починаючи з 24.07.2008 року.

Розрахунок пені:

25 023, 30 грн. (заборгованість) * 0,05% * 57 (з 24.07.2008 року по 18.09.2008 року) = 937, 84 грн.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 937, 84 грн. пені визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

25 023, 30 грн. (заборгованість) * 3% * 57 (з 24.07.2008 року по 18.09.2008 року) / 365 = 117, 24 грн.

Таким чином, 3% річних становлять 117, 24 грн. та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Ей Ем Джи Груп” (02140, м. Київ, пр-т Бажана, 10-А, оф. 3-А; код ЄДРПОУ 20783470), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ”(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47; код ЄДРПОУ 25285050) 25 023 (двадцять п’ять тисяч двадцять три) грн. 30 коп. страхового відшкодування, пеню у сумі 937 (дев’ятсот тридцять сім) грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 260 (двісті шістдесят) грн. 79 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 21.04.2009 року