Рішення № 35903171, 03.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/7829/13 Головуючий 1-ї інстанції

Справа № 2010/398/2012 - Остропілець Є.Р.

Категорія : сімейні Доповідач - Швецова Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Малінської С.М., Даниленка В.М.,

при секретарі - Андрійко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утримання непрацездатного батька , -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, від якого вони мають спільну дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначив, що після смерті дружини він став проживати один, отримує маленьку пенсію за віком. Протягом останніх років стан здоров'я позивача погіршився, виникла гостра потреба у ліках та додатковому вітамінізованому харчуванні, у зв'язку з чим він опинився у скрутному матеріальному становищі.

Проте, відповідач по справі ОСОБА_4, в порушення положень ч. 1 ст. 202 СК України, відповідно до якої повнолітні діти зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездантиими та потребують матеріальної допомоги, ухиляється від виконання обов'язків покладених на нього законом та не реагує на неодноразові звернення позивача щодо надання матеріальної допомоги.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 2/5 частини з усіх видів його заробітку, починаючи з 23.01.2012 року.

Не погодившись вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та постановити по справі нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилався на те, що відповідач по справі - ОСОБА_4 є його рідним батьком та відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська сплачує аліменти його утримання у розмірі ? частини від усіх видів заробітку. При цьому, апелянт зазначив, що він є інвалідом першої групи з дитинства. Проте, вказаний факт було приховано ОСОБА_3 під час його звернення з вказаним позовом до Дергачівського районного суду м. Харкова. На підставі викладеного, апелянт вважає що оскаржуваним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області зачіпаються його інтереси, як непрацездатного інваліда першої групи з дитинства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В даному ж випадку рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, не відповідає цим вимогам процесуального закону.

Відповідно ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні діти ( син, донька) зобов»язані утримувати батьків. Які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення аліментів з повнолітнього сина, районний суд виходив з того, позивач потребує матеріальної допомоги, а відповідач ухиляється від надання допомоги батькові.

П. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року „ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів " передбачає, що обов»язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги ( ст. 202 СК) не є абсолютним. У зв»язку з цим, суд на вимогу дочки, сина, до яких пред»явлено позов про стягнення аліментів, зобов»язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов»язків щодо них ( ст. 204 СК).

Згідно ч. 2 ст. 205 СК при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків, необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред»явлено позову про стягнення аліментів.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 пояснив, що він отримує пенсію у розмірі 2000 грн., постійно мешкає разом з відповідачем за однією адресою і відповідач добровільно надає йому матеріальну допомогу.

Відповідач також не заперечував того факту, що він добровільно надає матеріальну допомогу своєму батькові та на теперішній час ОСОБА_4 ні де не працює.

Апелянтом ОСОБА_2 до матеріалів справи долучені копії рішення Жовтневого районного суду м. Днепропетровська від 22 листопада 2002 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2003 року, відповідно до яких з ОСОБА_4 на користь непрацездатного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуті аліменти у розмірі 1\4 частини всіх видів доходу заробітку, але не менше 1\2 частини неоподаткованого податком мінімуму, починаючи з 05.06.2002 року. На підставі наявних документів, судова колегія приходить до висновку, що вказаним рішенням зачипаються права апелянта на отримання аліментів від ОСОБА_4

При визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до ст. 182 СК України повинен врахувати матеріальне становище як позивача, так і відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, крім цього, відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2013 рік», передбачено розмір прожиткового мінімуму для особи похилого віку у розмірі 894 грн., у зв»язку з цим, судова колегія приходить до висновку, що розмір отримуваної позивачем пенсії у розмірі 2000 грн. значно перевищує вказаний розмір прожиткового мінімуму і тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утримання непрацездатного батька задоволенню не підлягають.

Таким чином, керуючись 303, 304, 307, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 19 березня 2012 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утримання непрацездатного батька - відмовити

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня його проголошення.

Головуючий :

Судді: