Ухвала суду № 35903165, 29.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7011/2013 р.

Справа № 2010/6345/13-ц Головуючий 1 інстанції Нечипоренко І.М.

Категорія: ст. боргу Доповідач: Сащенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.

В обґрунтування вимог ОСОБА_5 вказав, що 23 липня 2009 року ОСОБА_3 отримав від нього у позику 22400 доларів США. Відповідно до тексту наданої розписки, відповідач зобов'язався повернути позику до 23 жовтня 2009 року, проте своєчасно цього не зробив. Строк користування відповідачем позикою склав 1182 дні - з 23 липня 2009 року по 17 жовтня 2012 року. Загальна сума боргу відповідача складається з неповернутої суми боргу 22400 доларів США, процентів за користування позикою на рівні облікової ставки НБУ - 6135 доларів США, трьох процентів від простроченої суми боргу - 2006 доларів США, всього 30541 доларів США, які просив стягнути з відповідача. Також просив стягнути завдану відповідачем моральну шкоду в сумі 2000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначивши, що ОСОБА_3 грошів у позивача не брав, розписку не писав. Крім того, сплинув строк позовної давності.

Рішенням від 25 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг у сумі 30541 доларів США, що еквівалентно, станом на 25 вересня 2013 року 244114,21 грн. та судові витрати в розмірі 2462 грн., а всього 246576,21 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, та постановити нове, яким в позові ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що суд першої інстанції неправильно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення та порушив норми процесуального права. Вказує, що він ніякої розписки не писав та навіть не був знайомий з позивачем. Крім того, сплинув строк позовної давності.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Встановлено, що ОСОБА_3 23 липня 2009 року взяв у борг у ОСОБА_4 22400 доларів США, які зобов'язався повернути в строк до 23 жовтня 2009 року, про що написав розписку ( а.с. 73).

Відповідач не виконав умови договору та не повернув в обумовлений строк грошові кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, тобто суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Стягуючи з відповідача суму боргу з процентами та 3% річних суд першої інстанції обґрунтовано виходив з цих вимог закону та встановлених обставин по справі.

Посилання відповідача в своїх запереченнях та апеляційній скарзі на те, що він не отримував коштів та не писав розписки про їх отримання, крім того, позивач звернувся до суду з позовом після спливу строку позовної давності судовою колегією не приймаються.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №5768 від 25.07.2013 року, виконаної ХНІІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. встановлено, що рукописний текст розписки від 23.07.2009 року та підпис в ній виконаний ОСОБА_3 ( а.с. 93 - 103 ).

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України. Згідно ст. 261 ч.5 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач звернувся до суду з позовом 19.10.2012 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції ( а.с. 2 ), тобто в межах визначеної законом позовної давності (23.10.2012 року ).

Суд розглянув справу в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги висновків не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді -