Рішення № 35894434, 03.12.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Ужгород

Судова колегія палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.

суддів - Леска В.В., Кондора Р.Ю.

при секретарі - Пудак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє представник ОСОБА_2, на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі по тексту - Банк) у червні 2013 року звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив: звернути стягнення на житловий будинок літ. А, загальною площею 81,70 кв.м., житловою площею 43,20 кв.м. та житловий будинок літери Б, загальною площею 108,00 кв.м., житловою площею 35,70 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором МКА1GА00000002 від 18.08.2005 року, в розмірі 22 583,99 доларів США, що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.06.2013 року складає 180 446,08 гривень. Крім того, просив виселити Відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відповідному територіальному органі державної міграційної служби України .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 за Кредитним договором МКА1GА00000002 від 18.08.2005 та додатковими угодами до нього отримав у Банку кредит в загальній сумі 15000 доларів США, проте свої зобов'язання щодо своєчасного поверненння коштів та відсотків виконував не в повному обсязі, внаслідок чого допустив заборгованість перед Банком в сумі 22583.99 доларів США. Оскільки в порядку забезпечення зобов'язань по кредитному договору між сторонами був укладений договір іпотеки, Банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити осіб, які у ньому зареєстровані та проживають.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 30 липня 2013 року позов задоволити частково: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором МКА1GА00000002 від 18.08.2005 в розмірі 22583,99 доларів США, що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.06.2013 складає 180446,08 гривень, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок літ. А, загальною площею 81,70 кв.м., житловою площею 43,20 кв.м. та житловий будинок літери Б. загальною площею 108,00 кв.м., житловою площею, 35,70 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 в частині 3/8 та ОСОБА_1 в частині 5/8, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № МКА1GА00000002 від 18.08.2005) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ „ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. У решті вимог позову відмовлено. Також стягнуто з відповідачів судові витрати в розмірі 1804.46 гривень на користь ПАТ КБ „ПриватБанк".

Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подано апеляційну скаргу, в якій просить рі шення суду першої інстанції скасуват та ухвалити нове рішення, яким відмо вити у задоволенні позову. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушення норм матеріального та процесуального права.

Банком рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про виселення не оскаржувалось.

Відповідачі та представник апелянта в судове засідання у визначений час не з'явились повторно, про час і місце роз гляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.122-124). Про причини неявки не повідомили. Справу, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглянуто за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника Банку, перевіри вши законність та обґрунтованість рішення суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18.08.2005 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № МКА1GА00000002, згідно якого позивач надав відповічеві кредитні кошти у вигляді поновлюваної лінії в розмірі 15 633 доларів США (для споживчих потреб - 15 000 доларів США, на оплату страхових платежів - 633 долари США) зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 1,33 % в місяць та з кінцевим те рміном повернення 17.08.2009 р. (а.с.28-31).

Додатковою угодою до кредитного договору № МКА1GА00000002 від 18.05.2005, яка була укладена 18 серпня 2009 року, кредитний договір від 18.08.2005 викладено в новій редакції - кошти надано у вигляді непоновлюваної лінії до 18 серпня 2014 року. Щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитним договором становить 390.22 долари США (а.с. 125-127).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 23 серпня 2005 року Банк уклав з відповідачами договір іпотеки, предметом якого являється житловий будинок літ. А, загальною площею 81,70 кв.м., житловою площею 43,20 кв.м. та житловий будинок літери Б, загальною площею 108,00 кв.м., житловою площею 35,70 кв.м., сарай літери Е, вбиральня літери У, споруди №1-2, бруківка I, що знаходяться в АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить ОСОБА_3 в частині 3/8 та ОСОБА_1 в частині 5/8, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим на підставі рішення виконкому Мукачівської міської ради № 128 від 28.05.2002 (а.с.35-38).

21 серпня 2009 року, у зв'язку з укладенням додаткової угоди до кредитного договору, було укладено додаткову угоду до договору іпотеки від 23.08.2005 (а.с.128).

Відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконували.

У квітні 2013 року Банк направляв відповідачам вимогу про усунення порушень у виконанні зобов"язання та зазначав про право Банку задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.22-27).

Згідно наданого Банком розрахунку станом на 15.06.2013 загальна заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становила 22 583,99 доларів США, з них: 9204,23 доларів США - заборгованість за кредитом, 8763,97 доларів США - заборгованість по процентам, 911,36 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 9733,41 доларів США - пеня (а.с.10-20). 6028,98 доларів США пені Банк списав і до стягнення було пред"явлено пеню в сумі 3704,43 доларів США, розраховану з вересня 2012 року.

У додатковій угоді зафіксовано, що на момент підписання додаткової угоди зобов'язання Банку по наданню кредиту виконані у повному обсязі, і станом на 18.08.2009 залишок кредиту складає 15000 доларів США (п.п.1.1, 8.1), тому судова колегія не бере до уваги доводи апелянта, що відповідачем були отримані кошти в сумі лише 9700 доларів США.

Як вбачається з розрахунку боргу в період з 21.10.2008 по 20.08.2009 нарахування відсотків проводилось з розрахунку 21,21% річних. Пунктом 2.3.1 Кредитного договору від 18.08.2005 було передбачено право Банку в односторонньому порядку переглядати процентну ставку з попереднім повідомленням позичальника до початку дії зміненої процентної ставки. Банком такий порядок було дотримано, а після підписання додаткової угоди до кредитного договору нарахування відсотків продовжилось виходячи з процентної ставки 15,96 % річних (а.с. 10-20).

Зважаючи на встановлені обставини судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність вимог Банку.

Проте рішення суду не в повній мірі відповідає нормам матеріального права, які регулюють порядок вирішення судом спорів про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, в тому числі, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних відносин" суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Цим вимогам резолютивна частина рішення суду першої інстанції не відпові дає.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється, зокрема, за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем. Згідно договору Іпотеки загальна вартість будинку із спорудами визна чено в сумі 81428.72 грн. (а.с.35). Проте, оскільки питання початкової ціни продажу предмета іпотеки під час розгляду справи судом сторонами не погоджувалось, вона може бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконання рішення. При вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки кількість осіб, які зареєстровані та проживають у будинку, та їх вік значення не мають.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції слід змінити через неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України), доповнивши резолютивну частину вказівкою щодо початкової ціни предмета іпотеки.

Керуючись ст. 304, п.3 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Другий абзац резолютивної частини рішення Мукачівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2013 року доповнити словами: за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконання рішення.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня на брання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:

Судді: