Справа № 411/2155/13-к
09.12.2013
№ 1-кп/411/224/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 грудня 2013 року
Кіровський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Харченко Г.А.
при секретарі Золотарьовій О.В.,
за участю старшого прокурора
прокуратури м. Кіровська ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який неповнолітніх дітей не має, не працює, засуджений 20 грудня 2012 р. Кіровським міським судом Луганської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням терміном 1 рік, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 311 ч. 1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
У один із днів кінця серпня 2012 року, більш точні дату та час встановити не вдалося, ОСОБА_2 придбав у магазині «Мойдодир» м. Кіровська Луганської області літрову пластикову пляшку з соляною кислотою для особистого використання у господарстві, проте знаючи, що соляна кислота є прекурсором та використовується для виготовлення наркотичного засобу «дезоморфін», зберігав її на балконі своєї квартири за адресою: вул. Борисова, 1/12 м. Кіровська Луганської області та влітку 2013 року використовував її для виготовлення дезоморфіну.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, пояснивши суду про обставини вчинення кримінального правопорушення так, як це викладено в матеріалах кримінального провадження.
Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і, як встановлено судом, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст. 317 ч. 1 КК України, оскільки в суді було встановлено, що ОСОБА_2 незаконно зберігав прекурсори з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів.
У суді цивільний позов заявлений не був.
У справі НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області було проведено експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та судово-дактилоскопічну експертизу, загальна сума витрат на проведення яких склала 733 грн. 50 коп. Відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
При призначенні виду та міри покарання суд згідно ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий, не займається суспільно корисною працею.
Пом»якшуючі покарання обвинуваченого обставини щире каяття у скоєному та визнання вини.
Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено.
За вироком Кіровського міського суду Луганської області від 20 грудня 2012 року ОСОБА_2 був засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням терміном 1 рік. Отже, суд при визначенні покарання вважає за необхідне застосувати правила ст. 71 КК України та до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати покарання за попереднім вироком суду.
З урахуванням викладених вище обставин та ст. 72 КК України суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ст. 311 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Питання стосовно речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним та призначити йому покарання за ст. 311 ч. 1 КК України у вигляді одного року обмеження волі, а на підставі ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати покарання за попереднім вироком суду від 20 грудня 2012 року та остаточно визначити покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі з відбуттям його у кримінально- виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з особистого зобов»язання на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно, та утримувати в СІЗО м. Луганська до вступу вироку у законну силу.
Строк покарання обчислювати з 14 години 9 грудня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 733 гривні 40 копійок: банк УДК у м. Луганськ ГУДКУ в Луганській області, р/р 31252272210167, МФО 804013, код 25574305, код платежу 25010100.
Речові докази соляну кислоту 2,5 грами та посуд, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Кіровського МВ ГУМВС України Луганської області знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів, починаючи з наступного дня після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровський міський суд, а засудженим у той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя:
Судове рішення № 35892702, Голубівський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Луганської області) було прийнято 09.12.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 411/2155/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: