Постанова № 35883303, 25.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2013 року 12:36 № 826/15707/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківі В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРФЕКТ СТАЙЛ"до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення № 0000601705 від 31.05.2013 р.за участю представників сторін:

від позивача: Карасевич В.М.

від відповідача: Братікова О.П.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРФЕКТ СТАЙЛ", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 0000601705 від 31.05.2013 року на підставі Акту перевірки №2422/17-05/31748857 від 22.05.2013 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що під час перевірки було встановлено порушення заниження податку на доходи фізичних осіб за 2012 р. на суму 10721,70 грн., а отже, податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРФЕКТ СТАЙЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено акт від 22.05.2013 р. за №2422/22-02/32421013 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток всього в загальній сумі 419750 грн., у тому числі по періодах: ІІ-IV квартали 2011 року на суму 419750 грн., (IV квартал 2011 року па сум) 419750 грн.); пп. 164.2.19 п.164.2 ст.164, пп. а) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України щодо заниження податку на суму 10721,70 грн. у 2012 році.

Крім того, Податковим органом було складено довідку (з окремих питань плану перевірки як складової частини акта) №2422/17-5/32421013 від 22.05.2013 р.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013 р. №0000601705, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 13 402,13,00 грн. (за основним платежем +10 721,70грн. та штрафні (фінансові) санкції 2680,43,00 грн.).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем було подано скарги до ГУ Міндоховід у м. Києві та до Міністерства доходів та зборів України, за результатом розгляду скарги ГУ Міндоховід у м. Києві було прийнято рішення від 02.08.2013 р. №2843/10/26-15-10-04-04, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення та рішенням Міністерства доходів та зборів України від 23.09.2013 р. №11708/6/99-99-10-01-03-15, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 існували взаємовідносини протягом 2005-2009 р.

Перша господарська операція між Позивачем і ФОП ОСОБА_1 відбулася 30.10.2005 р. на суму 12 900,00 грн., друга - 30.11.2005 р. на суму 58 578,00 грн.

Позивачем дана господарська операція відповідним чином відображена у бухгалтерській звітності за 2005 р. - 2011 р., (оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631) і 28.05.2012 р. віднесена до операції з списання безнадійної кредиторської заборгованості, отримання Позивачем прибутку, його оподаткування.

Під час перевірки Податковий орган не витребовувалося у позивача первинна документація не витребовуваля та не досліджувалася по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, що не заперечувалося самим Відповідачем.

Крім того, Суд звертає увагу, що перевіряємий період, згідно Акту перевірки складав з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р, а отже не підлягав перевірці і не перевірявся, а саме II півріччя 2005 року. Документи Відповідачем за усі проміжки часу (2005-2009 рр.) не складались, податкова операція не перевірялась, документи не запитувались.

В бухгалтерському обліку безнадійна кредиторська заборгованість по ФОП ОСОБА_1 в сумі 71 478, 00 (сімдесят одна тисяча чотириста сімдесят вісім грн. 00 коп.) Позивачем включена в загальну суму 146 441, 09 (сто сорок шість тисяч чотириста сорок одна грн. 09 коп.) відображену в рахунку 717 (Дохід від списання кредиторської заборгованості).

У податковому обліку Позивачем ця сума внесена в Додаток ІД (Інші доходи) Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року, код рядка 03.25. і увійшла до загального об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07, сума - 165 931 грн.). З неї розраховано та сплачено до державного бюджету суму податку на прибуток в розмірі 21, що підтверджується платіжним дорученням № 3464 від 13.08.2012 року на суму 6 300,00грн.

Порядок визнання доходів встановлено ст. 137 розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України. Даною нормою прямо зазначено, з якого моменту (дати) визнається дохід суб'єкта господарювання. Разом з цим, зазначена стаття не визначає дату, з якої визнається дохід у разі наявності у суб'єкта господарювання саме кредиторської заборгованості. Проте п. 137.16 ст. 137 ПКУ передбачено, що датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 року N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 року за N 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Таким чином, правильність відображення визнання доходу як у бухгалтерському, так і в податковому обліку платника податків може бути забезпечена у разі виконання наступних умов у їх сукупності: вірно визначена дата визнання доходу; вірно визначена сума визнаного доходу; забезпечене документальне підтвердження операції з визнання доходу.

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначений вичерпний перелік ознак безнадійної заборгованості. До такої віднесено: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна: суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та в інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісти відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Кодексу до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Позивачем нараховані доходи (з розрахунком ПДВ) і відображено в рядку 03.25 Додатку ІД «Суми безнадійної кредиторської заборгованості» Декларації на прибуток.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 0000601705 від 31.05.2013 року на підставі Акту перевірки №2422/17-05/31748857 від 22.05.2013 року.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук