Постанова № 35883296, 05.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2013 року № 2а-5959/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд"доФеодосійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Автономній Республіці Кримпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000042301 від 31.01.2012р.На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" звернулось з позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000042301 від 31.01.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2012р. відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2012р. та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.09.13р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.12р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.12р. та скеровано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013р. справу прийнято до провадження суддею Смолієм І.В. та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що не був зобов'язаний сплачувати екологічний податок з обсягів придбаних на митній території України нафтопродуктів. При цьому позивач стверджує, що нормами чинного законодавства сплату екологічного податку передбачено лише щодо імпортерів та роздрібних продавців палива.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 19.11.13р. суд протокольною ухвалою замінив відповідача з Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на Феодосійську об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Автономній Республіці Крим, та у зв'язку із заявленим сторонами клопотанням суд у відповідності до вимог ст.. 122 України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

За результатами проведеної ДПІ у Голосіївському районі міста Києва в період з 30.11.2011р. по 20.12.2011р. планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» (далі - позивач) було 27.12.2011р. складено акт №603/1-23-60-36792015 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд», код за ЄДРПОУ 36792015, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.11.2009р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 26.11.2009р. по 30.09.2011р. (далі - акт перевірки).

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем ст.241, пп.242.1.4. п. 242.1 ст.242, п.249.1 п.249.4 ст. 249, п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено екологічний податок, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 381 676,33 грн., у тому числі за II кв. 2011р. на суму 1626,86 грн. та за III кв. 2011р. на суму 380 049,47 грн.

На підставі Акту перевірки Феодосійською МДПІ 13 січня 2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042301 про збільшення суми податкових зобов'язань з екологічного податку в загальному розмірі 476 689,70 грн. в тому числі за основним платежем 381 676,33 грн. та 95 013,37 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення мотивовано висновками акту перевірки про те, що що перевіркою повноти визначення екологічного податку встановлено його заниження всього у сумі 381 676,33 грн., у тому числі за II кв. 2011р. на суму 1 625,86 грн. та за III кв. 2011р. на суму 380 049,47 грн.

При цьому порушення, встановлене перевіркою, полягало у наступному.

Перевіркою було встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, видаткових накладних, актів прийому та передачі палива підприємство займається оптовою торгівлею паливом у місті Феодосія, вул. Геологічна, 2 та зі станції Айвазовська Придніпровської залізної дороги (пункт Продажу палива). За період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. суб'єктом господарювання задекларовано екологічний податок в сумі 1 235 663,30 грн., при цьому позивачем було невірно визначені суми екологічного податку, оскільки позивачем нараховано та сплачено екологічний податок лише за імпортоване паливо.

Відповідно до ч. 5 статті 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.09.13р., по даній справі суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили питання чи був сплачений контрагентами позивача екологічний податок та чи включено його в ціну при реалізації, з відповідним документальним підтвердженням. Суд касаційної інстанції звертав увагу на те, що дослідження даних обставин необхідне для правильного застосування норм матеріального права і, відповідно, прийняття обґрунтованого рішення.

Судом на виконання приписів ч. 5 ст. 227 КАС України було також встановлено, що за придбане контрагентами позивача паливо ними був сплачений екологічний податок та чи включено його в ціну при реалізації, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками контрагентів позивача (т. 1, а.с. 212, 225, 235, 241-242).

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Пунктом 240.2. ст. 240 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Із аналізу п.240.2 ст.240 та ст. 244 Податкового кодексу України, вбачається, що чинним податковим законодавством встановлено обов'язок по відношенню до осіб, які використовують паливо в пересувних джерелах забруднення, сплатити певну грошову суму в якості екологічного податку з кожної тони використаного такою особою палива.

Статтею 241 Податкового кодексу України, передбачено, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

В свою чергу п.18.1 ст.18 цього Кодексу, встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Сукупний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що податковий агент, з метою виконання вимог кодексу, повинен забезпечити включення суми екологічного податку в ціну палива, по якій таке паливо реалізується платнику екологічного податку - кінцевому споживачу.

При цьому, податковий агент повинен забезпечити виконання вимог ст. 244 Податкового кодексу України, тобто в ціні реалізації палива кінцевому споживачу повинна міститись сума екологічного податку у розмірах, вказаних ст. 244 Податкового Кодексу України.

Пунктом п.241.2 ст.241 Податкового кодексу України, встановлено, що до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю).

З врахуванням п.18.1 ст. 18 та п.241.2 ст. 241 Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що обов'язок податкового агента з екологічного податку покладено на: суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було придбано у виробника на території України (перший оптовий продавець); суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було імпортовано на митну територію України (перший оптовий продавець палива на території України); суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було придбано у виробника на території України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку) суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було імпортовано на митну територію України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки позивач не придбавав паливо у виробника на території України, а також не імпортував його на територію України; паливо було придбане у контрагентів, що не є виробниками нафтопродуктів, а займаються оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів; контрагенти позивача, які продавали йому паливо сплатили відповідні суми екологічного податку, при цьому сума екологічного податку була ними ж включена у вартість палива, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками контрагентів ТОВ «Мар-Трейд».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені вище обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042301 від 13 січня 2012 року Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 3219,00 грн., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар-Трейд" (ідентифікаційний код 36792015), за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій