Постанова № 35883258, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2013 року № 826/13939/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Аблова Є.В., Амельохіна В.В., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель "Київ"доДержавної реєстраційна служба України, Державного реєстратора прав на нерухомого майна Гуляєва О.О. провизнання протиправним та скасування Рішення №4669018 від 01.08.2013, зобов'язання вчинити дії. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель "Київ", звернувся з позовом до Державної реєстраційна служба України про визнання протиправним та скасувати Рішення №4669018 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 01.08.2013р.; зобов'язати Державну реєстраційну службу України видати ТОВ «Парк-готель «Київ» свідоцтво про право власності на нерухоме майно: будівлю корпусу №1 готелю рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва; будівлю корпусу №2 готелю рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова. 20 у Оболонському районі м. Києва; конгрес-хол рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва; зобов'язати Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ТОВ «Парк-готель «Київ» на нерухоме майно: будівлю корпусу №1 готелю рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва; будівлю корпусу №2 готелю рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова. 20 у Оболонському районі м. Києва; конгрес-хол рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва.

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що Відповідач своїм листом повідомив Позивачу про відмову у реєстрації права власності на Об'єкт нерухомості з посиланням виключно на норми законодавства.

Відповідачі до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

В матеріалах справи містяться заперечення проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначається, що Відповідачі діяли у відповідності до законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Парк-готель «Київ» була проведена реконструкція об'єктів нерухомості: приміщень будівлі спального корпусу на 204 місця (літера В) санаторію під готель (будівля корпусу №1 готелю) рекреаційно-готельного комплексу па вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва; приміщень будівлі спального корпусу на 101 місце (літера Г) санаторію під готель (будівля корпусу №2 готелю) рекреаційно-готельного комплексу па вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва; приміщень будівлі клубу-їдальні (літера А) санаторію під конгрес-хол рекреаційно-готельного комплексу па вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва;

З метою отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно, ТОВ «Парк-готель «Київ» звернулося до Державної реєстраційної служби з відповідною заявою, про. що було видано картку прийому заяви №3664665.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Гуляєвим О.О. 01.08.2013 р. було прийнято рішення №4669018 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог частково, виходячи з наступного.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. №IV та Порядком КМ України, від 22.06.2011, № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі по тексту Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна.

Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діє два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація права власності та інших речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, обраним заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник).

Нотаріус проводить державну реєстрацію прав: реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія); у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію).

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Підставою для проведення державної реєстрації прав, згідно із ст. 19 Закону № 1952-IV, є Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо. У разі коли виникнення, перехід або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду відбувається одночасно з виникненням, переходом або припиненням у відповідної заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію щодо таких об'єктів.

Згідно п. 10 Порядку, Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію. Орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

У відповідності до п. 27 Порядку, Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до картки прийому заяви від 04.07.2013 р. № 3664665 виданої Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, Позивачем було подано наступний перелік документів, поданих із заявою: доручення, серія та номер: Б/н, виданий 21.06.2013 р., видавник: ТОВ "Парк-готель "Київ" свідоцтво про право власності, серія та номер: Б/н, виданий 14.04.2008р., видавник: Головне управління комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради копія технічного паспорту, серія та номер: Б/н, виданий 30.07.2004р., видавник: Комунальне підприємство БТІ декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: КВ14312135691, виданий 08.08.2012р., видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: КВ 14312135693, виданий 08.08.2012р., видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: КВ 14312135692, виданий 08.08.2012р., видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві; технічний паспорт, серія та номер: Б/н, виданий 20.06.2012р., видавник: Комунальне підприємство БТІ№; витяг з бази даних міського земельного кадастру, серія та номер: Б/н, виданий 06.06.2013, видавник: КП "Київський інститут земельних відносин»; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, серія та номер: 35199464, виданий 07.06.2007, видавник: Оболонська районна в м. Києві держадміністрація; довідка з ЄДРПОУ, серія та номер: 641785, виданий 04.09.2012 р., видавник: Головне управління регіональної статистики.

Відповідно до частини 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи.

Згідно з пунктом 29 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Частина 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такий реєстрації.

Пунктом 23 Порядку визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначений у частині 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якому зокрема відсутні такі підстави, як неуважність державного реєстратора під час вивчення документів поданих до заяви та надання ним неналежної оцінки правовстановлюючим документам на об'єкт нерухомого майна.

Частина 4 зазначеної вище норми прямо забороняє відмовляти у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що в Рішенні від 01.08.2013 р. за №4669018 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зазначено наступне: Відмовити у державній реєстрації права власності форма власності: приватна що розташований м. Київ, вулиця Юнкерова Миколи, будинок 20, за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк-Готель "Київ", податковий номер 35199464. Рішення про відмову у державній реєстрації права їх обтяжень може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу, що в вищезазначеному Рішенні відсутні зазначення, що саме було не подано під час реєстрації права власності та з яких підстав відмовлено.

В запереченнях на позовну заяву Державний реєстратор зазначає, що підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень слугувало не подання Товариством технічної документації та правовстановлюючої документації на земельну ділянку.

Розглянувши матеріали справи та картку прийому заяви від 04.07.2013 р. № 3664665, Судом встановлено, що Позивачем було подано Державному реєстратору технічний паспорт, серія та номер: Б/н, виданий 20.06.2012р., видавник: Комунальне підприємство БТІ витяг з бази даних міського земельного кадастру, серія та номер: Б/н, виданий 06.06.2013р., видавник: КП "Київський інститут земельних відносин», отже доводи Державного реєстратора Судом не беруться до уваги

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З аналізу матеріалів справи та норм Законів, суд приходить до висновку, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом № 1952-ІV, як вказано в ч. 4 ст. 24 Закону, заборонена.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що відмова Відповідача - 2 є безпідставною, а викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в частині щодо визнання протиправним та скасування Рішення №4669018 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 01.08.2013р.

Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі №2442/12/13-12 від 28.11.2012 р. (Постанова ВСУ від 23.11.2012 р.).

Крім того, Суд звертає увагу, що Позивач не позбавлений права повторно звернутися до Державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності та пакетом документів.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати Державну реєстраційну службу України видати ТОВ «Парк-готель «Київ» свідоцтво про право власності на нерухоме майно: будівлю корпусу №1 готелю рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва; будівлю корпусу №2 готелю рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова. 20 у Оболонському районі м. Києва; конгрес-хол рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва; зобов'язати Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ТОВ «Парк-готель «Київ» на нерухоме майно: будівлю корпусу №1 готелю рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва; будівлю корпусу №2 готелю рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова. 20 у Оболонському районі м. Києва; конгрес-хол рекреаційно-готельного комплексу на вул. Юнкерова, 20 у Оболонському районі м. Києва, Суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що зобов'язати Державну реєстраційну службу України видати ТОВ «Парк-готель «Київ» свідоцтво про право власності на нерухоме майно та зобов'язати зареєструвати спірне майно буде втручанням у дискреційні повноваження Відповідачів, а тому судом проводитись не може.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасування Рішення №4669018 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 01.08.2013р.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді Є.В. Аблов

В.В. Амельохін