Постанова № 35883255, 05.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2013 року № 826/15386/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Восток"до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньНа підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" звернулося до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2013р. №0003342208, №0003352208, №0003362208.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість дій працівників податкового органу щодо проведення перевірки та винесених внаслідок такої перевірки спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 19.11.2013р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт №1627/22.8-17/24812228 від 12.04.2013р. (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень:

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п. 137.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 139.1.9 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 81 638,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 2012р. в сумі 1 765 917,00 грн.;

- п. 198.3 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 353 184,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства 29.04.2013р. податковим органом винесено податкові повідомлення рішення:

- № 0003342208, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 441 480,00 грн., в тому числі 353 184,00 грн. за основним платежем та 88 296,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

- № 0003352208, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 102 048,00 грн., в тому числі 81 638,00 грн. за основним платежем та 20 410,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

- №0003362208, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 1 765 917,00 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями слугувало надання позивачеві комплексу бухгалтерських послуг у відповідності до договору з ТОВ "ТНК-ВР-Бізнессервіс Україна" №ТБС-У-0053 від 01.01.2012р.

Так, предметом договору є надання комплексу бухгалтерських послуг, визначених в статті 1 вказаного вище договору.

У той же час, відповідно до наданого позивачем штатного розпису ТОВ "Восток", в штаті підприємства наявний структурний підрозділ - Управління фінансів. Відповідно до посадової інструкції Керівника Управління фінансів ТОВ "Восток" від 16.05.2012р., функціональними обов'язками Керівника Управління фінансів є: (1) координація та забезпечення взаємодії з іншими структурними підрозділами Товариства, а також іншими організаціями: фінансовими, інвестиційними, податковими, законодавчими і т.д.; (2) забезпечення обліку всіх фінансових операцій групи компаній Товариства та складання звітності про результати фінансової діяльності, річного звіту і т.д. з метою забезпечення внутрішніх та зовнішніх користувачів своєчасною та достовірною інформацією про фінансовий стан Товариства; (3) керівництво зобов'язаннями по сплаті податків шляхом забезпечення процесу податкового планування та всебічного аналізу податкових платежів, забезпечення захисту податкових рішень Товариства у відношенні всіх державних органів з метою забезпечення сплати розумного балансу податкових платежів в межах діючого законодавства та зниження податкових ризиків.

З наведеного вбачається, що у штатному розписі ТОВ "Восток" наявні особи, відповідальні за ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві.

Відповідно до п.п. 14.1.27. Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно до п. 198.3 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю Податковий кодекс України у п.п. 14.1.36 розуміє діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, віднесення до складу витрат та податкового кредиту вартості замовлених бухгалтерських послуг є таким, що суперечить приписам Податкового кодексу України, оскільки такі витрати не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Восток", так як останній має власні трудові ресурси для ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Зазначене не спростовано представником позивача у судових засіданнях, а тому за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували зв'язок вказаних витрат з господарською діяльністю ТОВ "Восток", на підставі яких сформований податковий кредит та валові витрати, відсутні й підстави для задоволення позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій