Ухвала суду № 35883090, 06.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/1234/2013-ц Головуючий у І інстанції Архангельський А.М.Провадження № 22-ц/780/6573/13 Доповідач у 2 інстанції СухановаКатегорія 50 06.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

при секретарі : Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» на рішення Тетіївського районного суду Київської області від14 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» про стягнення заборгованості по заробітній платі, заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 16851 грн. 03 коп. заборгованості по виплаті заробітної плати, 5511 грн. 60 коп. за весь час затримки з виплати заробітної плати та 1500 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач добровільно не виплачує заборгованої заробітної плати з серпня 2012 року по лютий 2013 року.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 14 жовтня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич" про стягнення заборгованості по заробітній платі, заробітку за час затримки виплати заробітної плати та. відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич", (ідентифікаційний код юридичної особи 20600647), р/р 206006410234 МФО 322904 в КРД "Райффайзен банк Аваль", юридична адреса м. Тетіїв, вул. Шевченка, 11, Київської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), жителя АДРЕСА_1, 17318 (сімнадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень 81 копійку.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог позивача скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Апелянт Господарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Росич" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг вважає, що вони не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що 05.11.2004 року зборами засновників Позивач обраний на посаду директора Господарського ТОВ "Росич", та був призначений на посаду наказом № 39 від 10.11.2004 року. Позивачу був установлений посадовий оклад, який змінювався із ростом споживчих цін. Протоколом № 14 від 20.02.2013 року зборів учасників Позивач звільнений з посади за власним бажанням, що підтверджується наказом №10 від 20.02.2013 року. На з часу звільнення Відповідач не виплатив Позивачу заробітної плати з серпня 2012 року по лютий 2013 року, яка згідно довідки 312 від 20.02.2013 року становить 16851.03 гривні.

Заборгованість по заробітній платі на день розгляду справи по суті, не сплачена. Період затримки з виплати заробітної плати становить з серпня 2012 року по лютий 2013 року і сума її становить, відповідно до " Порядку обчислення середньомісячної плати", відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 липня -5511.6 гривень.

Також позивач вважає, що йому нанесена моральна шкода в сумі 1500 гривень за невиплату відповідно закону заробітної плати. В судовому засіданні Позивач визнав,що він ';: порушував Закон України " Про оплату праці ", згідно ст.15 ч.3 якої він зобов'язаний оплату праці всім працівникам підприємства здійснювати в першочерговому порядку.

Встановлені судом факти, крім показів Позивача та представника Відповідача, об'єктивно підтверджуються зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.9), копією довідки №12 від 20.02.2013 року про заборгованість по заробітній платі (а.с.10), копією наказу №39 від 10,11.2004 року (а.с.11), копією наказу №10 від 20.02.2013 року про звільнення (а.с.13), копією колективного договору та батутом Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич" (а.с.42-62).

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться в день звільнення.

Згідно ст.ст. 1 і 7 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи з норм трудового законодавства суд вважає, що по скільки відповідач в день розрахунку Позивача не виплатив йому заробітну плату за період з серпня 2012 року по лютий 2013 року в сумі 16851.03 грн. то дані вимоги підлягають задоволенню. Разом з тим суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки з виплати заробітної плати необхідно відмовити, оскільки як встановлено судом Відповідач є господарською організацією і заробітна плата виплачується за результатами господарської діяльності підприємства. Встановлено, що підприємство заробляло кошти, яких було достатньо для погашення заборгованості по заробітній платі, але позивач в порушенні вимог ч.З ст.15 Закон України " Про оплату праці " оплачував інші платежі, а не проводив оплату заробітної плати як собі так і іншим працівникам.

Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що в силу вищенаведених обставин не підлягає задоволенню вимога позивача про відшкодування моральної шкоди.

Намагаючись спростувати висновки суду в цій частині, апелянт послався на ті ж обставини, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, інших доказів або обставин, позивач не навів, а тому апеляційна скарга позивача не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

На користь позивача необхідно стягнути з відповідача 16851,03 гривні заробітної плати.

Апеляційна скарга відповідача також не обґрунтована бо відповідач не заперечує обставини справи та підтверджує не виплату всіх належних позивачу, коштів.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» відхилити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді