Ухвала суду № 35883076, 09.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/3907/13-ц Головуючий у І інстанції Жук М.В.Провадження № 22-ц/780/6130/13 Доповідач у 2 інстанції ВоробйоваКатегорія 55 09.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

02 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.

В обгрунтування позову зазначала, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 1 червня 2012 року на забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення 50000 грн. боргу за договором позики накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Постановою державного виконавця ВДВС Васильківського МРУЮ Київської області від 14 червня 2012 року відкрито виконавче провадження на примусове виконання цієї ухвали суду та накладено арешт на указану квартиру.

Зазначала, що на момент забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом накладання арешту Полтавський районний, суд виходив з того, що зазначена квартира належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на її ім'я 29 жовтня 2010 року Васильківською міською радою Київської області.

Проте, рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2012 року, яке набрало законної сили, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29 жовтня 2010 року на ім'я ОСОБА_1 визнано недійсним.

Оскільки позивачці належать майнові права на квартиру АДРЕСА_1 як особі яка проінвестувала її будівництво, що було підтверджено судовими рішеннями, у т.ч. і касаційної інстанції, наявність арешту перешкоджає їй реалізувати своє право на оформлення цієї квартири на своє ім'я, а тому позивачка просила звільнити з-під арешту спірну квартиру.

Ухвалою суду від 25 липня 2013 року за клопотанням позивачки до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_1

Ухвалою суду від 21 серпня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_3

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Звільнено з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження № 32993243 від 14 червня 2012 року, квартиру АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення вимог матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

По справі встановлено, що 02 березня 2009 року між Товариством з обмеженою» відповідальністю «Гаразд Фінанси» та ОСОБА_2 укладено договір № 152-і про участь у Фонді фінансового будівництва виду «А» житлового будинку АДРЕСА_1 за умовами якого ОСОБА_2 передала ТОВ «Гар Фінанси» на певний строк грошові кошти в управління, а товариство зобов'язалося за плату здійснювати від свого імені управління цими грошовими коштами з метою фінансування будівництва об'єкту інвестування в складі об'єкта будівництва за адресою АДРЕСА_1. Метою передачі довірителем грошових коштів в управління управителя є отримання довірителем у власність об'єкта інвестування (а.с. 5-7).

Зі змісту додатку № 1 до цього договору вбачається, що об'єктом інвестування ОСОБА_2 була квартира АДРЕСА_1 (а.с. 7 з.б.).

Згідно довідки, що підтверджує право інвестора на отримання у власність об'єкту інвестування від 29 вересня 2010 року ОСОБА_2, як інвестором, внесено до ФФБ 337014 грн., що становить 100 % фінансування фактичної загальної площі об'єкта інвестування по договору від 02 березня 2009 року № 152-1, а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8).

02 листопада 2010 ТОВ «Гаразд Фінанси» (управитель) та «Гараздінвестбуд» (забудовник) передали, а ОСОБА_2.(довіритель) прийняла об'єкт інвестування - двокімнатну квартиру № 105 на першому поверсі, яка складається з двох кімнат, житловою площею - 42,40 кв. м, загальною площею 71,10 кв. м в житловому будинку АДРЕСА_1 що підтверджується актом прийому-передачі об»єкта інвестування (а.с. 9).

Як видно з матеріалів справи рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області 07 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області 20 вересня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних кримінальних справ від 17 квітня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Васильківської міської ради Київської області, ТОВ «Гаразд Фінанси», 3 особа ОСОБА_4, про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та визнання свідоцтва про право власності недійсними, визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 видане 05 липня 2010 року на ім.»я територіальної громади м.Васильків в особі Васильківської міської ради, визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме квартиру №105 в будинку по АДРЕСА_1, видане 29 жовтня 2010 року Васильківською міською радою на ім»я ОСОБА_1

В частині вимог щодо визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 відмовлено з тих підстав, що позов останньою заявлено передчасно, оскільки умовами договору №152-1 про участь у фонді фінансування будівництва від 02 березня 2009 року, а саме п.6 договору визначено порядок оформлення за довірителем (інвестором) права власності на закріплений за ним об»єкт інвестування.

При цьому, суди дійшли висновку, що указані свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 5 липня 2010 року та від 29 жовтня 2010 року є незаконними та такими, що порушують права ОСОБА_2, яка сплативши 100% вартості об»єкта інвестування, про що отримала відповідну довідку, яка є підставою для подальшого оформлення правовстановлюючих документів на об»єкт інвестування, а саме - квартиру АДРЕСА_1, а також, відповідно до умов договору, за актом прийому-передачі від 02 листопада 2010 року прийняла від управителя та забудовника об'єкт інвестування - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9).

По справі також встановлено, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01 червня 2012 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 78).

Постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 32993243 від 14 червня 2012 року відкрито виконавче провадження на підставі цієї ухвали суду та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 74).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 1 червня 2012 року відхилено, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги, апеляційним судом Полтавської області зазначено, що ОСОБА_2 не надала доказів, що вона є власником спірного житла і, в силу ст..3 ЦПК України, не зверталася до суду з позовом про виключення майна з-під арешту(а.с. 49-50).

Судом також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 15 жовтня 2012 року № 442 вирішено оформити право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 71,1 кв. м,, житловою - 42,4 кв.м на ОСОБА_2, а також доручено КП Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» видати свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на це житло (а.с. 18). Проте, своїм правом остання скористатися позбавлена, оскільки зазначена спірна квартира знаходиться під арештом, накладеним на забезпечення позову громадянина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Оскільки позивачка іншим способом, ніж звернутися до суду з даним позовом про звільнення майна з-під арешту, позбавлена захистити своє право на оформлення права власності на спірну квартиру відповідно до умов договору та згідно з рішенням міської ради, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивачки.

Даний висновок суду колегія вважає правильним.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд обґрунтовано відхилив доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що вона є єдиним власником спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 жовтня 2010 року, оскільки це свідоцтво в судовому порядку визнано недійсним, а 05 травня 2011 року своїм рішенням Васильківська міська рада скасувала рішення від 23 червня 2010 року №259 та розпорядження від 29 жовтня 2010 року в частині визнання права власності територіальної громади м.Василькова в особі Васильківської міської ради на спірну квартиру та оформлення свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_1

В силу ч.1 ст..216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, колегія вважає, що висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи. Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст..ст.307,308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: