Ухвала суду № 35882530, 05.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5201/13-к Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 11-кп/780/666/13 Доповідач у 2 інстанції ГайдайКатегорія 39 05.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

04 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Гайдай Р.М.

суддів - Зіміної В.Б., Левчука О.Д.

при секретарі - Вороніній А.В.

за участю прокурора - Скітневської О.М.

захисника - адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12013100100000621 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого,-

засуджено та призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК України 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації в цю інспекцію.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь експертної установи судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи в розмірі 367,08 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що у невстановлені слідством день, час та обставини незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс.

20.03.2013р. близько 17 години коли він рухався по вул. Січневій, м. Бориспіль, Київська обл., до нього підійшли два працівники міліції, на запитання яких, чи має він при собі заборонені в обігу предмети та наркотичні речовини, він відповів, що не має. Під час проведення поверхневого огляду речей, в які ОСОБА_2 був одягнений, в його джинсах, в правій передній кишені, працівниками міліції було виявлено і вилучено паперовий згорток, в якому знаходилась суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта №385/х від 25.03.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого, в перерахунку на суху речовину становить 8,46г.

В подальшому ОСОБА_2 зізнався, що придбав наркотичну речовину у незнайомого чоловіка без мети збуту для власного вживання.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким виправдати його через недоведеність вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновок суду, що він придбав канабіс і зберігав його в кишені джинсових брюк не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки 20.03.2013р. канабіс йому передав з вікна автомобіля його сусід ОСОБА_3, який заборгував йому 160 грн. і, повертаючи борг, загорнув наркотичну речовину у 20 гривневу купюру, про що він його не просив і не знав, а після від'їзду ОСОБА_3 до нього під'їхали працівники міліції та затримали його. Також зазначає, що в якості доказу цієї обставини він надав суду розпечатку своїх вихідних дзвінків оператора мобільного зв'язку, з якої видно, що 20.03.2013 року він вимагав від ОСОБА_3 повернення боргу, а тому 9 разів телефонував на його номер мобільного телефону - НОМЕР_1, проте ОСОБА_3, будучи допитаним, заперечував, що він взагалі з ним спілкувався та стверджував, що в нього немає такого номеру телефону. Вказує, що ці доводи за наявності відповідного клопотання ні органами досудового розслідування, ні судом не перевірено. Також зазначає, що судом і прокурором грубо проігноровані вимоги ст. 293 КПК України, а саме прокурором не було вручено йому копії обвинувального акту та реєстру матеріалів, хоча в справі була розписка від його імені від 15.05.2013 року, а 20.05.2013 року обвинувальний акт прокурором направлено до суду. Про це порушення він вказав на судовому засіданні 27.06.2013р. під час якого захисник заявив відповідне клопотання, після чого прокурор вручив лише йому копію обвинувального акту, а захиснику не вручив. Таким чином, як зазначає ОСОБА_2, суд провів 2 судових засідання: 29.05.2013р. та 07.06.2013р. на яких в нього не було обвинувального акту, а в кримінальному провадженні є дві розписки про отримання обвинувального акту: від 15.05.2013 р. та 27.06.2013р., з яких перша є підробкою, у зв'язку з чим захисник клопотав про проведення судової почеркознавчої експертизи, однак суд відмовив у задоволенні такого клопотання. Також ОСОБА_2 зазначає, що розписку про отримання обвинувального акту від 15.05.2013 р. він не писав, про що тричі показував у судових засіданнях: 03.07.2013р., 02.09.2013р., 05.09.2013р. Крім цього, обвинувачений зазначає, що суд у вироку як на доказ його вини посилається на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, які є суперечливими, а працівник міліції ОСОБА_1 23.09.2013р. в суді показав, що поняті-це були незнайомі прохожі люди, а свідка ОСОБА_5 він не пам'ятає, що спростовується довідкою зі школи № 489 від 23.09.2013р. в якій зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 знайомі та разом навчалися у паралельних класах. Також, ОСОБА_2 вважає, протокол огляду місця події від 20.09.2013р. недопустимим доказом, оскільки з нього вбачається, що Мужаровський вилучав у нього речовину зеленого кольору вдруге, бо перший раз це робив ОСОБА_1, про що подав відповідний рапорт, із зазначенням ваги вилученої речовини - біля 5 гр., що не зазначено у протоколі. Вказує, що при огляді не зазначено про 20-гривневу купюру, речовина не зважувалася, належним чином не опломбовувалась, а тому до суду пред'явлено більше ніж вилучено, згідно висновку експерта - 8, 46 гр. Також у протоколі вказано, що вилучене покладено у поліетиленовий пакет, горловину якого перев'язано ниткою та прикріплено пояснювальну записку із підписами понятих. Як вказує ОСОБА_2, при огляді речового доказу в суді 09.09.2013р. з'ясувалось, що на вказаній пояснювальній записці наявний і його підпис, якого він не ставив, що підтверджується протоколом огляду місця події та висновком експерта, в яких вказано, що на пояснювальній записці вчинені підписи лише 2-х понятих і слідчого, а тому ці суперечливі і недостовірні документи не можуть бути доказами його вини. Також ОСОБА_2 вказує, що суд у вироку послався на показання свідка ОСОБА_8, які є неправдивими, оскільки до дати допиту 19.07.2013р. в інформаційному тижневику Бориспільський «Термінал» ОСОБА_8 було опубліковано коментар щодо вчиненого кримінального правопорушення, а на допиті в суді показав, що йому не відомо, що публікують журналісти, тобто надав суду неправдиві свідчення. Крім цього, зазначає, що первинне пояснення надане ним у день затримання на яке суд посилається, як на доказ вини, з якого вбачається, що марихуану він зберігав для власного вживання та зірвав її біля свого дому, здобуте обманним шляхом, під фізичним та психологічним примусом, оскільки працівник міліції ОСОБА_1, який склав пояснення від його імені сказав, що так буде краще.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, котрі апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, думку прокурора, котра вважає вирок суду законним і обгрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за яке він засуджений доведена доказами зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом огляду місця події (а.с. 8) з якого вбачається, що в правій кишені штанів ОСОБА_2 виявлено та вилучено паперовий згорток з подрібненою речовиною, яка згідно висновку хімічної експертизи № 385/х від 25.03.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 8,46 г.; фототаблицею до протоколу огляду огляду місця події від 20.03.20113 року (а.с. 7-13); показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, котрі були понятими при виявленні та вилученні наркотичного засобу у ОСОБА_2 біля АЗС «Корнор» у м. Бориспіль у підтвердили в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 на запитання працівників міліції чи має він при собі заборонені в обігу предмети та наркотичні речовини сам сказав, що в нього в правій кишені штанів є канабіс, який знаходився у паперовому згортку. Даний паперовий згорток поклали до поліетиленового пакету та запакували, опломбувавши паперовою біркою, на якій вони поставили підписи. Грошових купюр в ОСОБА_2 вони не бачили. Був складений протокол, при цьому ОСОБА_2 пояснював, що канабіс має для власного вжитку, періодично «покурює», нічого не заперечував.

Доводи апеляційної скарги про те, що вилучений наркотичний засіб у ОСОБА_2 йому дав разом з 20-ти гривневою купюрою ОСОБА_3 є також безпідставними, оскільки судом першої інстанції всебічно і повно перевірено цю версію. Зокрема свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив, що він підтримує із ОСОБА_2 стосунки, ніяких грошей у нього в борг не брав, а тому і не віддавав 20.03.2013 року. Щодо номера мобільного телефону, який вказує ОСОБА_2, то він таким номером не користується. Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні також заперечив те, що 20.03.2013 року підвозив на автомобілі ОСОБА_3, як про те стверджує ОСОБА_2

Щодо посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що його права порушені відповідно зі ст. 293 КПК України, то в судовому засіданні суду першої інстанції йому повторно вручено копію обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що при огляді наркотична речовина не зважувалась, належним чином не опломбовувалась, на паперовій бірці він не підписувався, що підтверджується висновком експерта № 385/х від 25.03.2013 року, то ці доводи є також безпідставними, оскільки у висновку експерта на який посилається апелянт, при зовнішньому огляді об'єкта експертизи вказано, що на паперовому листку, яким були скріплені кінці нитки, якою був об'язаний пакет в якому знаходився паперовий згорток із сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору стояли підписи двох понятих, підпис та підпис слідчого, а тому твердження ОСОБА_2, що його підпис появився після проведення експертизи не знайшло свого підтвердження.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дослідив всі докази, дав їм належну правову оцінку та правильно прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а тому підстав для скасування прийнятого ним рішення немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.

Головуючий

Судді