Рішення № 35877236, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21292/13 27.11.13Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» про стягнення 2 992, 60 грн. за участю представників позивача - не з'явився, відповідача - Кардашевської Т.В., довіреність від 21.10.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2 992, 60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.12.2012 року у місті Харкові відбулась дорожньо - транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль „Чері", д.н. АХ6118ВМ, що належить на праві власності Таран Олені Олександрівні (страхувальник позивача), та автомобіль «Рено Магнум», д.н. АХ0917СК, яким керував Попков Володимир Вікторович.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 992, 60 грн.

За твердженням позивача цивільну відповідальність винної особи у ДТП було застраховано відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.11.2013 року.

У судовому засіданні 27.11.2013 року представник відповідача подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, який прийнято судом.

Представник позивача у судове засідання 27.11.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки ВДАІ та постанови Ленінського районного суду м.Харкова від 11.01.2013 року у справі № 2024/9860/12, Попков Володимир Вікторович 13.12.2012 року о 17 год. 00 хв. по вул. Червоноармійська в місті Харкові, керуючи транспортним засобом «Рено Магнум», д.н. АХ0917СК, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем „Чері", д.н. АХ6118ВМ, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України.

Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 11.01.2013 року у справі № 2024/9860/12 Попкова Володимира Вікторовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КУпАП України.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль „Чері", д.н. АХ6118ВМ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № ТР-Х/13.07.2012/00484 від 13.07.2012 року.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №136/2012 від 16.01.2013 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Чері", д.н. АХ6118ВМ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 318, 72 грн.

Як вбачається з страхового акту № 74/13 від 04.07.2013 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 2 992, 60 грн.

Зазначені кошти в розмірі 2 992, 60 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2517 від 05.07.2013 року.

Позивач звернувся до суду із вимогою про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди у розмірі 2 992, 60 грн., яка була завдана страхувальнику позивача в результаті ДТП 13.12.2012 року, посилаючись на ст.ст. 993, 1166, 1187,1191 ЦК України та вимоги ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позовні вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування, позивач обґрунтовує наявністю полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0187183, укладеним з ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» по відношенню до автомобіля «Рено Магнум», д.н. АХ0917СК, яким передбачено франшизу у розмірі 1 000, 00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, а тому до нього у відповідності до приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до страховика цивільної відповідальності.

Поряд з цим, згідно з п. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідачем було отримано заяву про страхове відшкодування 14.08.2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією заяви про виплату страхового відшкодування № 1851 від 12.08.2013 року (вх..№13108/14-03 від 14.08.2013р.).

Отже, обов'язок відповідача щодо сплати страхового відшкодування на підставі отриманої 14.08.2013 року заяви про страхове відшкодування на момент подання позивачем 04.11.2013 року позову до суду не настав.

Крім того, 11.11.2013 року, у строк до 90 днів з дня отримання 14.08.2013 року заяви про страхове відшкодування, відповідачем було сплачено страхове відшкодування у розмірі 1 992, 60 грн. (2 992, 60 грн. - 1 000, 00 грн. (франшизи)), що підтверджується платіжним дорученням № 1604 від 11.11.2013 року, яке міститься у матеріалах справи.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2 992, 60 грн. відсутні, і тому у позові слід відмовити.

Судові витрати згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02.12.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна