Ухвала суду № 35876783, 02.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року м. Київ К/9991/78268/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012

у справі № 2-а-5224/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Алькор ЛТД"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012, задоволено позовні вимоги: скасовано податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.04.2012 № 0000092221 та № 0000102221.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Промтехноопт» за період часу з 01.10.2011 по 31.01.2012, складений акт перевірки від 06.04.2012 № 161/22-204/36458780, в якому встановлено порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на прибуток на загальну суму 291 280,00 грн.; ст. 185, ст. 186, п. п. 198.1, 198.2, 198.3 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість на загальну суму 256 127,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 18.04.2012 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000092221, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 256 127,00 грн. - за основним платежем та 128 063,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000102221, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 291 280,00 грн. - за основним платежем та 17 143,50 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що 04.01.2011 між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» було укладено договір купівлі-продажу № 040101, предметом якого є електрообладнання, підшипники, резино-технічні вироби, а загальна сума відповідає сумі розрахунків-фактур з урахуванням ПДВ 20%.

Отримання позивачем від його контрагента товару за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи первинним документами бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Відповідно до платіжних доручень, наявних в матеріалах справи, вартість товарно-матеріальних цінностей за зазначеним договором перерахована позивачем в повному обсязі.

З урахуванням наведеного, оскільки матеріалами справи у повній мірі підтверджено факт сплати покупцем податку на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме видав позивачу належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені суми податку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 18.04.2012 № 0000092221 та № 0000102221.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль