Ухвала суду № 35876709, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/81350/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літо" (далі - ТОВ "Літо") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя), третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення та зобов'язати вчинити дії.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року позов ТОВ "Літо" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 23.08.2011 року №0000392302/12165. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Літо" у задоволенні позову.

ТОВ "Літо" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

20.05.2011 року ТОВ «Літо» подало податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, в якій задекларувало суму бюджетного відшкодування у розмірі 99690, 00 грн., довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) за квітень 2011 року.

25.06.2011 року ТОВ «Літо» подало податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, в якій задекларувало суму бюджетного відшкодування у розмірі 409120, 00 грн., довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) за травень 2011 року.

У липні 2011 року ТОВ «Літо» подало податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року, в якій задекларувало суму бюджетного відшкодування у розмірі 98937, 00 грн. та відповідні довіку, заяву та розрахунок.

У подальшому у липні та серпні 2011 року відповідно ТОВ «Літо» подавало уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вищевказані періоди, якими підтверджувало суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з 05.08.2011 року по 11.08.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Літо» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень, червень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт №275/23-2/13607028 від 17.08.2011 року.

Перевіркою зроблено висновки щодо бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «Літо» за травень 2011 року у сумі 409120, 00 грн., за червень 2011 року у сумі 98937, 00 грн., а саме: згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року сума «чистого прибутку», що підлягає оподаткуванню складає 347672, 00 грн., податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету - 79965, 00 грн., податкова віддача - 1,6%. Сума загального від'ємного значення з ПДВ за ІІ квартал 2011 року складає 605869, 00 грн. (квітень 2011 року - 409120, 00 грн. + травень 2011 року - 98937, 00 грн. + червень 2011 року - 97812, 00 грн.), частка якого (508057, 00 грн.) заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у травні 2011 року у сумі 409120 грн. та за червень 2011 року у сумі 97812, 00 грн. Тобто, задекларована сума до відшкодування є в 1,5 рази більше, ніж сума задекларованого «чистого прибутку», що, на думку відповідача, свідчить про отримання доходу у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ, як основного, що суперечить поняттю підприємництва та ведення господарської діяльності в цілому. Надання послуг з автоперевезень у квітні, травні 2011 року, на думку відповідача, на значну суму призвело до виникнення формальних підстав для відшкодування бюджету ПДВ, що не економічно виправданим. Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати доход лише у зазначений ним спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

На підставу перевірки відповідачем 23.08.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392302/12165, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі: 508057, 00 грн. та 02 грн. -штрафні (фінансові) санкції, у тому числі за травень 2011 року - 409120, 00 грн., 01 грн. -штрафні (фінансові) санкції; червень 2011 року - 98937, 00 грн., 01 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пунктів 200.1., 200.4, 200.5, 200.6, 200.7, 200.8 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Підпунктом 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування є відшкодуванням від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що положеннями ПК України не передбачено такої умови визначення неправомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, на яку вказує відповідач.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що посадовими особами податкового органу не піддавалися сумніву господарські операції позивача з його контрагентами, так як і дійсність первинних документів, що підтверджують вказані господарські операції, на підставі яких було сформовано податковий кредит та заявлено суми до бюджетного відшкодування ПДВ за травень, червень 2011 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що у позивача відсутні порушення формування податкового кредиту за перевіряємий період, а заявлена сума бюджетного відшкодування у травні, червні 2011 року є правомірною.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача протягом п'яти робочих днів після отримання судового рішення по даній справі, що набрало законної сили, подати відповідному органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Літо», судами попередніх інстанцій зазначено наступне.

Підпунктом 200.15 ст.200 ПК України встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто, приписами ПК України чітко встановлений обов'язок податкового органу подати протягом п'яти робочих днів після отримання судового рішення органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що на час розгляду справи відсутні законні підстави для задоволення вимог позивача, оскільки приписи п.200.15 ст.200 ПК України відповідачем не порушенні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Літо".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров