Ухвала суду № 35876657, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/81877/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне акціонерне товариство "Атом" (далі - ПАТ "Атом") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі - Кременчуцька ОДПІ) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року позов ПАТ "Атом" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №006022301/312 від 28.03.2012 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Атом" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Кременчуцької ОДПІ у період з 05.03.2012 року по 07.03.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Атом" з питань взаємовідносин з ПП "Мілонд" за грудень 2011 року, у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження ПАТ "Атом" на запит Кременчуцької ОДПІ від 13.02.2012 року №5758/10. За результатами перевірки складено акт №129/23-209/25163708 від 07.03.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 року на суму 766926, 00 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0006022301/312 від 28.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1150389, 00 грн., з яких 766926, 00 грн. - за основним платежем та 383463, 00 - штрафні (фінансові) санкції.

Щодо визнання протиправними дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту перевірки, судами попередніх інстанцій зазначено наступне.

Відповідно до п.п 20.1.4 п. 20.4 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка проведена посадовими особами Кременчуцької ОДПІ в період з 05.03.2012 року по 07.03.2012 року на підставі наказу про проведення перевірки за №59 від 03.03.2012 року, направлень на перевірку від 03.03.2012 року за №1307/001307 та №1308/001308.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що за наслідками перевірки ПАТ "Атом" головним державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ 07.03.2012 року складено акт № 129/23-209/25163708.

На вказаний акт перевірки позивачем 16.03.2012 року за №50 до Кременчуцької ОДПІ направлено заперечення, із проханням заздалегідь повідомити про дату, час та місце його розгляду.

Відповідно до п. 86.7 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем не надано повного документального підтвердження обставин повідомлення про дату й час розгляду заперечень, звернень платника з даного приводу, відповідей на ці звернення, дат отримання сторонами відповідної переписки. Надано лише лист №53-1 від 23.03.2012 року про зупинення процедури розгляду заперечення та повторне направлення листа-запрошення про розгляд заперечення.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем не надано достатніх доказів порушення відповідачем процедури розгляду заперечення, передбаченої Податковим кодексом України, щодо повідомлення ПАТ "Атом" про місце і час розгляду заперечення, а відтак позовна вимога про визнання протиправними дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту перевірки задоволенню не підлягають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємому періоді ПАТ "Атом" мав господарські взаємовідносини із ПП "Мілонд" на підставі договору поставки № 4 від 01.12.2011 року. На виконання умов позивачем протягом грудня 2011 року було придбано у ПП Мілонд" товар (блок інверторний 25 кВт, плата синхронізації, інвертор 500 кВт, блок інверторний 250 кВт, інвертор 630 кВт, блок інверторний 100 кВт). Вартість отриманого товару була сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП "Мілонд". Реальність, товарність та виконання зазначеного договору підтверджується матеріалами справи. Придбаний товар був в послідуючому використаний позивачем у власній господарській діяльності. На виконання договірних відносин ПП "Мілонд" були вписані податкові накладні.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг,

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0006022301/312 від 28.03.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що висновки відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та контрагентом - ПП "Мілонд" є безпідставними та не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Атом".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров