Ухвала суду № 35876658, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2013 р. м. Київ К/800/1287/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М. О.секретаря судового засідання Волошина В. М.,

представники позивача Касьянов О. О., Вінниченко О. О.

представник відповідач не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" до Орджонікідзевської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК") звернулось до суду з позовом до Орджонікідзевської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Орджонікідзевська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року позов ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року апеляційну скаргу Орджонікідзевської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Нікопольська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" у задоволенні позову.

ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Нікопольської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

22.06.2009 року ВАТ ''Орджонікідзевський ГЗК" подало до Орджонікідзевської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2009 року, в якій в рядку 25.1 була вказана сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1013538 грн.

Орджонікідзевською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК» з питання достовірності декларування заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ у травні 2009 року. За результатами перевірки складений акт №92/23-124-1/00190928 від 07.05.2010 року.

В акті перевірки зроблено висновок, що виходячи з матеріалів перевірок з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення з ПДВ по декларації за січень 2009 року (довідка від 13.04.2009 року № 59/23-124-1/00190928) та за травень 2009 року (акт від 14.08.2009 року №161/23-124-1/00190928) встановлено, що у позивача була сплата податкового кредиту січня 2009 року у січні 2009 року, тобто оплата постачальникам, ПДВ з якої включено до складу податкового кредиту квітня 2009 року, не може вважатись сплатою залишку від'ємного значення, фактично сплаченого позивачем постачальникам таких товарів (послуг) у попередньому податковому періоді - січні 2009 року та не є підставою для заяви до бюджетного відшкодування в декларації ПДВ за травень 2009 року у сумі 1013538, 00 грн.

На підставі акту перевірки Орджонікідзевською ОДПІ 20.05.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000612301/0, яким позивачу за порушення п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року у розмірі 1013538, 00 грн.

Внаслідок адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому

податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку ї бюджету у зв'язку і надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 5.12.3. п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054) встановлено, що значення рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що частина залишку від'ємного значення, яка фактично сплачена у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) та підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 1013538, 00 грн. Наведена сума перенесена до рядку 25 податкової декларації. Сума бюджетного відшкодування в розмірі 1013538, 00 грн. сформована позивачем з частини від'ємного значення, яке утворилось в січні 2009 року та було фактично сплачене постачальникам товарів (послуг) в тому ж січні 2009 року. Операції з придбання товарів та послуг протягом січня 2009 року, по яким сформований податковий кредит на підставі отриманих від постачальників податкових накладних та первинних документів, перевірені Орджонікідзевською ОДПІ в ході позапланової виїзної перевірки.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що документи, які є підставою для нарахування податкового кредиту, визначення суми від'ємного значення бюджетного відшкодування з ПДВ та підтверджують поставку й оплату товарів (послуг) в січні 2009 року в сумі, заявленій до бюджетного відшкодування в декларації за травень 2009 року, надавались податківцям при проведенні виїзної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт №161/23-124-1/00190928 від 14.08.2009 року.

20.08.2009 року позивачем направлено Орджонікідзевській ОДПІ протокол розбіжностей №22/1006, згідно відповіді на який Орджонікізевська ОДПІ підтвердила правильність формування від'ємного значення з ПДВ у січні 2009 року та фактичну сплату суми такого від'ємного значення позивачем постачальникам товарів (послуг) в січні 2009 року.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем виконано всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", які є підставою для отримання бюджетного відшкодування в розмірі 1013538, 00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення №0000612301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року у розмірі 1013538, 00 грн. та решти податкових повідомлень-рішень №0000612301/1 від 16.06.2010 року, №0000612301/2 від 18.08.2010 року та №000612301/3 від 02.11.2010 року, винесених відповідачем в результаті застосованої позивачем процедури адміністративного оскарження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров