Ухвала суду № 35876590, 25.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12382/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Петрика І.Й., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіг» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Остін Трейд» та Приватним підприємством «Фірма «Володар» за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року, про що складено Акт від 01.03.2013 року №721/22.8-17/24266889, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 11-17).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, заниження на 35 833 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за червень 2011 року - на 30 333 грн., за липень 2011 року - на 5 500 грн., пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - заниження ним у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року на 41 208 грн. суми податку на прибуток, в тому числі за ІІ квартал 2011 року - на 34 883 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0002132208 та №0002142208, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 19-20), та якими збільшено суму грошового зобов'язання: з податку на додану вартість на 37 209 грн., в тому числі, на 35 833 грн. за основним платежем і на 1 376 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); з податку на прибуток на 41 208 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Державною податковою службою у м. Києві прийнято Рішення про результати розгляду первинної скарги від 31.05.2013 року №627/10/12-1-03, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 22-25), та яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, збільшено суму застосованих штрафних санкцій з податку на додану вартість на 1 375 грн. а скаргу-без задоволення.

На підставі зазначеного Рішення, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року №0007192200 (а.с. 21), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1 375 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Міністерством доходів і зборів України прийнято Рішення про результати розгляду повторної скарги від 02.07.2013 року №6020/6/99-99-10-0115, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 26-27), та яким податкові повідомлення-рішення, з урахуванням Рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а скаргу-без задоволення.

Як вбачається з Договору поставки від 25.06.2011 року №006/2, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Остін Трейд», копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 29-30), контрагент зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки товар, а Позивач - прийняти і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності придбання у контрагента зазначеного товару надано первинні документи, а саме, видаткову накладну №3/06 від 30.06.2011 року на загальну суму 170 000 грн., в тому числі ПДВ - 28 333, 33 грн., податкову накладну від 30.06.2011 року №30 та платіжні доручення на відповідні суми, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 32-37).

За Договорами №№ С-624, С-625 від 14.06.2011 року та 30.06.2011 року відповідно, укладеними між Позивачем та Приватним підприємством «Фірма «Володар», Позивач доручив, а контрагент зобов'язався власними силами та силами інших організацій виконати будівельні роботи.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності придбання у контрагента зазначеного товару надано первинні документи, а саме, Акти №1 за червень 2011 року на загальну суму 12 000 грн., в тому числі ПДВ - 2 000 грн., за липнь 2011 року на загальну суму 33 000 грн., в тому числі ПДВ - 5 500 грн., податкові накладні від 30.06.2011 року №346, від 08.07.2011 року №82 та платіжні доручення на відповідні суми, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 45-47, 52-54).

Як зазначено Відповідачем в апеляційній скарзі, під час аналізу податкової звітності контрагентів Позивача встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, власних або орендованих приміщень для здійснення основного виду діяльності, в зв'язку з чим, господарські операції не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача в апеляційній скарзі на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та контрагентом, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, Відповідачем не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання договорів недійсними, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та/або їх посадовими особами.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно включено відповідну суму до податкового кредиту з податку на додану вартість та визначено суму податку на прибуток, тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.