Рішення № 35876019, 07.02.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа №22-ц/796/1268/2013 Головуючий у 1 інстанції - П'ятничук І.В.

Доповідач - Росік Т.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Росік Т.В.

суддів: Махлай Л.Д., Мазурик О.Ф.

при секретарі Жигун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми пені,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06.11.2012 року позов ОСОБА_1 до Фірми "Т.М.М." - ТОВ про стягнення суми пені задоволено частково.

Стягнуто з Фірми "Т.М.М." - ТОВ на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 9212 грн. 90 коп. та 117425 грн. 49 коп., судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп. та 1117 грн., а всього на загальну суму 127 971 грн. 99 коп.

УльяненкоІ.Г., яка на підставі довіреності діє в інтересах Фірми "Т.М.М." - ТОВ, вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, без з'ясування обставин, що мають значення для справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати, відмовивши в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те‚ що судом не було враховано положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким продовжено до 01.10.2011 року термін дії заборони нарахування та виплати забудовником штрафних санкцій. Судом невірно визначений розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, який перевищує розмір позовних вимог.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Фірми "Т.М.М." - ТОВ апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08.02.2005 року між ОСОБА_3 та Фірмою "Т.М.М." - ТОВ був укладений інвестиційний договір №КУ/23П-02-05 будівництва житлового дому по АДРЕСА_2, відповідно до якого підприємство зобов'язувалося побудувати та передати у власність позивача машиномісце 23-П в будинку АДРЕСА_2, а інвестор - ОСОБА_3 сплатити його вартість в розмірі 60 600 грн. Згідно п.3.4 договору плановий строк закінчення робіт в підземному паркінгу - червень 2009 року. Згідно п.6.1 договору передача машиномісця у власність інвестору здійснюється по акту прийому-передачі не пізніше 30.08.2009 року.

Згідно листа Фірми «ТММ» - ТОВ від 22.12.2011 року роботи по будівництву паркінгу планується завершити до травня 2012 року.

Відповідно до п. 7.4 договору у разі порушення підприємством своїх обов'язків більше ніж на 30 банківських днів, підприємство виплачує інвестору пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочки від суми фактично внесених коштів.

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру на виконання обов'язків по інвестиційному договору, ОСОБА_3 внесено на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 60600 грн.

Згідно укладеного 27.12.2010 року договору уступки права вимоги за договором про пайову участь №КУ/23П-02-05 від 08.02.2005 року, згідно узгодженої з відповідачем заяви, 22.12.2010 року майнові права та обов'язки ОСОБА_3 були передані ОСОБА_1

Крім того, 25.01.2005 року між ОСОБА_3 та Фірмою "Т.М.М." - ТОВ був укладений інвестиційний договір №КУ/10-01-05, відповідно до якого підприємство зобов'язувалося побудувати та передати у власність позивача 4-кімнатну квартиру, загальною площею 169,4 кв.м., за будівельною адресою АДРЕСА_2, а інвестор - ОСОБА_3 сплатити її вартість в розмірі 720 844 грн. Згідно п.6.1 вказаного договору передача квартири у власність інвестору здійснюється по акту прийому-передачі не пізніше 30.04.2009 року.

На виконання взятих за договором зобов'язань, ОСОБА_3 в повному обсязі та своєчасно проведена оплата вартості будівництва квартири.

Майнові права та обов'язки згідно узгодженої з відповідачем заяви 22.12.2010 року ОСОБА_3 були передані ОСОБА_1, про що було укладено 27.12.2010 року відповідний договір про уступку права вимоги за договором про пайову участь №КУ/10-01-05 від 25.01.2005 року.

Відповідно до п.7.4 договору, у випадку порушення підприємством своїх обов'язків більше ніж на 30 банківських днів, підприємство сплачує інвестору (за винятком випадків, вказаних в п.6.5. договору) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених інвестором грошових коштів за кожен день прострочки.

Відповідачем свої зобов'язання про передачі квартири у власність не виконано, акт прийому-передачі новозбудованого майна не складено.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що інвестором виконано свої зобов'язання за інвестиційними договорами, а відповідач не закінчив будівництво і перевищив термін передачі у власність позивача машиномісця та квартири більше ніж на 18 місяців.

Встановивши такі обставини, суд з урахуванням того, що заборона на нарахування та виплату відповідачем передбачених договорами штрафних санкцій, встановлена ч.4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» не застосовується, оскільки підприємство перевищило термін введення паркігну та будинку в експлуатацію більш ніж на 18 місяців, обгрунтовано стягнув з Фірми «ТММ» - ТОВ на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення виконання зобов'язань в межах строку позовної давності.

Разом з тим, стягнувши на користь позивача неустойку за прострочення виконання зобов'язання по передачі у власність квартири в сумі 117 425 грн.49 коп., суд не звернув уваги, що позивачем було заявлено вимогу про стягнення такої суми у розмірі 111 730 грн.82 коп.

Оскільки відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, рішення суду в частині визначення розміру пені за прострочення виконання зобов'язання по передачі у власність квартири підлягає зміні зі зменшенням суми стягнутої на користь позивача пені до 111 730 грн.82 коп. в межах заявлених вимог по позову, а апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і грунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б код ЄДРПОУ 14073675, ідентифікаційний податковий номер 140736726572) на користь ОСОБА_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 9212 (дев'ять тисяч двісті дванадцять) грн. 90 коп. та 111 730 (сто одинадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 82 коп., судові витрати в розмірі 214 грн.60коп. та 1117 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий -суддя: (підпис)

Судді : (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя: Т.В. Росік

Помічник судді: