Ухвала суду № 35874872, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 820/6941/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013р. по справі № 820/6941/13-а

за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

про визнання недійсними актів ненормативного характеру,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, в якому просив скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.04.2013 р. №№1553, 1554.

30 серпня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання недійсними актів ненормативного характеру - залишений без задоволення.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що страхувальник позбавлений правової можливості проводити сплату єдиного внеску до моменту здійснення виплати заробітної плати (доходу).

Крім того, зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року по справі № 5023/4852/12 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На зобов'язання на визначені відповідачем періоди діє мораторій.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківське державне авіаційне Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова за даними картки особового рахунку платника єдиного внеску Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство з посиланням на п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення від 05.04.2013 року № 1553 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 20.02.2013 до 29.03.2012 року якими визначило позивачу штрафні санкції в загальній сумі 396584 грн. та пеню в загальній сумі 126971,39 грн. та № 1554 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 21.03.2013 до 29.03.2012 року якими визначило позивачу штрафні санкції в загальній сумі 395831,91 грн. та пеню в загальній сумі 31666,55 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно винесені рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого встановлено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно статті 4 вказаного Закону позивач є платником єдиного внеску.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати відповідну звітність до територіального органу Пенсійного фонду, яка подається згідно п. 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року №22-2, - не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини 7, 8 статті 9 зазначеного Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Відповідно до пункту 6 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 11 та 12 статті 9 вказаного Закону разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 6 статті 25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Вказаний порядок детально відображено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, відповідно до підпункту 7.2.2 пункту 7 розділу VII якої за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10 Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Таким чином, оскільки діючим законодавством сплата єдиного внеску та застосування штрафних санкцій та пені не ставляться в залежність від виду фінансування платника внеску або від його фінансового стану, а звільнення від сплати штрафу та пені у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску Законом № 2464 не передбачено, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем правомірно прийняті оскаржувані рішення та застосовано до позивача фінансові санкції, оскільки останнім суми єдиного внеску у встановлений чинним законодавством строк та у добровільному порядку сплачені не були.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року по справі № 5023/4852/12 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому на зобов'язання на визначені відповідачем періоди діє мораторій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"№2343-ХІІ від 14.05.1992 р., мораторій на задоволення вимог кредиторів визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.4 ст.12 вказаного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, твердження позивача про те, що встановлені нормами ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмеження є достатньою підставою для звільнення позивача від обов'язку сплати будь-яких зобов'язань, нарахованих під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що застосування ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" можливе лише з урахуванням змісту поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, який наведено у ст.1 цього ж Закону.

Так, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє відповідачу, як контролюючому органу, нараховувати як поточні зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за якими, так і зобов'язання які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство відповідно суб'єкта підприємницької діяльності, а також штрафи за їх невиконання.

Вказані приписи законодавства регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку із неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючих зобов'язань і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати відповідних зборів (обов'язкових платежів).

Тому на нарахування штрафних санкцій, здійснене відповідачем оспорюваним рішенням, встановлені ч.4 ст.12 вказаного Закону обмеження не поширюються.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.04.2013 р. №№1553, 1554 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013р. по справі № 820/6941/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.