Ухвала суду № 35874871, 07.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р.Справа № 816/3333/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/3333/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 31.07.2013 року, визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення №0000032203/239 від 11.02.2013 року.

07 серпня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволені частково.

Податкове повідомлення Кременчуцької ОДПІ №0000032203/239 від 11.02.2013 року визнано протиправним та скасовано в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та порушення вимог валютного законодавства в сумі 59 237,99 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На зазначену постанову суду першої інстанції Публічним акціонерним товариством "АвтоКрАЗ" та Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю справи за № 32-22656/10 в Арбітражному суді Краснодарського краю Російської Федерації, відсутні підстави для призупинення строків нарахування пені.

Таким чином, вважає, що Публічному акціонерному товариству "АвтоКрАЗ" правомірно нараховано пеню за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме, за несвоєчасне отримання продукції в сумі 12 193 856, 50 рос. руб. за період з 31.03.2010 року по 11.06.2010 року.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції помилково не застосовано до спірних правовідносин п.п.4.1.4 ст. 4 та п.п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «АвтоКраз» є правонаступником Холдингової компанії «АвтоКраз», зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку, останні зміни до установчих документів зареєстровано 26.03.2012 року, з 23.11.1994 року перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та з 28.07.1997 року є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «АвтоКраз» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту №642 СЗС від 07.07.2008 року за період з 31.03.2010 року по 11.06.2010 року.

23.01.2013 року за результатами перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено акт перевірки №515/22.3-17/05808735, яким встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті " в частині несвоєчасного отримання товару по імпортному контракту №642 СЗС від 07.07.2008 року на суму 12 193 856,50 рос. руб. за період з 31.03.2010 року по 11.06.2010 року. (а.с.10-13 )

11.02.2013 року на підставі висновків перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000032203/239, яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та порушення вимог валютного законодавства в сумі 720 728,98 грн. ( а.с.16).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення Кременчуцької ОДПІ №0000032203/239 від 11.02.2013 року в сумі 59 237,99 грн., суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення у зазначеній частині, відповідач діяв не в межах наданих повноважень, та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до приписів ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно положень статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, між 07.07.2008 року ПАТ "АвтоКрАЗ" та ЗАТ «Краснодарський верстатобудівний завод «Сєдін» укладено договір №642 СЗС на поставку верстатів, строк дії якого встановлено до 31.03.2009 року. (а.с.17-18).

Відповідно до умов вказаного договору, загальна сума поставки складала - 17 419 795,00 рос.руб. Оплата мала відбуватися у наступному порядку: 70% від загальної вартості протягом 15 днів з дати підписання договору, 30% - протягом 10 днів з моменту повідомлення про готовність товару до відвантаження. Умовами поставки було визначено - РСА м. Краснодар Росія.

На виконання п.2.2. договору, платіжним дорученням №1289 від 15.07.2008 року позивач перерахував на користь ЗАТ «Краснодарський верстатобудівний завод «Сєдін» 12 193 856,50рос. руб. в якості попередньої оплати.(а.с.22).

Додатковими угодами до вказаного договору сторони неодноразово змінювали терміни відвантаження продукції та продовжували строк дії контракту.

Так, доповненням до договору від 23.12.2008 року строк відвантаження було збільшено до 258 днів з моменту надходження передплати. (а.с.19).

Додатковою угодою №2 від 03.03.2009 року строк відвантаження збільшено до 350 днів з моменту надходження передплати та продовжено строк дії контракту до 31.12.2009 року.(а.с.19, зворотній бік).

Додатковою угодою №3 від 05.06.2009р. строк відвантаження збільшено до 503 днів з моменту надходження передплати. (а.с.20).

Додатковою угодою №4 від 05.11.2009 року строк відвантаження збільшено до 624 днів з моменту надходження передплати та продовжено строк дії контракту до 01.05.2010 року. (а.с.20, зворотній бік).

Додатковою угодою №5 від 26.04.2010р. сторони передбачили, що поставка товару здійснюватиметься на умовах поставки БАР (ЖДПП Успєнская), збільшено строк відвантаження товару до 720 днів та продовжено строк дії контракту до 31.12.2010 року. (а.с.21).

Перерахування контрагенту за даним контрактом позивачем 12 193 856,50 рос. руб. попередньої оплати, у відповідності до вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначило для позивача граничний строк отримання продукції - 11.01.2009 року.

Висновками Міністерства економіки України строки отримання продукції за міжнародним договором №642 СЗС неодноразово продовжувались.

Так, за висновком №579 від 16.01.2009р. строк продовжено з 12.01.2009р. до 30.03.2009р.; за висновком №117 від 19.03.2009р. строк продовжено з 30.03.2009р. до 30.06.2009р.; за висновком №413 від 28.07.2009р. строк продовжено з 22.07.2009р. до 30.11.2009р.; за висновком №652 від 26.11.2009р. строк продовжено з 30.11.2009р. до 31.03.2010р. ( а.с.23-26). При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що в зазначених висновках вказано закінчення строк "до" відповідної дати. При цьому, колегія суддів вважає, що зазначену у висновку №652 від 26.11.2009 року дата закінчення строку "до 31.03.2010 року", необхідно тлумачити, що граничний термін отримання продукції - 30.03.2010 року, приймаючи до увагу, що у висновках №117, №413 та №652 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією починалося з дати, яка зазначена в попередньому висновку, як дата граничного терміну отримання продукції позивачем.

Враховуючи вказані висновки Міністерства економіки України, граничним строком для отримання продукції на суму 12 193 856,50рос. руб. для позивача було визначено - 30.03.2010 року.

27.04.2010 року ПАТ "АвтоКраз" платіжним дорученням №261 на виконання вимог контракту №642 СЗС від 07.07.2008р., перераховано на адресу ЗАТ «Краснодарський верстатобудівний завод «Сєдін» 5 225 938,50 рос. руб., а платіжним дорученням №275 від 05.05.2010р. решту коштів - 160 000,00грн. Цим самим, розрахунок за замовлені верстати було проведено у повному обсязі. (а.с.27-28)

У відповідності до положень п.4 ст.265 Господарського кодексу України, умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно п.А.4 Інкотермс 2000 Поставка БАР вважається здійсненою, коли товар наданий у розпорядження покупця не розвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці поставки на кордоні, у встановлену дату або в межах узгодженого періоду.

Поставку товару по залізничним накладних №АК 377002 та №АК 377003 у розумінні Інкотермс 2000, ЗАТ «Краснодарський верстатобудівний завод «Сєдін» здійснило 05.06.2010 р., про що свідчать відбитки митних штемпелів на залізничних накладних. (а.с.29-30)

На митну територію України відвантажений по вищевказаним залізничним накладним товар було поставлено цього ж дня - 05.06.2010 р. та було взято під митний контроль Андросіївською митницею, що підтверджується відбитками штампів на копіях митних декларацій. (а.с. 29-30)

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-ІУ ( в редакції, чинній на момент надходження товару від ЗАТ «Краснодарський верстатобудівний завод «Сєдін») ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з п.23, п.35 ст.1 Митного Кодексу України , переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до ч.1 ст.43 Митного Кодексу України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже, момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд. Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Відповідно до матеріалів справи, товар по залізничним накладних №АК 377002 та №АК 377003, на підставі договору №642 СЗС від 07.07.2008 р., укладеному між позивачем та ЗАТ «Краснодарський верстатобудівний завод «Сєдін», на митну територію України надійшов 05.06.2010 року, що підтверджується відмітками митного органу на залізничних накладних.

Враховуючи той факт, що останнім висновком Міністерства економіки України №652 від 26.11.2009 р. позивачу було продовжено граничний термін отримання продукції з 30.11.2009 р. до 30.03.2010 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що починаючи з 31.03.2010 року має місце порушення ПАТ «АвтоКраз» граничного терміну отримання продукції тривалістю 67 днів, а саме включно по 05.06.2010 року, що є днем взяття під митний контроль Андросіївською митницею поставленого за договором №642 СЗС від 07.07.2008 р. товару.

Приписами Статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, податковим органом правомірно здійснено нарахування позивачу пені за порушення граничного терміну отримання товару в розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки, а саме 12 193 856,50рос. руб. ( суми попередньої оплати за означеним договором.)

Крім того, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що податковим органом було невірно обраховано кількість прострочених днів граничного терміну отримання товару за договором №642 СЗС від 07.07.2008 р. Суд вважає помилковим твердження Кременчуцької ОДПІ, що тривалість порушеного граничного терміну слід обраховувати до 11.06.2010 року, а саме до дати надходження товару до Полтавської митниці за місцезнаходженням позивача та визначити його в кількості 73 днів.

Визначальним моментом для обрахування терміну порушення граничного строку отримання товару є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави, в даному випадку - взяття товару під митний контроль Андросіївською митницею 05.06.2010 року.

Таким чином, кількість прострочених днів порушеного граничного терміну отримання товару становить 63 дні, а сума штрафу за порушення такого терміну має становити 661 490,99 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно й надміру нараховано ПАТ "АвтоКраз" пеню у розмірі 59 237,99 грн., що становить різницю між всією сумою нарахованої пені в розмірі 720 728,98 грн. та обґрунтованою й вірно нарахованою сумою пені в розмірі 661 490,99 грн. за прострочення 63 днів терміну отримання товару.

Отже, позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення в частині визначення позивачу пені в сумі 59 237,99 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо нарахування позивачу пені в сумі 661 490,99 грн.

А ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що ним не було порушено граничний термін отримання товару за договором №642 СЗС від 07.07.2008 р.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази існування обставин, які б могли зумовити зупинення перебігу строків надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом та відповідно ненарахування за їх порушення пені.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року по справі № 816/3333/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача та відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/3333/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.