Ухвала суду № 35873220, 19.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 р.Справа № 615/795/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області на постанову Валківського районного суду Харківської області від 10.06.2013р. по справі № 615/795/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області

про відмову в перерахунку довічного утримання судді у відставці і зобов`язання вчинити дії з перерахунку розміру і виплати довічного утримання судді у відставці з урахуванням стажу роботи 30 років , що дає право на відставку,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (позивач), звернувся до Валківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі (відповідач), в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01 січня 2012 року, виходячи зі стажу роботи судді 30 років.

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в розмірі 80% грошового утримання працюючого судді, виходячи з розміру 19314,00 грн. згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №1177/13 від 26.04.2013 року, а з 01.01.2013 року здійснити мені перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80% грошового утримання працюючого судді, виходячи з розміру 20646,00 грн. згідно довідки територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області №1176/13 від 26.04. 2013 року, починаючи з 01.01.2013 року до надання нової довідки про підвищення розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням проведених виплат.

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 10.06.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01.01.2012 року, виходячи з його стажу роботи судді 30 років. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2012 року по 31 грудня 2012 року в розмірі 80% грошового утримання працюючого судді, виходячи з розміру 19314,00 грн. згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №1177/13 від 26.04. 2013 року, а з 01.01.2013 року здійснити перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80% грошового утримання працюючого судді, виходячи з розміру 20646,00 грн. згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №1176/13 від 26.04. 2013 року, починаючи з 01.01.2013 року до надання нової довідки про підвищення розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням проведених виплат.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 12 грудня 1965 року він був обраний народним суддею Валківського районного народного суду Харківської області і працював безперервно народним суддею, районним суддею Валківського районного суду, а останні 17 років перед виходом у відставку працював головою суду. Згідно Указу Президента України від 3 листопада 1995 року №1015/95 його повноваження судді і голови Валківського районного суду Харківської області були припинені у зв'язку з поданням письмової заяви про відставку. Фактично позивач працював до 15 грудня 1995 року до видання наказу начальника управління юстиції №02/7/111 від 12 грудня 1995 року.

По виходу у відставку ОСОБА_2 було призначено та виплачувалось щомісячне довічне грошове утримання судді відповідно до ст. 43 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 15.12.1992 року.

З 01.01.2012 року розмір суддівської винагороди збільшився. Тому 24 січня 2012 року позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області з заявою надати йому довідку про грошову винагороду, яку він одержував би з урахуванням стажу роботи судді, для надання її до Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі для перерахунку розміру його довічного щомісячного грошового утримання. Але таку довідку в той час йому не видали, пославшись на лист Управління ПФ України у Харківській області про відсутність підстав для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з прийняттям нового Закону «Про судоустрій і статус суддів». Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі без згоди Головного управління ПФ України у Харківській області не може вчинити дії з перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача і на його усні звернення відповідальні працівники управління давали йому відповіді про відсутність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

26 квітня 2013 року позивач звернувся до УПФ України у Валківському районі з заявою про перерахунок розміру призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з збільшенням розміру грошової винагороди працюючим суддям. Листом №27/ К від 30 квітня 2013 року йому було відмовлено в проведенні перерахунку з посиланням на Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п.6 пункту 2.2 частини II Положення про управління Пенсійного фонду України в /районах, містах і районах у містах, затвердженого правлінням Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 зі змінами від 30 червня 2011 року, управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає/ здійснює перерахунок/ і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п.п. 5 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 384/2011 зі змінами від 29.11.2011 року Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань, організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах щодо призначення /перерахунку/ і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а саме Закон України «Про судоустрій і статус суддів» звузив обсяг існуючого права суддів загальних суддів.

Однією з гарантій забезпечення незалежності судді, закріплених у ч. 1 ст.126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, а саме: заробітної плати, пенсії, щомісячного довічного грошового утримання тощо, надання їм у майбутньому статуту судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Умови призначення і порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на момент призначення його позивачеві встановлювалися законом України «Про статус суддів» та Постановою Верховної Ради України « Про порядок введення в дію Закону України « Про статус суддів» № 2863-ХП від 15 грудня 1992 року.

Пункт 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів», зокрема, передбачав: «Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання»

Абзацом 3 пункту 1 вищезазначеної Постанови Верховної Ради України /в редакції до 1 січня 2008 року/ було встановлено, що в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано неконституційними:

- ч.3; перше, друге, третє речення ч. 5 статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-УІ у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI;

- статтю 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року

№ 3668-УІ в частині поширення її дії на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-УІ;

- абзац другий пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-УІ, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.

Конституційний Суд України вказав такий порядок виконання цього рішення:

- підлягають застосуванню ч.1, ч.2 ст. 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України;

-ч.3 ст. 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню ч.3 ст. 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 % заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання";

-перше, друге, трете речення ч. 5 ст. 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: "Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку", та четверте речення ч. 5 ст. 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: "Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України";

- дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453;

- дія абзацу другого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Згідно з положеннями ст. 58 Конституції України передбачено, що «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».

Колегія суддів зазначає, оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8 , має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ зобов'язані застосовувати Конституцію України як акт прямої дії.

Виходячи з норм ст. 58 Конституції України матеріальні та соціальні гарантії позивача як судді у відставці, які були встановлені на день його виходу у відставку, не можуть бути обмежені або скасовані новими законами, внесенням змін до чинних законів.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм Закону України УІ « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 та правових позицій Конституційного Суду України, колегія суддів вважає, що обмеження щомісячного довічного грошового утримання максимальним розміром, встановленим цим Законом, не може бути поширене на позивача, як суддю у відставці, оскільки: виплата щомісячного довічного грошового утримання призначалася ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року, а не відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року, на який йде посилання у пункті 1 статті 2 розділу І Закону України " Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" ; щомісячне довічне грошове утримання призначено ОСОБА_2 до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Оскільки, на день виходу позивача у відставку, умови і порядок призначення, виплати та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачали, що за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 % заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, колегія суддів доходить висновку, що вимога ОСОБА_2 стосовно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи саме із 80% процентного розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, є законною.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Валківського районного суду Харківської області від 10.06.2013 року по справі № 639/5394/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Валківського районного суду Харківської області від 10.06.2013р. по справі № 615/795/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.