Постанова № 35872663, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15500/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Контрактовий дім» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001612230 від 23 травня 2012 року та № 0003302230 від 28 серпня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з 12 березня 2012 року по 23 квітня 2012 року працівники ДПІ у Подільському районі м. Києва провели документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (код ЄДРПОУ 35442539) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 147/22-30/35442539 від 10 травня 2012 року.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2011 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім» задекларувало валові витрати на загальну суму 77 180 768,00 грн., з яких підприємством завищено витрати у сумі 2 302 553,00 грн., в тому числі за ІІІ-й квартал 2011 року в сумі 2 018 544,00 грн., за IV квартал 2011 року - 284 009,00 грн.

На підставі вищевикладеного, працівники податкової інспекції прийшли до висновку про порушення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» норм пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, у результаті чого валові витрати завищені на суму витрат, які сплачені за оновлення програмного забезпечення сервера всього в сумі 2 302 553,00 грн., в тому числі за ІІІ-й квартал 2011 року в сумі 2 018 544,00 грн., за IV-й квартал 2011 року в сумі 284 009,00 грн.

23 травня 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001612230, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та п. 6 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ФК «Контрактовий дім» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ у розмірі 529 587,00 грн., в т.ч. 529 587,00 грн. - основний платіж.

Згідно з рішенням ДПС у м. Києві № 4784/10/12-114 від 03 серпня 2012 року, винесеним за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «ФК «Контрактовий дім», податкове повідомлення-рішення № 0001612230 від 23 травня 2012 року залишене без змін, додатково збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 134 147,69 грн., а первинну скаргу підприємства - без задоволення.

28 серпня 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003302230, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 6 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144,п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, збільшило ТОВ «ФК «Контрактовий дім» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ у розмірі 134 147, 69 грн., в т.ч. 134 147,69 грн. - основний платіж.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 06 листопада 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Контрактовий дім» зареєстровано в якості юридичної особи державним реєстратором Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 095558.

Крім того, ТОВ «ФК «Контрактовий дім» взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 07 листопада 2007 року за № 21200.

Відповідно до Свідоцтва серії ФК № 180, виданого 25 грудня 2007 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, позивач зареєстрований як фінансова установа (реєстраційний № 13102123) з правом здійснення наступних видів фінансових послуг без отримання дозвільних документів: обслуговування платіжних карток, дорожніх чеків; фінансовий лізинг; надання поручительств; факторинг; надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів.

На підставі договору № 1 від 21 вересня 2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Українська платіжна система», ТОВ «ФК «Контрактовий дім» як фінансова установа приєдналася до Внутрішньодержавної небанківської платіжної системи «Фінансовий світ» з метою здійснення операцій з переказу коштів через таку ВНПС.

Крім того, 02 липня 2008 року між ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (замовник) та ТОВ «ІЗІ СОФТ» (виконавець) укладений договір № 13/07-ІТП про надання інформаційно-технічних послуг, за умовами якого замовник у порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується за плату, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, надавати замовнику відповідно до його завдання інформаційно-технічні послуги із обслуговування серверних платформ та інформаційно-обчислювальної системи замовника з метою забезпечення діяльності останнього у відповідності до встановлених вимог.

27 грудня 2010 року сторони уклали додаткову угоду № 6, що вступає в дію з 01 січня 2011 року, якою внесено зміни до договору № 3/07-ІТП від 02 липня 2008 року, шляхом викладення його у новій редакції.

На підтвердження факту виконання сторонами укладеного договору у матеріалах справи наявні: звіти про надані послуги, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписки з розрахункового рахунку позивача.

Як зазначає позивач, надання послуг із сервісного обслуговування (оновлення) по суті операцій не пов'язане з поліпшенням програмного забезпечення, не призводить до зростання майбутніх економічних вигод, та здійснюється виключно для підтримання робочого стану ПТКС, в тому числі системи приймання платежів, системи безпеки та зберігання інформації на серверах.

Натомість на вказаних серверах та програмно-технічних комплексах самообслуговування ТОВ «ФК «Контрактовий дім» використовувалось програмне забезпечення на основі операційної системи GENTOO (ядро Linux 2.6.28).

Крім того, згідно з договором № 1 приєднання до ВНПС «Фінансовий світ» від 21 вересня 2009 року, ТОВ «Українська платіжна система» забезпечувала ТОВ «ФК «Контрактовий дім» необхідним програмним забезпеченням та інструктивним матеріалом для здійснення переказу коштів через ВНПС «Фінансовий світ».

У матеріалах справи наявні копії наступних документів: договору купівлі-продажу № 16/09 від 20 травня 2009 року, укладеного позивачем з ТОВ «Компанія ФОКС-ІН ПРО ІНВЕСТ» (продавець) на придбання платіжних терміналів самообслуговування (апаратно-програмних комплексів «Термінал електронно-цифровий самообслуговування клієнтів типу МТ») у кількості 70 шт. на загальну суму 1 197 000, 00 грн. (з ПДВ); акта прийому-передачі товару від 19 серпня 2009 року; договору поставки обладнання № 41/09-ПТС від 29 липня 2009 року, укладеного позивачем з ТОВ «Електропей Україна» (продавець) на поставку платіжних терміналів самообслуговування у кількості 439 шт. на загальну суму 2 700 000,00 грн. (з ПДВ); акта прийому-передачі товару від 30 липня 2009 року; договору про прийом платежів № 183/11-а від 21 жовтня 2011 року, укладеного позивачем (повіреним) з ТОВ «Вікторіос Компані» (довіритель) щодо організації за винагороду прийому платежів від споживачів для довірителя та від його імені, з подальшим перерахуванням отриманих коштів на розрахунковий рахунок довірителя; ліцензійного договору № 08/11-Л від 31 грудня 2010 року на використання знаків для товарів та послуг (торгівельних марок) Easy Pay та Easy Soft, укладеного позивачем (ліцензіат) з ТОВ «ІЗІ СОФТ» (ліцензіар); оборотно-сальдових відомостей по рах. Бухгалтерського обліку 104 «Основні засоби: Машини та механізми» за 2012 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки позивачем не надано договір № 3/07-ІТП від 02 липня 2008 року, проте пред'явлений договір про надання інформаційно-технічних послуг № 13/07-ІТП від 02 липня 2008 року, укладений із ТОВ «ІЗІ СОФТ».

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3, 138.4 ст. 138 ПК України, у цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За змістом п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу;

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум валових витрат, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентами, колегія суддів не вважає достатніми доказами у справі з урахуванням наведених законодавчих норм.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки суми валових витрат за відповідний період не знайшли свого підтвердження відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФК «Контрактовий дім», оформлення її результатів у формі акту та прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 03 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.