Постанова № 35872642, 03.12.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р. Справа №818/8536/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімова О.В.,

представників позивача - Василець С.О., Саричевої Н.В.,

представника відповідача - Сіренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ "КРУК", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області в якій просив визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області №0001182201 (форма «Р») від 29.10.2013 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 143273,00 грн. за основним платежем та в розмірі 71636,50 грн. за штрафними санкціями, №0001172201 (форма «Р») від 29.10.2013 року про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 150436,00 грн. за основним платежем та 37609,00 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач безпідставно визнав угоди поставки які уклав позивач з своїми контрагентами безтоварними, тобто такими які фактично не виконувались. Позивач зазначає, що товар по спірним угодам фактично отримувався, кошти за нього сплачувались в повному обсязі в тому числі і ПДВ про що позивачем надані відповідні первинні документи.

Від представника відповідача надійшло заперечення (т.1 а.с.192-195), в якому представник відповідача зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідають нормам чинного законодавства України і підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав викладених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 09.09.2013 року по 11.10.2013 року відповідачем проводилася планова виїзна перевірка ТОВ "КРУК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року. За результатами вказаної перевірки було складено акт № 308/22/22593940 від 16.10.2013 року (т.1 а.с.20-57).

На підставі вказаного акту перевірки Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області було прийняте податкове повідомлення - рішення №0001182201 (форма «Р») від 29.10.2013 року (т.1 а.с.18), яким ТОВ "КРУК" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем у розмірі 297471 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 148735 грн. 85 коп. та податкове повідомлення - рішення №0001172201 (форма «Р») від 29.10.2013 року (т.1 а.с.19), яким ТОВ "КРУК" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 204266 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 44942 грн. 75 коп.

Підставами для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень, відповідно до акту перевірки є те, що в ході перевірки відповідачем було встановлено, що фактично позивач не отримав товар за угодами з ТОВ «ВІК» та ТОВ «Аспект» так як щодо вказаних контрагентів надійшли матеріали зустрічних перевірок про незнаходження їх за місцем реєстрації. Окрім того, товарно-транспортні накладні, відповідно до яких доставлявся товар від ТОВ «ВІК», мають незаповнені графи. Також наявні розбіжності при співставленні зобов'язань.

Суд, задовольняючи позов, виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

06 листопада 2012 року між ПАТ «Аспект» (Продавець) та ТОВ "КРУК" (Покупець) було укладено договір поставки № 61101 відповідно до якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (т.1 а.с.86).

На виконання вказаного договору позивач придбав у ПАТ «Аспект» сою на суму 156000 грн., що підтверджується податковими накладними (т.1 а.с.87,88), видатковими накладними (т.1 а.с.89,90).

На підтвердження фактичності отримання товару, позивачем надані товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.91-93), відповідно до яких придбаний товар транспортувався власним транспортом позивача, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.224).

Також позивачем надано копії книги обліку видачі довіреностей (т.1 а.с.216-222), що підтверджує видачу довіреностей на отримання товару від ПАТ «Аспект».

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Щодо доводів відповідача щодо того, що на момент укладення договору від 06 листопада 2012 року ПАТ «Аспект» було зареєстроване за іншою адресою, то відповідно до спеціального витягу зробленого судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.202-204), на день укладення договору, а саме 06 листопада 2012 року, адреса ПАТ «Аспект» зазначена в договорі співпадає з адресою зазначеною в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06 листопада 2012 року.

Окрім того, судом встановлено, що на момент виконання вищевказаного договору, зобов'язання були задекларовані контрагентом, однак після проведення зустрічних перевірок були зняті податковим органом, що підтвердив в судовому засіданні представник відповідача.

Щодо іншого контрагента, то 23 серпня 2012 року, 05 вересня 2012 року та 06 вересня 2012 року між ТОВ «ВІК» (Продавець) та ТОВ "КРУК" (Покупець) були укладені договори поставки № 17/08-12 (т.1 а.с.100), № 18/09-12 (т.1 а.с.101), № 19/09-12 (т.1 а.с.102), відповідно до яких Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

На виконання вказаних договорів, позивач придбав у ТОВ «ВІК» жмих сонячний, що підтверджується податковими накладними (т.1 а.с.103-117), видатковими накладними (т.1 а.с.118,120,122,124,126,128,130,132,134,136,138,140,142,144).

Також позивачем надано копії книги обліку видачі довіреностей (т.1 а.с.216-222), що підтверджує видачу довіреностей на отримання товару від ТОВ «ВІК».

На підтвердження фактичності отримання товару, позивачем надані товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 137, 139, 141, 143, 145), відповідно до яких придбаний товар транспортувався контрагентом позивача, транспортом, який належить керівнику ТОВ «ВІК», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.223).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доводи відповідача щодо неповного заповнення товарно-транспортних накладних, а саме: незаповнення рядка 14 (маса брутто,т), суд вважає недостатньою підставою для визнання угоди безтоварною, оскільки вказана інформація заповнена в рядку: масою брутто.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені платіжним дорученням № 2424 від 06 листопада 2013 року (т.1 а.с.2) у розмірі 458 грн. 80 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безпосереднього списання із рахунків суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001182201 (форма "Р") від 29.10.2013 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 143273,00 грн. за основним платежем та в розмірі 71636,50 грн. за штрафними санкціями, №0001172201 (форма "Р") від 29.10.2013 року про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 150436,00 грн. за основним платежем та 37609,00 грн. за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" (ідентифікаційний код 22593940, вул. Залізнична, 50, м. Лебедин, Сумська область, 42200) судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 09 грудня 2013 року