Постанова № 35869911, 06.12.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2013 р. Справа № 821/4416/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників: позивача Захарчука О.М., відповідача Григоренка М.Ю., третіх осіб - Вічної І.М., Афанас'євої Ж.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славія" до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАС-САД", Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Дочірнє підприємство «Слобожанське» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славія» (далі - позивач, ДП «Слобожанське») звернулось до суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, УДВС ГУЮ у Херсонській області), в якому просить скасувати постанову відповідача від 08.11.2013р. про заміну зберігача та зобов'язати УДВС ГУЮ у Херсонській області передати позивачу майно, а саме багаторічні насадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору оренди від 25.11.2003р. ДП «Слобожанське» користується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельною ділянкою площею 287,00 га, на якій розташовані багаторічні насадження плодових дерев. У 2012р. органами державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження про стягнення з ДП «Слобожанське» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - третя особа-2, ПАТ «Промінвестбанк») коштів складено акт опису й арешту майна - плодових дерев та саджанців (персик 8697 од., яблуні 18479 од., абрикос 9959 од., слива 3490 од., черешня 5655 од., саджанці плодові 5361 од.). В подальшому це майно реалізовано на прилюдних торгах Товариству з обмеженою відповідальністю «КАС-САД» (далі - третя особа-1, ТОВ «КАС-САД»). В судовому порядку відповідно до рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. та постанови Вищого господарського суду України від 02.10.2013р. у справі № 5024/1839/2012 визнано недійсними прилюдні торги з реалізації указаного майна та видані за їх результатами правовстановлюючі документи. При цьому суди зробили висновок про те, що плодові насадження не є окремим об'єктом права власності, а являються елементом складної речі - земельної ділянки і тому вони не знаходяться у власності ДП «Слобожанське» як боржника.

Однак позивач вказує, що не зважаючи на викладене, відповідачем вчиняються подальші дії щодо реалізації вказаного майна, в тому числі прийнято рішення про заміну зберігача на ТОВ «КАС-САД».

Позивач вважає таке рішення у формі постанови від 08.11.2013р. про зміну зберігача протизаконною, оскільки особа, які передано майно, раніше не забезпечила належне його зберігання і воно було частково пошкоджене пожежею.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача та представники третіх осіб заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України і не допустив порушень прав позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться зведене виконавче провадження №31501483 про стягнення з ДП «Слобожанське» на користь фізичних та юридичних осіб коштів в сумі 1 189 484,76 грн., в тому числі і на виконання рішень Херсонського окружного адміністративного суду.

Крім того, у зведеному виконавчому провадженні знаходиться виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 30.01.2009р. №7/520-08 про стягнення з ДП «Слобожанське» на користь ПАТ «Промінвестбанк» 1 217 325,20 грн., в ході виконання якого складено акт від 04.06.2012р. опису й арешту майна - плодових дерев та саджанців (персик 8697 од., яблуні 18479 од., абрикос 9959 од., слива 3490 од., черешня 5655 од., саджанці плодові 5361 од.).

Вказане майно розташоване на земельній ділянці, якою позивач користується на підставі укладеного із Херсонською обласною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003р., і воно було реалізовано з прилюдних торгів ТОВ «КАС-САД» згідно із актом від 26.09.2012р. і протоколом прилюдних торгів №2212287 від 24.09.2012р., про що третій особі-1 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.10.2012р. Відповідно до акту приймання-передачі від 01.11.2012р. зберігачем вказаного майна передано його переможцю прилюдних торгів ТОВ «КАС-САД».

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. у справі № 5024/1839/2012 позов ДП «Слобожанське» задоволено частково, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого майна, що належить ДП «Слобожанське», а саме плодових дерев та саджанців, оформлених актом від 26.09.2012р. і протоколом прилюдних торгів №2212287 від 24.09.2012р., а також визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.10.2012р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. вказане судове рішення скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено ДП «Слобожанське» у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. та залишено в силі рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р.

У зв'язку з цим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області в межах зведеного виконавчого провадження №31501483 прийнято постанову про заміну зберігача арештованого майна - плодових дерев та саджанців (персик 8697 од., яблуні 18479 од., абрикос 9959 од., слива 3490 од., черешня 5655 од., саджанці плодові 5361 од.), з громадянина ОСОБА_5 на ТОВ «КАС-САД».

Постанова також мотивована тим, що з часу оформлення результатів прилюдних торгів майном фактично володіло ТОВ «КАС-САД», а тому визначений актом опису й арешту майна від 04.06.2012р. зберігач такі функції виконувати не може.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини в першу чергу регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802. На час виникнення спірних правовідносин втратила чинність і вже не діяла Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5.

Згідно із ч.3 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 57 Закону № 606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, і шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Підпунктами 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2 Інструкції передбачено, що після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт, а також визначено обов'язкові реквізити акту.

Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Відповідно до пп.4.2.6 п.4.2 Інструкції, у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою державного виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується державним виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна.

В той же час, статтею 59 Закону № 606-XIV встановлено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Аналізуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що ними не передбачено передачу арештованого майна на відповідальне зберігання виключно боржнику.

Навпаки, ст.ст. 57, 59 Закону № 606-XIV надають державному виконавцю право визначити майно, що підлягає арешту і особу, якій арештоване майно передається на відповідальне зберігання.

Крім того, вказаними нормативними актами державному виконавцю надано право змінювати зберігача майна, наявність підстав для заміни зберігача визначається самим державним виконавцем.

Як видно з матеріалів справи, майно, яке позивач просить йому передати і щодо якого винесено оскаржувану постанову про заміну зберігача, описане та арештоване згідно з відповідним актом від 04.06.2012р. Цим актом також було визначено зберігача - ОСОБА_5

Суд звертає увагу на те, що вказаний акт опису й арешту майна досі є чинним, оскільки він не оскаржений і не скасований.

В подальшому арештоване майно реалізоване на прилюдних торгах та передано зберігачем згідно з актом приймання-передачі від 01.11.2012р. переможцю торгів - ТОВ «КАС-САД». Таким чином, визначений державним виконавцем зберігач майна втратив такий статус з 01.11.2012р.

В свою чергу, результати прилюдних торгів та оформлені за їх наслідками правовстановлюючі документи визнані недійсними в судовому порядку.

З урахуванням викладеного і того, що вказане вище майно залишається арештованим згідно з актом від 04.06.2012р., а зведене виконавче провадження ще не завершене, державний виконавець повинен був вирішити питання про визначення або заміну зберігача майна.

При цьому державний виконавець не зобов'язаний передавати майно на зберігання виключно боржнику, а має право визначити особу, якій таке майно буде передане на зберігання.

Суд враховує, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваної постанови, а також не вказує, яким чином зміна зберігача з однієї третьої особи на іншу порушує його права чи інтереси.

Посилання позивача на те, що ТОВ «КАС-САД» неналежним чином зберігалось арештоване майно, яке було пошкоджено 13.06.2013р. внаслідок пожежі, судом не приймаються до уваги, оскільки ця юридична особа не була зберігачем майна у розумінні Закону № 606-XIV, а являлась на той час його власником згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим за результатами прилюдних торгів (до часу набрання законної сили рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2013р. у справі № 5024/1839/2012). Крім того, у справі відсутні будь-які докази, що майно пошкоджено з вини ТОВ «КАС-САД».

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цьому конституційному принципу кореспондують положення ст.2 КАС України, якими передбачено, що суб'єкти владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності мають діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про заміну зберігача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України і не допустив порушень прав позивача, а тому позовні вимоги про скасування цієї постанови є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання державного виконавця передати арештоване майно боржнику, суд зазначає, що питання арешту майна боржника урегульовано Законом № 606-XIV, за змістом якого визначення особи - зберігача такого майна віднесено до повноважень державного виконавця. Позивачем при цьому не наведено достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, які обумовлюють необхідність передачі йому арештованого майна, а тому з урахуванням встановленої судом законності постанови державного виконавця про заміну зберігача позовні вимоги і в цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 грудня 2013 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 11.5