Рішення № 35869647, 05.12.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 рокуСправа № 912/1483/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Т.В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача: комунального підприємства "Теплоенергетик"

про стягнення 352129,79 грн,

представники сторін:

від позивача - Ткаченко Р.Ю. , довіреність № 258/10 від 14.12.12 ;

від відповідача - Бандуровська Д.О. , довіреність № 42 від 26.08.13.

В судовому засіданні 14.11.2013 судом оголошувалась перерва до 10:00 год 20.11.2013 на підставі ст. 77 ГПК України.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - ДК "Газ України") звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Теплоенергетик" (надалі - КП "Теплоенергетик") 190953,07 грн - пені, 86313,27 грн - інфляційних втрат, 74863,45 грн - 3% річних за порушення строків оплати поставленого природного газу за договором № 06/10-2550БО-18 від 20.12.2010, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням комунальним підприємством "Теплоенергетик" своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу за договором № 06/10-2550БО-18 від 20.12.2010.

30.10.2013 КП "Теплоенергетик" подано до господарського суду клопотання № 2637/ю від 23.10.2013 року про зменшення пені в порядку передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

У письмових поясненнях від 14.11.2013 відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 74863,45 грн , не заперечив щодо нарахування інфляційних втрат за прострочення зобов'язань, але заперечує щодо суми нарахованих інфляційних втрат у зв'язку з чим надав власний розрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат відповідно до якої інфляційні втрати за період з 10.02.2011 по 12.12.2012 складають 73508,56 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та заперечив щодо клопотання відповідача про зменшення пені.

Представник відповідача в судовому засіданні надав додаткові документи на обґрунтування свого клопотання та підстав поважності підстав для зменшення суми пені.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2010 року між ДК "Газ України" (постачальник) та КП "Теплоенергетик" (покупець) був укладений договір № 06/10-2550БО-18 (надалі - Договір) про закупівлю природного газу за державні кошти, пунктом 1.1. якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 14 433,2 тис.куб.м, в тому числі: у січні - 3092,4 тис.куб.м, у лютому - 2726,2 тис.куб.м, у березні - 2402,8 тис.куб.м, у квітні - 634,9 тис.куб.м, у травні - 0 тис.куб.м, у червні - 0 тис.куб.м, у липні - 0 тис.куб.м, у серпні - 0 тис.куб.м, у вересні - 0 тис.куб.м, у жовтні - 676,2 тис.куб.м, у листопаді - 2122,8 тис.куб.м, у грудні - 2777,9 тис.куб.м.

Місце поставки газу: постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця або за відсутності їх у покупця - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства (надалі - пункти приймання газу) - (п. 5.2. Договору).

Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання - передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе ризик і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 5.2.1. Договору.)

Покупець зобов'язаний підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки (п. 6.1.2 Договору).

За умовами п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін, але не пізніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2011 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 1 від 28.01.2011 до Договору сторони погодили зміни щодо назви договору, ціни за 1000 куб. м. поставки природного газу, внесли зміни до п.п. 3.1.1., 3.2., 10.1. Договору.

В додаткових угодах № 2 від 04.04.2011 та № 3 від 11.07.2011 до Договору сторонами вносились зміни до п. 3.1. Договору щодо цін на 1000 куб.м. природного газу та тарифів на його транспортування.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 03.10.2011 до Договору, сторони погодили припинення договору № 06/10-2550 БО-18 від 20.12.2010 в частині поставки природного газу з 01.10.2011.

Сторонами підписані акти прийому-передачі природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання: від 31.01.2011 на суму 4 580 983,88 грн; від 28.02.2011 на суму 4 270 989,58 грн; від 31.03.2011 на суму 3 626 353,90 грн; від 30.04.2011 на суму 477 292,68 грн, а всього за вказаний період на суму 12 955 620,04 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач оплатив в повному обсязі вартість поставленого газу з порушенням строків передбачених п. 4.1. договору, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 190 953,07 грн пені за загальний період з 11.02.2011 по 09.11.2011; 86 313,27 грн інфляційних втрат за період з лютого 2011 по грудень 2012; 74 863,45 грн 3% річних за період з 11.02.2011 по 29.12.2012.

Договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу вимог ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 610 та 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а також положення ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи визнання відповідачем позову в частині стягнення 3% річних в сумі 74863,45 грн , позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача стосовно необґрунтованості нарахування ДК "Газ України" втрат від інфляції господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Розрахунок індексу інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Відповідачем правильно розраховано сукупний індекс інфляції за період з жовтня 2011 по листопад 2012, однак нарахування інфляційних втрат за вказаний період КП "Теплоенергетик" здійснено неправильно, без врахування положень листа Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку використання індексів інфляції при розгляді судових справ".

Враховуючи викладене, листа Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку використання індексів інфляції при розгляді судових справ", а також дослідивши наявний в справі розрахунок втрат від інфляції позивача за період з лютого 2011 по грудень 2012, господарський суд дійшов висновку, що належною до стягнення з відповідача за період з лютого 2011 по листопад 2012 є сума інфляційних втрат в розмірі 86284,47 грн.

В іншій частині позову щодо стягнення з відповідача сум інфляційних втрат господарський суд відмовляє.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача пені господарський суд враховує наступне.

Відповідно до п. 7.3.1. Договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок суми пені здійснений позивачем з урахуванням умов договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу. Розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 190 953,07 грн.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач 30.10.2013 подав до господарського суду клопотання №2637/ю від 23.10.2013 про зменшення розміру пені в якому посилається, зокрема, на ті обставини, що відповідач є комунальним підприємством та виконавцем житлово-комунальних послуг з теплозабезпечення; згідно розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що затверджені тарифи на послуги з теплопостачання не відповідають фактичній вартості послуги та перед відповідачем до кінця 2012 існувала заборгованість з компенсації різниці в тарифах за 2010, 2011 та 2012 в розмірі 26 370 859,68 грн, що підтверджується розрахунком обсягів заборгованості за минулі роки з різниці на послуги надані населенню підприємством, які погоджені Головним управлінням економіки та Головним управлінням ЖКГ Кіровоградської міської ради; бюджетні організації мають значну заборгованість перед підприємством, оскільки бюджетом не виділяються кошти для оплати послуг теплопостачання, а з мешканцями м. Кіровограда систематично укладаються договори про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання, у зв'язку з чим заборгованість як населення, так і бюджетних організацій перед підприємством зростає.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд також враховує положення підпункту 3.17.4. пункту 3.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення з відповідача, господарський суд враховує: ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором № 06/10-2550БО-18 від 20.12.2013 (сума заборгованості за договором, на яку нараховується пеня, погашена відповідачем перед ДК "Газ України" в повному обсязі); те, що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчасність оплати наданих останнім послуг з централізованого опалення населенням; відсутність компенсації з Державного бюджету різниці в тарифах на теплову енергію. Враховується також строк прострочення виконання зобов'язання, вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).

Отже, господарський суд вважає, що даний випадок є винятковим та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50% і стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 95 476,54 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДК "Газ України" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 95 476,54 грн пені, 86 284,47 грн інфляційних втрат та 74 863,45 грн 3% річних.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в повному обсязі стягується з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір" господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Теплоенергетик" (25491, м. Кіровоград, вул. Ливарна, 1 код 24153576) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 код 31301827) 95 476,54 грн пені, 86 284,47 грн інфляційних втрат та 74 863,45 грн 3% річних, а також 7043,00 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.12.2013.

Суддя Т. В. Макаренко