Рішення № 35869596, 05.12.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 рокуСправа № 912/1867/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз";

про стягнення 242 805,93 грн,

представники сторін

від позивача - Єгоров В.С., головний юрисконсульт;

від відповідача - Волошина О.О., заступник начальника відділу.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі скорочене найменування - національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", або позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 11.11.2013, яка містить вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі скорочене найменування - ВАТ "Кіровоградгаз", або відповідач) 242 805,93 грн суми, нарахованої відповідно до договору про закупівлю природного газу № 001/12-БО, із яких 202 338,27 грн пені та 40467,65 грн трьох процентів річних з причин прострочення оплати отриманого газу.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в засіданні на 05.12.2013.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відхилення вимоги про стягнення 40467,65 грн трьох процентів річних, а також прохання зменшити розмір пені до 20 233,83 грн, мотивуючи тим, що прострочення оплати отриманого газу обумовлена об'єктивними причинами (виконанням інвестиційної програми, заборгованістю усіх категорій споживачів перед ВАТ "Кіровоградгаз") та є наслідком подій не залежних від волі відповідача, на думку відповідача, його вина у несвоєчасності розрахунків за отримані об'єми природного газу відсутня.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

Між національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та ВАТ "Кіровоградгаз" (Покупець) 31.01.2011 укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/163/11 (далі - Договір, із змінами у редакції додаткової угоди № 10 від 06.07.2012).

За умовами даного Договору Продавець зобов'язався передати Покупцеві в 2011 році імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат Покупця, який, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього Договору.

У третьому розділі Договору сторони узгодили порядок та умови передачі, приймання та обліку газу, а саме: строк поставки газу - з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно; газ передається Покупцеві на газорозподільних станціях; право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого Пальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актами приймання-передачі газу. Не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Продавцю два примірники Акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Договір, згідно пункту 9.1, набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011 і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

До даного Договору сторонами підписано додаткові угоди, такі як: № 1 від 28.02.2011, № 2 від 05.04.2011, №3 від 27.07.2011, №4 від 31.08.2011, №5 від 30.09.2011, №6 від 30.09.2011, №7 від 11.10.2011, №8 від 31.01.2012, №9 від 31.05.2012, №10 від 06.07.2012 (а. с. 12-21), згідно яких вносились зміни до розділу 4 договору стосовно ціни газу та ціни договору. Окрім того, додатковою угодою №10 від 06.07.2012 було змінено по тексту Договору "Постачальник" на "Продавець" у відповідних відмінках.

На виконання умов Договору національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" протягом грудня 2012 року передала, а ВАТ "Кіровоградгаз" прийняв природний газ на загальну суму 7358218,42 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2012 року (у обсязі 1687,736 тис. куб. м, на суму 7 358 218,42 грн), який підписаний повноважними особами та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п. 5.1 Договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за газ грошовими коштами в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, тобто до 15.01.2013.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач, у порушення умов Договору, не здійснив оплату за отриманий природній газ у встановлені строки, тому повинен сплатити спірну суму пені та трьох процентів річних відповідно до поданих розрахунків.

Із розгорнутого обґрунтованого розрахунку позивача та матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Кіровоградгаз" за отриманий у грудні 2012 р. газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат перерахував на рахунок позивача 06.03.2013 суму 1 947 542,75 грн (а.с. 57) та 29.03.2013 - суму 5 410 675,67 грн, тобто, остаточно заборгованість за вказаний обсяг природного газу була сплачена відповідачем 29.03.2013 (а.с. 59).

Враховуються пояснення відповідача про те, що отриманий від позивача імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат використовувався в процесі постачання та передачі природного газу до всіх категорій споживачів.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з приписами ст.ст. 655, 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з нормами ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Три проценти річних за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Сума нарахованих трьох процентів річних за період прострочення платежу з 16.01.2013 по 29.03.2013 становить 40 467,65 грн.

Заперечення відповідача стосовно вимоги про стягнення трьох процентів річних відхиляються, виходячи з того, що за загальним правилом, закріпленим у частині 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання не приймаються доводи боржника про неможливість виконання або відсутність вини.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 5.1. цього договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Згідно з частинами 1-2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розгорнутого обґрунтованого розрахунку обчислена позивачем сума пені за період прострочення платежу з 16.01.2013 по 29.03.2013 становить 202 338,27 грн.

Між тим, у відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити розмір пені до 20233,83 грн у порядку, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши нижченаведені обставини.

ВАТ "Кіровоградгаз" протягом 2013 року мало зобов'язання по Інвестиційній програмі 2011 р. та Інвестиційній програмі 2012 р. на суму 71 073, 62 тис. грн. Як вбачається з витягу з протоколу № 45 від 18.10.2012 НКРЕ дійшло висновку щодо об'єктивних причин відсутності джерел фінансування у ВАТ "Кіровоградгаз".

Протягом 2013 р. відповідачем виконано Інвестиційну програму на 2011 р. та Інвестиційну програму на 2012 р. у повному обсязі.

Незважаючи на значну заборгованість споживачів природного газу перед ВАТ "Кіровоградгаз", існуючі зобов'язання по інвестиційним програмам 2011, 2012 та 2013 років - останнє в повному обсязі розрахувалося з позивачем за отримані обсяги природного газу.

Станом на даний час, у зв'язку з відсутністю джерел фінансування, ВАТ "Кіровоградгаз" виконало інвестиційну програму на 2013 р., як газорозподільне підприємство на 30,5% та як газопостачальне - на 4,2 %, що засвідчено відповідною довідкою (а.с. 103). Відповідач посилається на те, що стягнення з нього у повному обсязі штрафних санкцій унеможливить взагалі виконання Інвестиційної програми на 2013 р. та може призвести до вкрай несприятливих наслідків, таких як анулювання відповідних ліцензій товариства і як наслідок залишення споживачів природного газу Кіровоградської області без природного газу.

Також ВАТ "Кіровоградгаз" звертає увагу на те, що вже тривалий час перебуває в скрутному матеріальному становищі, що зумовило зміну режиму праці. Адже, з урахуванням фактичного погіршення фінансово-економічного стану товариства, відсутністю джерел наповнення фонду заробітної плати, з метою недопущення виникнення простоїв чи повної зупинки підприємства, забезпечення безаварійного та безперебійного газопостачання споживачів області, дотримання вимог безпечної експлуатації газового господарства за погодженням профкому та працівників на період з 15.05.2013 по 09.09.2013 включно було змінено режим роботи для всіх працівників ВАТ "Кіровоградгаз", за винятком тих, що працюють за добовими змінами, на чотириденний із встановленням неробочого дня п'ятниці.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені господарський суд враховує: ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, яке виконано повністю; що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчасність оплати спожитого газу населенням, підприємствами, установами та організаціями, вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).

Відповідач подав інформацію щодо розміру боргів споживачів природного газу по ВАТ "Кіровоградгаз", із якої вбачається, що за станом на 01.11.2013 загальний розмір боргів споживачів природного газу становить 42 350 771,36 грн, що є значною для відповідача сумою (а.с. 115). До цього, станом на 01.02.2013 заборгованість становила 76426775,37 грн, а за станом на 01.03.2013 - 79031810,94 грн. Наявність зазначеної заборгованості споживачів природного газу свідчить про перебування відповідача в скрутному матеріальному становищі як на момент настання терміну виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати газу, так і на момент розгляду справи.

Прийнято до уваги, що в період з 01.01.2013 по 05.12.2013 відповідачем укладено 990 угод про погашення заборгованості за надані послуги з газопостачання на суму 1 200 808,98 грн, що підтверджено реєстром угод про погашення заборгованості за надані послуги з газопостачання, укладених з фізичними особами у 2013 р. (а.с. 89-96).

Окрім того, відповідно до довідки відповідача від 05.12.2013 (а.с. 88) відповідачем подано 246 позовних заяв на суму 338 929,58 грн, що свідчить про вжиття заходів з метою отримання коштів від боржників, а також проведено роботу по припиненню газопостачання 1688 абонентам з загальною сумою заборгованості 1622502,96 грн.

Обставини справи свідчать, що порушення зобов'язання відповідачем за договором від не потягло за собою значні збитки для позивача.

Господарський суд дійшов до висновку про те, що заявлена до стягнення сума пені надмірно велика для відповідача.

Отже, господарський суд вважає даний випадок винятковим та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача - до суми 101 169,14 грн.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 40 467,65 грн і пені в сумі 101 169,14 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на судовий збір покладаються на відповідача повністю у зв'язку з тим. що спір виник внаслідок його неправомірних дій, а саме, відповідач допустив порушення свого грошового зобов'язання, оскільки сплатив кошти за отриманий газ з простроченням платежу.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 15:00 год. того ж дня 05.12.2013.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (26006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 03365222) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню в сумі 101 169,14 грн, три проценти річних у сумі 40 467,65 грн, витрати на судовий збір у сумі 4 856,12 грн.

У задоволенні решти позову, відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 10.12.13

Суддя О.А. Змеул