Постанова № 35869092, 10.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа № 924/1062/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.11.13 р.

у справі № 924/1062/13 (суддя Яроцький А.М. )

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко"

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

боржника - не з'явився;

апелянта - не з'явився;

арбітражного керуючого - Тихончук Л.Х.;

кредитора - Письменний С.М. (довіреність №1721 від 02.09.2013р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.11.2013 року у справі №924/1062/13 в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро" про визнання конкурсним кредитором до товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" з грошовими вимогами на суму 2 077 251,07 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТзОВ "Торговий дім "Статус Агро" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою визнати ТзОВ "Торговий дім "Статус Агро" конкурсним кредитором ТОВ "Городокконсервмолоко" з грошовими вимогами на суму 2 077 251,07 грн. та включити дані вимоги до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого суду.

Ініціюючий кредитор, арбітражний керуючий та боржник у відзивах на апеляційну скаргу вважає ухвалу місцевого господарського суду законною таобгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Безпосередньо в судовому засіданні представник ініціюючого кредитора та арбітражний керуючий підтримали доводи та вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора та арбітражниого керуючого, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.09.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко".

В газеті "Голос України" від 13.09.2013р. №170 (5670) ініціюючим кредитором розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко".

15.10.2013 року ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" звернулося до місцевого господарського суду з заявою про визнання його кредитором ТОВ "Городокконсервмолоко" з грошовими вимогами в сумі 2 077 251,07 грн.

Вказана заява обгрунтована тим, що постановою господарського суду міста Києва від 10.10.2011р. у справі №44/211-б ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.11.2013р. у справі №44/211-б повноваження арбітражного керуючого Юдицького О.В., як ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Статус Агро", продовжено до 10.04.2014р.

При цьому, в заяві зазначено, що при проведенні ліквідаційної процедури ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" Юдицьким О.В. встановлено, що у ТОВ "Городокконсервмолоко" наявна заборгованість перед ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" в сумі 2 077 251,07 грн. в зв'язку з несплатою за поставлену заявником продукцію згідно видаткових накладних №РН-0000085 від 02.04.2007р. на суму 1 021 917,60 грн., №СА-0000328 від 01.08.2008р. на суму 128 960,16 грн. та №СА-0000254 від 01.06.2008р. на суму 148290,91 грн. (а.с.12-13).

Також ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" надано двосторонні акти звірок взаємних розрахунків від 31.03.2009р., згідно з якими ТОВ "Городокконсервмолоко" підтверджено наявність заборгованості в сумі 128 960,16 грн. та в сумі 1 943 635,73 грн. (а.с.14-15).

14.02.2012 року ліквідатор ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" звернувся до ТОВ "Городокконсервмолоко" з вимогою в добровільному порядку ліквідувати заборгованість в розмірі 2 077 251,07 грн., яка залишена останнім без відповіді та реагування (а.с.16-17).

29.10.2013 року та 04.11.2013 року від розпорядника майна та генерального директора ТОВ "Городокконсервмолоко" відповідно надійшли письмові повідомлення про розгляд та невизнання грошових вимог ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" до ТОВ "Городокконсервмолоко" в повному обсязі в зв'язку зі спливом строку позовної давності щодо заявлених грошових вимог (а.с.19).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрурство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів (ч.6 ст.23, ч.2 ст.25 Закону про банкрурство).

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні №РН-0000085 від 02.04.2007р. на суму 1 021 917,60 грн., №СА-0000328 від 01.08.2008р. на суму 128 960,16 грн. свідчать про отримання боржником товару на загальну суму 1 150 877,76 грн., та підтверджують перехід права власності на товар до боржника.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з викладеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу.

Отже, враховуючи, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення покупцем оплати за отриманий товар, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в такому випадку слід керуватися вищевказаною нормою ЦК України - статтею 692 ЦК України, яка передбачає, що покупець (боржник у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановлено судами обох інстанцій, зроблено не було.

Тобто, за умови встановлення судами обох інстанцій факту належного отримання товару боржником, накладні, за якими останній отримав цей товар, є самостійними підставами виникнення у останнього обов'язку здійснити за нього розрахунки.

При цьому, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає помилковим посилання скаржника на те, що обов'язок боржника оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення кредитора, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання - здійснити оплату товару, та отримання даної вимоги боржником, посилаючись при цьому на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена в главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч.2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права - ст.692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Як вже зазначалося вище, ліквідатор та генеральний директор ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" звернулися до господарського суду Хмельницької області з заявою про невизнання кредиторських вимог в зв'язку зі спливом строку позовної давності, яка за своєю правовою природою є заявою про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Разом з тим, статтею 261 ЦК України встановлено початок перебігу позовної давності, а саме приписами п.5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.2. Постанови пленуму Вищогог господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10 у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

З огляду на викладені норми законодавства, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що в даному випадку перебіг строку позовної давності почався по накладній №РН-0000085 від 02.04.2007р. - 02.04.2007р. та по накладній №СА-0000328 від 01.08.2008р. - 01.08.2008р., коли продукція була отримана боржником і кредитор мав право на пред'явлення вимоги про її оплату.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ліквідатор ТОВ "Торговий дім "Статус Агро" звернувся до суду з пропуском встановленого законом строку позовної давності, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні заяви про визнання його конкурсним кредитором ТОВ "Городокконсервмолоко" на суму 2 077 251,07 грн.

При цьому, посилання скаржника на ч.2 ст.530, ст.257 ЦК України та п.4.3 Постанови пленуму ВГС України від 29.05.2013 №10 колегією суддів вважає безпідставними, оскільки зобов'язання у ТОВ "Городокконсервмолоко" щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч.1 ст.692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку ч.2 ст.530 ЦК України (аналогічна правова позиція міститься постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2012 №12/5026/556/2012 та відображена в оглядовому листі ВГСУ від 29.04.2013 №01-06/767/2013).

Також колегією суддів не беруться до уваги заперечення апелянта щодо визнання грошових вимог ТОВ "ТД "Мілк-Маркет" та ПП "ВКФ "Ремез", оскільки вказані грошові вимоги визнані та включені до реєстру кредиторів ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.11.2013 року, яка не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Статус Агро" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.11.2013 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.