Ухвала суду № 35865716, 20.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 37878/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ( тепер Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Агрокорміндустрія» 28.04.2010 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Володимир-Волинської ОДПІ Волинської області, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2010 року за №0000172301/3/4079, №0000182301/3/4080 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 квітня 2010 року за №0000022201/4081.

В позовній заяві зазначає, що висновки податкового органу про заниження податку на прибуток на загальну суму 1 033 750 грн.; заниження податку на додану вартість в сумі 1 443 873 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 318 122 грн.,а також здійснення інвестицій за кордон в сумі 9 000 дол. США без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України є неправомірними, так як не відповідають господарській діяльності підприємства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції за №0000172301/3/4079 та за №0000182301/3/4080. Скасовано рішенням Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 квітня 2010 року за №0000022201/4081.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Володимир-Волинська ОДПІ Волинської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що акти приймання-передачі послуг від ТзОВ «Профліга» не містять інформацію щодо понесених фактичних витрат по наданню послуг (найменування конкретних робіт, фактично відпрацьований час, вартість матеріальних витрат), а також позивачем не надано та не підтверджено відповідними розрахунками використання посередницьких послуг в господарській діяльності.

Крім того, на думку апелянта, угоди укладені позивачем із ТзОВ «Інтор-Преміум» і ТзОВ «Ваміра-Естейт» на придбання метіоніну порушують публічний порядок, не спричинили реального настання правових наслідків та є нікчемними, тому валові витрати та податковий кредит по даних контрагентах суперечать податковому законодавству.

Не повернення інвестицій в Україну в сумі 9 000 дол. США, апелянт розцінює як без ліцензійна діяльність.

Представник податкового органу в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, представивши Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 року, якою відмовлено відповідачу у стягненні з позивача коштів, одержаних за нікчемним правочином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Володимир-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено 2 жовтня 2009 року планову виїзну перевірку ТзОВ «Агрокорміндустрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2008 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2008 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої складено акт за №966/23-31602999.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2., статті 5, пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 033 750 грн.; підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.2.3 і 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.3.6 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 і 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 443 873 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 318 122 грн.,а також встановлено порушення вимог підпункту «е» пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині здійснення інвестицій за кордон в сумі 9 000 дол. США без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

За наслідками перевірки Володимир-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією сформовано 15 жовтня 2009 року податкові повідомлення-рішення за №0000182301/0/10299, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 2 157 481,50 грн., у томі числі 1 435 545 грн. за основним платежем та 721 936,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; за №0000172301/0/10300 яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 853 750,10 грн., у томі числі 1 033 750 грн. за основним платежем та 820 000,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями»; та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000022201/10301 яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 45 450 грн.

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція рішенням від 24 грудня 2009 року за №13308/23-001 про результати розгляду скарги позивача залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року за №0000182301/0/10299, №0000172301 /0/10300 та рішення від 15 жовтня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022201, а скаргу без задоволення.

Державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням від 25 січня 2010 року за №318/10/25-006 про результати розгляду повторної скарги скасувала: податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 24 грудня 2009 року №0000172301/1/13306 в частині зайво застосованої штрафної (фінансової) з податку на прибуток в сумі 11 666,50 грн. та в зазначеній частині рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 24 грудня 2009 року №13308/23-001 про результати розгляду первинної скарги; податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 24 грудня 2009 року №0000182301/1/13305 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 157 481,50 грн. і №0000022201/13307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства в сумі 45 450 грн. залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Державна податкова адміністрація України рішенням від 7 квітня 2010 року за №3295/6/25- 0515 про результати розгляду повторної скарги залишила без змін рішення Володимир- Волинської ОДПІ від 15 жовтня 2009 року №0000022201 (від 24 грудня 2009 року №0000022201/13307) про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій та податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року №0000182301/0 і №0000172301/0 (від 24 грудня 2009 року №0000182301/1/13305 і №0000172301/1/13306) з урахуванням рішення ДПА у Волинській області від 25 січня 2010 року №318/10/25-006, прийнятого за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2010 року №0000182301/2/653 і №0000172301/2/654 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 січня 2010 року №0000022201/655) , а скаргу - без задоволення.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об»єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірність висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, виходячи з наступного.

Так, згідно договору про надання посередницьких послуг від 1 вересня 2008 року, укладеного між ТзОВ «Агрокорміндустрія» (Замовник) і ТзОВ «Профліга» (Виконавець), останнє зобов'язується виконати дії з метою знаходження контрагентів готових продати Замовнику товар. Виконуючи функції пошуку продавця, Виконавець зобов'язується провести відповідні маркетингові дослідження кон'юнктури ринку, надати Замовнику інформацію про можливого продавця товару, а саме інформацію про діяльність продавця на ринку, історію створення продавця, організаційному форму і установчі документи, керівництво і засновників, інформацію про філії та відокремлені підрозділи, фінансові показники за останній рік діяльності.

Згідно актів приймання-передачі інформації від 15.09. 2008 року та від 17. 2008 року Виконавець виконав умови договору, надавши інформацію про АТЗТ «Фаворит» і ЗAT «Маслозавод «Прилуки» (Продавці). З вищевказаними Продавцями Замовник уклав договори купівлі-продажу від 22.09.2008 року,тобто відбулася реалізація посередницьких послуг, відтак Виконавець в повному обсязі виконав умови договору від 1 вересня 2008 року.

За таких обставин, посилання апелянта на відсутність в актах інформації щодо понесених фактичних витрат по наданню послуг, а також не підтвердження цих послуг в господарській діяльності, не заслуговують на увагу.

Згідно договору купівлі-продажу від 11,02.2009 року, укладеного між ПП. «Інторг-Прєміум» (далі Продавець) та ТзОВ «Агрокорміндустрія» (далі Покупець), Продавець зобов'язується продати метіонін в кількості 100 т. на суму 4 000 000 грн. На виконання даного договору Покупець перерахував кошти в розмірі 600 000 грн. (платіжне доручення від 18 лютого 2009 року №262), а Продавець виписав податкову накладну від 18 лютого 2009 року №18/02 на суму 600 000 грн.

Згідно укладеного договору купівлі-гіродаж від 10,02. 2009 року між ТзОВ «Вамира-Естейт»(Продавець) та ТзОВ «Агрокорміндустрія» (Покупець) продавець зобов'язується поставити покупцю метіонін в кількості 250 т. на суму 10 000 000 грн.

На виконання умов вищевказаного договору ТзОВ «Агрокорміндустрія» перераховано платіжними дорученнями, протягом лютого-квітня місяців 2009 року, кошти в сумі 9 810 000 грн., а ТзОВ «Ваміра-Естейт» виписано податкові накладні на суму 9 810 000 грн., в т.ч. ПДВ - 1 635 000 грн.

Підпунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли посередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Валові витрати мають бути підтверджені відповідними рахунковими платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені обов'язкові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі вказані вище контрагенти були зареєстрованим в ЄДРПОУ ( а.с.205-207) та були платниками ПДВ.

Крім того, у відповідності до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітнім податковим документом та одночасно розрахунковим документом, а згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону податкова накладна надає право покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Тобто, податкова накладна згідно закону розуміється не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит.

Реальність вказаних вище договорів, зокрема щодо ТзОВ «Вамира-Естейт», підтверджується вступившою у законну силу постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2010 року у справі №2а-16107/09/2670, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року та Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 року, якою відмовлено в задоволені позову Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення із ТзОВ «Агрокорміндустрія» та ТзОВ «Вамира Естейт» коштів одержаних за нікчемним правочином від 10.02.2009 року.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не проводив без ліцензійну діяльність.

Згідно пункту «е» частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують операції здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.

Згідно абзацом 2 частини 2 статті 16 вказаного Декрету, п. п. 2.2. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року за № 49 до резидентів винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.

Як видно із матеріалів справи, ТзОВ «Агрокорміндустрія» на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України №707 від 12 лютого 2007 року, внесено до статутного фонду ПП «Бєлагроіндустрія» 9000 дол. США.

Наказом Мінського міського виконавчого комітету за №127 ПП «Бєлагроіндустрія» 19 червня 2008 року ліквідовано та виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і індивідуальних підприємців суб'єктів господарювання

Розпорядженням Національного банку України від 30 жовтня 2008 року №596-р індивідуальна ліцензія від 12 лютого 2007 року за №707 на здійснення інвестицій за кордон відкликана.

Тобто, ліцензія відкликана після вчинення інвестиції та ліквідації ПП «Бєлагроіндустрія», тому позивач не вів безліцензійну діяльність, відтак застосування до нього штрафних санкцій є не обґрунтованим.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі №2а-1284/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 25.11.2013 року.