Ухвала суду № 35860025, 02.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/71150/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Фесенко І.І.від відповідачане з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової службина постановуХарківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012у справі№ 2-а-6639/12/2070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне підприємство «Фоліо Плюс»ДоОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової службипро скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне підприємство «Фоліо Плюс» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000520221 від 28.05.2012.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000520221 від 28.05.2012 року.

Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на незаконність та безпідставність рішень судів попередніх інстанцій, прийнятих з порушенням ст.159 КАС України, а також на неналежне застосування норм матеріального права, а саме п.150.1 ст.150 ПК України, п. 1, 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне:

- ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова провела планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне підприємство «Фоліо Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 25.01.2012 року № 245/233/30510263;

- за висновками вказаного акту перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог пп.5.2.1, п.5.2. ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України;

- на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 № 0000332330, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1596311,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 798155,50 грн.;

- за результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПС у Харківській області від 25.04.12 за №2165/10/10-212, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 за № 0000332330 скасоване в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток (штрафна санкція) у розмірі 768052,00 грн. та штрафну санкцію зменшено, в іншій частині - залишено без змін, а скарга без задоволення;

- листом № 4396/10/23-212 від 28.05.2012 податкове повідомлення-рішення № 0000360221 від 08.05.2012 було відкликано у зв'язку з помилковим винесенням податкового повідомлення-рішення, натомість Основ'янською МДПІ м.Харкова (правонаступник після реорганізації) прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000520221 від 28.05.2012, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1 626 414,50 грн. (з яких 1 596 311,00 грн. - основний платіж та 30103,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду у І кварталі 2011 р. у позивача утворилось у зв'язку з тим, що збитки у розмірі 16197270,00 грн. (які виникли у позивача у 2008 р. внаслідок девальвації гривні та наявності кредитів в іноземній валюті) протягом наступних податкових періодів поступово зменшувались у відповідності до чинного законодавства та сума збитків, яка залишилася станом на 01.01.2011, і не була врахована позивачем у складі від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2010 р., була включена до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 р.

Задовольняючи позов та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, попередні судові інстанції виходили з того, що п.3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках показників від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, які виникли до 01.01.11, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинних до 01.04.2011.

Пунктом 6.1 статті 6 названого Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 ст. 22 цього Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 01.01.2010 (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 ст. 22 названого Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 ст. 22 названого Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010, а також протягом 2010 року.

У свою чергу, на підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, тлумачення абзацу третього пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

В свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 №114.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто, у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року №114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Причому, ані Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмеження формування витрат ІІ кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме І кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010 та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток сам факт включення платником до складу витрат ІІ кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний