Постанова № 35859902, 04.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 910/107/2013

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.,суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 у справі№ 910/107/2013 господарського суду м. Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до відповідача-1Головного управління Держкомзему у місті Києві,відповідача-2Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. публічне акціонерне товариство "Екостандарт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 2. Київська міська рада, 3. Головне управління юстиції у місті Києві провизнання права користування земельними ділянками

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаІващенко В.І.,- - відповідача-1Шевчук О.П.,- - відповідача-2Кадієвський І.І.,

- - третьої особи-1не з'явився,- - третьої особи-2не з'явився,- - третьої особи-3не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Держкомзему у місті Києві та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права на постійне користування земельними ділянками та зобов'язання відповідачів видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" державні акти на право постійного користування земельними ділянками.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок набуття позивачем на підставі укладених 22.05.2012р. з Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" договорів купівлі-продажу права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу, що розташоване на земельних ділянках в м. Києві, по вул. Червоногвардійській, 20 (кадастрові номери: 8000000000:66:237:0001; 8000000000:66:237:0002), по вул. Здолбунівській (кадастровий номер 8000000000:63:246:0001) та по просп. Возз'єднання, 21-б (кадастровий номер 8000000000:63:018:0005), до Товариства в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України перейшло право постійного користування такими земельними ділянками, однак відповідачі відмовляють позивачу в отриманні державних актів на право постійного користування земельними ділянками нового зразка.

Як вбачається з п. 2.8 рішення Київської міської ради від 15.03.2012р. №198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що було відображено в Положенні про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. у справі №910/107/2013 (судді: Бойко Р.В., Босий В.П., Баранов Д.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. (судді: Куксов В.В., Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л.), позовні вимоги ТОВ "Євро-Реонструкція" задоволено частково: визнано право ТОВ "Євро-Реконструкція" на постійне користування наступними земельними ділянками: - площею 31,9126га, кадастровий номер 8000000000:66:237:0001, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20; - площею 0,2020га, кадастровий номер 8000000000:66:237:0002, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20; - площею 13,8951га, кадастровий номер 8000000000:63:246:0001, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська; - площею 0,3055га, кадастровий номер 8000000000:63:018:0005, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Возз'єднання, 21-б; cтягнуто з Головного управління Держкомзему у місті Києві на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" судовий збір у розмірі 268,25грн.; стягнуто з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" судовий збір у розмірі 268,25грн.; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. у справі №910/107/2013 в частині задоволення вимог про визнання права постійного користування земельними ділянками (площею 31,9126га, кадастровий номер 66:237:0001 на вул. Червоногвардійська, 20; площею 0,2020га., кадастровий номер 66:237:0002 на вул. Червоногвардійська, 20; площею 13,8951га., кадастровий номер 63:246:0001 на вул. Здолбунівській; площею0,3055га, кадастровий номер 63:018:0005 на вул. Возз'єднання, 21-б) та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання права постійного користування земельними ділянками, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: ст.ст. 92, 120, 125, 126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки: по-перше, судами не досліджено питання компетенції Департаменту земельних ресурсів щодо визнання права постійного користування на земельну ділянку; по-друге, позивач не входить до переліку осіб, які відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України мають право набувати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Треті особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Заслухавши представників позивача та відповідачів, перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 22.05.2012 р. між ПАТ "Екостандарт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренком Я.В. та зареєстрованих в реєстрі за №597, №599 (Договори), Товариством було набуто права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 75 630,00 кв.м, що розташований на земельних ділянках в м. Києві: по вул. Червоногвардійській, 20, кадастрові номери: 8000000000:66:237:0001, 8000000000:66:237:0002, по вул. Здолбунівській, кадастровий номер 8000000000:63:246:0001, та по просп. Возз'єднання, 21б, кадастровий номер 8000000000:63:018:0005, які перебували у постійному користуванні ПАТ "Екостандарт" на підставі акту на право користування землею №68 від 11.05.1963 р.

Заявами від 22.05.2012 р., посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренком Я.В. та зареєстрованими в реєстрі за №619, №622, ПАТ "Екостандарт" повідомило про добровільну відмову від оформлення права власності та/або користування спірними земельними ділянками на користь Товариства.

Листами від 06.12.2012 р. №22/812, №22/813, №22/814, №22/815 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулося до відповідачів з проханням видати йому державні акти на право постійного користування спірним земельними ділянками нового зразка.

13.12.2012 р. листами №5821, №5822, №5823, №5824 Головне управління Держкомзему у місті Києві повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про відмову у видачі державних актів на право постійного користування спірним земельними ділянками у зв'язку з тим, що Товариство не належить до визначених ст. 92 Земельного кодексу України осіб, які мають право на отримання земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах постійного користування.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для визнання за ним права постійного користування спірними земельними ділянками, що перейшло до нього в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У відповідності до п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Враховуючи наведені положення законодавства за наслідками набуття Товариством права власності на нерухоме майно за Договорами до останнього у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України перейшло право переоформлення користування спірними земельними ділянками, на яких таке майно розміщено, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у ПАТ "Екостандарт".

Із наявних в матеріалах справи документів (рішень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 05.05.1949 р. №798, від 12.09.1950 р. №2075, від 19.07.1955 р. №926, від 03.05.1960 р. №709, планів земельних ділянок, листа Київського міського управління земельних ресурсів №1987-01 від 10.07.1997 р., листа Фонду державного майна України від 16.08.1994 р. №10-12-4189, рішення арбітражного суду міста Києва від 27.07.1994 р. №15/4П, акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу "Дарницька ТЕЦ" до статутного фонду СП з іноземними інвестиціями "Укр-Кан Пауер" від 11.08.1997 р., договору оренди від 21.02.1991 р., статуту Підприємства Дарницька ТЕЦ, зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 30.09.1993 за №0093-1602П, статуту Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Кан Пауер", зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 27.05.1997 р. за №03310) вбачається, що першочергово спірні земельні ділянки були передані на праві постійного користування Дарницькій ТЕЦ №4 про що останній було видано акт на право користування землею №68 від 11.05.1963 р., а в подальшому за наслідками реорганізації, приватизації та правонаступництва таке право перейшло до ПАТ "Екостандарт".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Положення п. 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, які встановлювали обов'язок до 01 січня 2005р. переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди, визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005.

З огляду на викладені положення, право постійного користування земельною ділянкою, яке набуте в установленому законом порядку, не втрачається до переоформлення права власності або оренди у встановленому порядку.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26.09.2011 р. у справі № 6-14цс11.

За таких обставин, за наслідком набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" права власності на нерухоме майно за Договорами до останнього в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України перейшло право постійного користування спірними земельними ділянками на підставі акту на право користування землею №68 від 11.05.1963 р., яке на момент укладення Договорів було наявне у продавця (ПАТ "Екостандарт") не залежно від наявності у нього нового державного акту.

Посилання відповідачів на те, що в силу положень ст. 92 Земельного кодексу України Товариство не може набути права постійного користування спірними земельними ділянками, оскільки є підприємством приватної форми власності судом відхиляється, оскільки відповідачами невірно ототожнено поняття "набуття" та "переходу", адже положення ст. 92 Земельного кодексу України регулюють питання саме набуття права постійного користування земельною ділянкою, а не його переходу (ст. 120 Земельного кодексу України), що має місце в даному випадку.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 встановлено, що положення ст. 92 Земельного кодексу України не обмежують і не скасовують права постійного користування земельними ділянками, набутого іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 р.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій правомірно відзначили, що ПАТ "Екостандарт" правонаступник державного підприємства, якому було видано державний акт на право користування землею №68 від 11.05.1963 р., було юридичною особою приватної форми власності, що не виключає переходу до нього відповідного права на період, допоки не буде право користування земельною ділянкою переоформлено у встановленому порядку.

Згідно приписів статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідачів видати йому державні акти на право постійного користування такими земельними ділянками колегія суддів погоджується з висновками господарських судів про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Із змісту Закону України "Про державний земельний кадастр", Закону України "про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) вбачається, що з 01.01.2013р. законодавцем змінено порядок оформлення речових прав на земельну ділянку, що мало своїм наслідком відміну видачі відповідних державних актів та встановлення, що реєстрація таких прав здійснюється уповноваженим органом Міністерства юстиції України.

Отже, правові підстави для зобов'язання відповідачів видати позивачу державні акти на право постійного користування спірними земельними ділянками відсутні.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови, відсутні.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують зазначених вище висновків, а також пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. у справі №910/107/2013 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова