Постанова № 35859836, 05.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 922/2801/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуНауково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" - Товариства з обмеженою відповідальністю на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.10.13у справі№ 922/2801/13 Господарського суду Харківської області за позовомХарківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області; 2. Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області доНауково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" - Товариства з обмеженою відповідальністю простягнення 80 760,54 грн. за участю представників сторін від:

прокурора: Боднарчук В.М. (посв. № 023013).

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся з позовом до Науково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" - Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення на користь держави збитків у розмірі 80 760,54 грн., завданих засміченням земельних ділянок. В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що відповідач спричинив шкоду засміченням орендованої земельної ділянки, а саме розміщенням будівельних та промислових відходів площами 7,35 кв.м., 70 кв.м., 532,98 кв.м. на земельних ділянках без твердого покриття, тобто на відкритому ґрунті. При цьому прокурор посилався на приписи статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статей 20, 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1, 42, 55 Закону України "Про відходи".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.13, ухваленим суддею Калініченко Н.В., позов задоволено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив факт засмічення відповідачем орендованої земельної ділянки шляхом розміщення будівельних та промислових відходів. При цьому суд керувався приписами статей 96, 187, 211 Земельного кодексу України, статей 1, 17, 33, 43 Закону України "Про відходи", статей 20, 55 Закону України "Про охорону земель", статей 55, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Пелипенко Н.М. - головуючий, Россолов В.В., Тихий П.В., постановою від 10.10.13 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Науково-виробнича фірма "СІНТАЛ'Д" - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, у якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник вказує на неврахування судами обставин того, що частково розсипане вапно було прибране відповідачем та розташовано на бетонних плитах. З огляду на що скаржник зазначає про недоведеність заподіяння шкоди у визначеному розмірі. При цьому посилається на порушення судами приписів статей 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 35, 55 Закону України "Про охорону земель", статті 33 Закону України "Про відходи".

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області з 16 жовтня до 05 листопада 2012 року була проведена планова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в діяльності Науково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" - Товариства з обмеженою відповідальністю. В ході перевірки було встановлено, що на території промислового майданчика підприємства земельні ділянки площами 7,35 кв.м., 70 кв.м., 532,98 кв.м. засмічені будівельними та промисловими відходами. За наслідком перевірки було складено акт перевірки № 862/09-18, акт обстеження засміченої земельної ділянки № 862/09-18-І зас. від 18.10.12 та встановлено порушення відповідачем законодавства про відходи. На підставі зазначеного акта був проведений розрахунок розміру шкоди, засмічення земель промисловими та будівельними відходами, Науково-виробничою фірмою "СІНТАЛ'Д" - Товариством з обмеженою відповідальністю, який складає 80 760,54 грн. Розрахунок шкоди Державною екологічною інспекцією у Харківській області було здійснено на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства". Також судами установлено, що 12.11.12 відповідачу винесено припис № 02-25-117 щодо необхідності ліквідувати смітники будівельних та промислових відходів 20-денний строк після його отримання. Установлено і те, що за наслідками перевірки державним інспектором Державної екологічної інспекції у Харківській області складено протокол № 001898 про адміністративне правопорушення та винесено постанову № 02-26-373 про накладення штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, заявлена в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Науково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" - Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення на користь держави збитків у розмірі 80 760,54 грн. - заподіяної державі шкоди, внаслідок засмічення земельних ділянок площами 7,35 кв.м., 70 кв.м., 532,98 кв.м. Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також, відповідно до нього, земельним, водним, законодавством про надра та іншим спеціальними нормами. Відповідно до приписів статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля. Пунктом "в" частини першої статті 211 названого Кодексу унормовано, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; термін "спеціально відведені місця чи об'єкти" вживається в наступному значенні - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки і способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення);

забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Згідно пунктів "а" та "б" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів. Статтею 43 цього ж Закону унормовано, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. За приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Статтею 69 цього Закону унормовано, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Пунктами 1.2 та 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №149 від 04.04.07, визначено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності, та застосовується під час встановлення розмірів шкоди від засмічення земель будь-якого цільового призначення, що сталося, зокрема, внаслідок самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів. Відповідно до пункту 3 цієї Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Дослідивши усі обставини справи, суди попередніх інстанцій установили факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що виявився у засмічені земельних ділянок промисловими та будівельними відходами. Установлено судами і наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. Таким чином, суди на підставі допустимих та належних доказів установили наявність в діях відповідача порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що враховуючи вимоги вказаних статей, правомірно визнали підставою для задоволення позову. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Науково-виробничої фірми "СІНТАЛ'Д" - Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.13 у справі № 922/2801/13 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець