Ухвала суду № 35859468, 04.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №369/7695/13-а Головуючий у 1- й інстанції Дубас Т.В.

Суддя - доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Петрика І.Й.,

Собківа Я.М.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз» про визнання бездіяльності протиправною щодо ненадання публічної інформації на запити, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2013 року у відкритті провадження по справі в частині позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень відмовлено у зв'язку з тим, що позов в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити ухвалу про відкриття провадження та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

При прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, і така підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України місцевим судом загальної юрисдикції, оскільки заявлені позовні вимоги до ТОВ «Зараз», який не є суб'єктом владних повноважень.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, виходячи зі змісту позовної заяви та заявлених позовних вимог, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (ст.1)

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, саме наявність у спорі переданого на вирішення адміністративного суду ознак публічності правовідносин між сторонами і є визначальним критерієм щодо визначення юрисдикції суду.

Крім того, за приписами частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Судом апеляційної інстанції, виходячи зі змісту позовної заяви та заявлених позовних вимог встановлено, що позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненадання публічної інформації на його відповідні запити та зобов'язати відповідачів - Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз», яке сільською радою визначено виконавцем житлово-комунальних послуг, щодо отримання інформації про осіб, які зареєстровані у належній позивачу на правах власності квартирі, з посиланням на приписи Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, аналіз вищенаведених фактичних обставин справи та указаних законодавчих норм дозволяє суду апеляційної інстанції зробити імперативний правовий висновок про те, що на будь-які спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації, які виникають у правовідносинах, урегульованих Законом України «Про доступ до публічної інформації», поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки іншого порядку їх оскарження та розгляду цим Законом не визначено.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 2- 4 частини першої, частини другої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками публічної інформації є:

юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями;

суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Перераховані розпорядники публічної інформації хоч і не є суб'єктами владних повноважень, однак такі володіють інформацією, яка носить публічний характер, а відтак, такі зобов'язані на запит надати відповідну інформацію, відповідно до положень ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а частиною третьою статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», чітко передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду саме в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин поданий позивачем позов в частині вимог щодо ТОВ «Зараз», з врахуванням суб'єктного складу сторін та предмету оскарження, підлягає розгляду місцевим адміністративним судом в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилкового відмовлено у відкритті провадження у справі в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню в цій частині, з направленням справи для продовження розгляду. При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що питання відкриття провадження у даній справі є компетенцією суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст.41,160,199, 204,205, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2013 року в частині відмови у відкритті провадження в адміністративній справі щодо позовних вимог ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз» про визнання бездіяльності протиправною щодо ненадання публічної інформації на запити - скасувати, а справу в цій частині направити до Києво-Святошинського районного суду Київської області для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.12.2013 р.

Головуючий суддя: В.Ю Ключкович.

Судді: І.Й. Петрик

Я.М. Собків

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.