Постанова № 35857869, 04.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3326/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Будівельної Техніки» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Будівельної Техніки» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Будівельної Техніки» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 року № 0001022250, № 0001012250, винесені відповідачем.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2013 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2013 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Світ Будівельної Техніки» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» за весь період діяльності ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС складено Акт № 73/22-509/37012886 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанови КМУ від 25.02.2009 № 207, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 44878 грн., а також порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 39024 грн.

28.02.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0001022250, яким у зв'язку з порушенням п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанови КМУ від 25.02.2009 № 207, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44878 грн.;

№ 0001012250, яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39024 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9756 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанови КМУ від 25.02.2009 № 207, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 44878 грн., а також порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 39024 грн., стала встановлена ним нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» внаслідок:

порушення СУ ДПС у м. Києві кримінальної справи № 70-556 відносно невстановлених осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до матеріалів якої засновник та директор ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» ОСОБА_3, при допиті в якості свідка показав, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» не має ніякого відношення та повідомив, що в березні 2011 року, перебуваючи в м. Черкаси, втратив паспорт громадянина України;

отримання акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 20.01.2012 № 60/23-5/32979167 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 по 30.11.2011, відповідно до змісту якого операції ТОВ «СКП «Київ-Запчастина» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення постачання або виконання відповідної господарської діяльності.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Світ Будівельної Техніки» та TOB «СКП «Київ-Запчастина» було укладено договори №031011 від 03.10.2011р. та №011111 від 01.11.2011р. за якими TOB «Світ Будівельної Техніки» отримало товарно-матеріальні цінності на загальну суму 234 144,00 грн., в т.ч. ПДВ - 39 024,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Згідно вказаного договору TOB «СКП «Київ-Запчастина» було видано ТОВ «Світ Будівельної Техніки» видаткові та податкові накладні на відповідні суми, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані товарно-матеріальні цінності були використані в господарській діяльності TOB «Світ Будівельної Техніки» при наданні послуг кінцевим споживачам, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, які були надані перевіряючим.

Також, в ході судового розгляду справи, позивачем були приєднані до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості, з яких вбачається, що позивачем були оприбутковані ТМЦ, отримані від TOB «СКП «Київ-Запчастина» (а.с. 1-6, т. 2).

Вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, поставка товарів TOB «СКП «Київ-Запчастина» та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними та банківськими виписками з рахунків позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що як на момент укладення вищевказаних договорів так і на момент їх виконання TOB «СКП «Київ-Запчастина» було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та як платник податків, в т.ч. як платник податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач отримав від TOB «СКП «Київ-Запчастина» відповідні товари, реально за їх розрахувавшись, правомірно врахував сплачені зазначеному контрагенту суми у складі валових витрат, а також правомірно відніс до податкового кредиту зазначену вище суму ПДВ.

Отже, судова колегія вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення .

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Будівельної Техніки» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби № 0001022250, № 0001012250 від 28.02.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 09.12.2013р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.