Ухвала суду № 35854835, 26.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2340/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сміла Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сміла Черкаської області про стягнення виплачених коштів за березень-травень 2013 року на загальну суму 1361,73 грн.,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сміла Черкаської області про стягнення виплачених коштів за березень-травень 2013 року на загальну суму 1361,73 грн. задоволено частково, стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сміла Черкаської області на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 1061,73 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводиться лише на централізованому рівні, тобто позов повинен подаватися на рівні центральних органів сторін, тому позивач не є належним стягувачем, а відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сміла Черкаської області є неналежним відповідачем.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області подало до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сміла Черкаської області акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за березень 2013 року на суму 11460,38 грн., квітень 2013 року - 11326,33 грн., травень 2013 року - 11262,24 грн.

Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем, у березні 2013 року на суму 10804,89 грн., у квітні 2013 року - 10973,21 грн., у травні 2013 року - 10909,12 грн.

Не погоджуючись з відшкодуванням витрат, пов'язаних з виплатою допомоги на поховання, пенсій громадянам, які отримали каліцтво на територіях колишнього СРСР, витрат на доставку, відповідачем складено протоколи розбіжностей, у яких зазначено, що ним не враховані відповідні суми.

Відповідно до протоколів розбіжностей до актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача: за березень 2013 року - 655,49 грн. (у тому числі 350 грн. - на пенсію, 300 грн. - допомога на поховання, 5,49 грн. - витрати на доставку); за квітень 2013 року - 353,12 грн. (у тому числі 350 грн. - на пенсію, 3,12 грн. - витрати на доставку); за травень 2013 року - 353,12 грн. (у тому числі 350 грн. - на пенсію, 3,12 грн. - витрати на доставку).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов до висновку, що пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, витрати на її виплату та доставку у сумі 1061,73 грн. підлягають до відшкодування відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав:

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно якої відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодувати витрати на поховання.

Згідно ст.25 вищенаведеного Закону усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

У відповідності до п.5 ст.24 вищенаведеного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Згідно п.5 вищезазначеного Порядку органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, пунктом 4 вищенаведеного Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Як вбачається з вищенаведеного, обов'язок призначати та виплачувати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на органи Пенсійного фонду України, натомість, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду понесені останнім відповідні витрати.

Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Відповідно до ст.3 зазначеної Угоди витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (ст.5 Угоди).

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 1061,73 грн. пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначених згідно із законодавством СРСР пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та витрат на доставку зазначених пенсій.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування допомоги на поховання у сумі 300,00 грн. з наступних підстав.

Відповідно до ст.53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Згідно ч.ч.8, 9 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, яку одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 20 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватись висновками відповідних медичних закладів.

Таким чином, допомога на поховання підлягає відшкодуванню при умові документального підтвердження причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, однак, враховуючи ненадання позивачем висновку медико-соціальної експертної комісії про наявність причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з одержаним каліцтвом, відсутні підстави для відшкодування виплаченої суми допомоги на поховання в розмірі 300 грн.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сміла Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.