Постанова № 35854610, 05.12.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р. Справа № 818/8393/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом УМВС України в Сумській області (далі - УМВС України в Сумській області), Роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Сумській області (далі - РМОП "Беркут"), в якому, згідно уточнених позовних вимог (а.с.14-16), просить суд визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Сумській області від 01.10.2013р. №872 «Про порушення службової дисципліни міліціонером оперативного взводу РМОП «Беркут», підпорядкованої УМВС, сержантом лі міліції ОСОБА_1 та покарання винного», визнати незаконним та скасувати наказ від 223о/с від 24.10.2013р. «По особовому складу», поновити на посаду міліціонера оперативного взводу Роти міліції особливого призначення «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справи України в Сумській області, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду в розмірі 1000грн., а також усно просив відшкодувати судові витрати в розмірі 1000грн. на оплату юридичної допомоги.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок службового розслідування не відповідає обставинам справи, порушення службової дисципліни не вчиняв, в порушення ст.ст. 42,252 КЗпП України та ст.14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності» позивача звільнено з роботи без згоди профспілки, членом якої та виборною особою є позивач, в опорюваних наказах не зазначено, які службові обов'язки не було виконано позивачем, не розкрито склад дисциплінарного правопорушення. Враховуючи те, що оскаржувані накази винесені без достатніх правових підстав, на думку позивача, вони підлягають скасуванню. Також позивач просить стягнути суму моральної шкоди в розмірі 1000грн. в зв'язку із незаконним звільненням із посади.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В минулих судових засіданнях позовні вимоги не визнали, мотивуючи тим, що оскаржувані накази прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Підставою для прийняття ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності став затверджений 27.09.2013 р. висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, а саме невихід ОСОБА_1 01.09.2013р. на службу без поважних причин (а.с.48-51)

Під час проведеного службового розслідування встановлено, що 01.09.2013р. проводилася зміна добового наряду чергової частини підрозділу, під час якої встановлено, що ОСОБА_1 відсутній на території підрозділу, а згідно постової відомості ОСОБА_1 з 09.-00 до 18-00 повинен 01.09.2013р. бути за місцем розташування підрозділу.

Згідно рапорту ОСОБА_1 він 31.08.2013р. зателефонував на чергову частину та повідомив чергового ОСОБА_3, що йому було закрито лікарняний, він 01.09.2013р. може приступити до виконання службових обов'язків, на що черговий по підрозділу старший лейтенант міліції ОСОБА_3 йому сказав, що 01.09..2013р. ОСОБА_1 заступає на ППС на 18 годину. Наступного дня 01.09.2013р. о 10-40 йому зателефонував черговий старший лейтенант міліції ОСОБА_4, який повідомив, що ОСОБА_1 01.09.2013р. вихідний, а завтра рапорт на звільнення (а.с.70)

Згідно рапорту чергового по підрозділу старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 31.08.2013р. йому зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що у нього закритий лікарняний лист, 01.09.2013р. він може приступити до виконання службових обов'язків. У відповідь ОСОБА_3 вказав ОСОБА_1 , що постова відомість на 01.09.2013р.ще не затверджена і вказав, щоб ОСОБА_1 обов'язково зателефонував ввечері після 18 години 31.08.2013р., коли постова відомість буде затверджена, але 31.08.2013р. ОСОБА_1 до чергової частини не зателефонував, 01.09.2013р. на службу позивач не з'явився (а.с.74, 76).

В судовому засіданні було допитано старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, який підтвердив обставини, викладені ним у рапорті, зазначив, що коли ОСОБА_1 телефонував йому постова відомість на 01.09.2013р. не була затверджена, оскільки затвердили її 31.08.2013р. приблизно о 19 годині, також підтвердив, що він разом із ОСОБА_5 був присутній під час того, як черговий старший лейтенант міліції ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_1 01.09.2013р. зранку приблизно о 10 годині, який запитав де ОСОБА_1 знаходиться, на що отримав відповідь «Скоро буду», розмова ОСОБА_4 із ОСОБА_1 відбувалася у режимі гучного зв'язку.

Згідно рапорту ОСОБА_5 01.09.2013р. він разом із ОСОБА_3 був присутній під час того, як черговий старший лейтенант міліції ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_1 01.09.2013р. приблизно о 10 годині, якого запитав де ОСОБА_1 знаходиться, на що ОСОБА_1 відповів, що скоро буде. Розмова ОСОБА_4 із ОСОБА_1 відбувалася у режимі гучного зв'язку, 01.09.2013р. ОСОБА_1 до частини так і не прибув (а.с.72). В судовому засіданні було допитано старшого прапорщика міліції ОСОБА_5, який підтвердив обставини, викладені ним у рапорті.

Згідно рапорту чергового старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 він спростував ті обставини, на які посилався ОСОБА_1, зазначив, що він не говорив ОСОБА_1 про те, що 01.09.2013р. він вихідний і може не приходити не приходити на службу (а.с.73). В судовому засіданні було допитано старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 який підтвердив обставини, викладені ним у рапорті, зазначив, що він в режимі гучного зв'язку в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 щоб дізнатися, коли він буде на робочому місці, оскільки з 09-00 01.09.2013р. повинен бути на роботі, у відповідь ОСОБА_1 відповів, що скоро буде, але до підрозділу 01.09.2013р. не з'явився, про те, що позивач 01.09.2013р. вихідний, він ОСОБА_1 не говорив.

Правовідносини, пов'язанні з проходженням публічної служби в ОВС, регулюються нормативно-правовими актами у сфері проходження служби, а саме Законом України „Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УPCP від 29 липня 1991 p. N 114, Законом України „Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" (далі - Дисциплінарний Статут ОВС України).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту ОВС України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України базується, серед іншого, на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики.

Дисциплінарний проступок відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу згідно із ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Згідно із ст.3 Дисциплінарного статуту ОВС України начальником є особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.

Наказ відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу (ч.6 та ч.8 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

У відповідності із ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Відповідно до ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Прогул є порушенням трудової дисципліни, за яке власник має право звільнити працівника або оголосити йому догану. В пункті 4 статті 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір може бути розірвано у разі прогулу (в т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, в нашому випадку - прогулу.

Наказом №872 від 01.10.2013р. «Про порушення службової дисципліни міліціонером оперативного взводу РМОП «Беркут», підпорядкованої УМВС, сержантом міліції ОСОБА_1 та покарання винного» позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з органів внутрішніх справи за п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справи (а.с.53-55).

В силу ч. 5 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», таке дисциплінарне стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.

Матеріалами справи підтверджується, що в період до виконання Наказу №872 від 01.10.2013р., а саме до прийняття Наказу №223о/с від 24.10.2013р. «По особовому складу», позивача також було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни.

Так, Наказом №206 від 22.10.2013р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» було визнано порушення позивачем службової дисципліни, присяги працівника органів внутрішніх справи України, у відповідності до ст.ст. 1,2,7,12,14 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відсутність на території підрозділу 09.10.2013 р. більше 3 годин без поважних причин, але враховуючи те, що наказом УМВС України в Сумській області №872 від 01.10.2013р. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справи України за п. 63 «є» (за порушення дисципліни ) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справи, прийнято до уваги (а.с.37-38). Підставою для його прийняття стали затверджений 22.10.2013р. висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, а саме відсутність ОСОБА_1 09.10.2013р. на території підрозділу без поважних причин (а.с.48-51) .

Даний наказ на час розгляду справи не скасований, позивачем не оспорювався, на даний час наказ є чинним.

Враховуючи виявлені порушення, на підставі наказу №872 від 01.10.2013р., наказом №223о/с від 24.10.2013р. «По особовому складу» згідно Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справи України позивача було звільнено з органів внутрішніх справи у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) ОСОБА_1, міліціонера оперативного взводу РМОП «Беркут», підпорядкованого УМВС з 31.10.2013р. (а.с.69)

Матеріалами справи підтверджений факт наявності порушення, вчиненого позивачем, зокрема, згідно листа непрацездатності, ОСОБА_1 перебував на лікарняному до 31.08.2013р. включно (а.с.68), згідно постової відомості 01.09.2013р. був робочим днем ОСОБА_1, він повинен бути у підрозділі з 09-00 до 18-00, але 01.09.2013р. до підрозділу не з'явився, черговий ОСОБА_3 не підтвердив, що говорив ОСОБА_1, що він заступає на службу 01.09.2013р. лише з 18 години, черговий ОСОБА_4 не підтвердив те, що він 01.09.2013р. телефонував ОСОБА_1 і говорив, що ОСОБА_1 01.09.2013р. вихідний.

Посилання позивача та представника позивача на той факт, що дані, що містяться в постовій відомості є виправленими, суд до уваги не приймає, оскільки такі пояснення жодними доказами не підтверджені, копія сторінок постової відомості за 01.09.2013р. відповідає змісту оригіналу журналу - постової відомості, оглянутої судом в судовому засіданні.

Суд не погоджується із позицією позивача, що відповідачем було порушено порядок затвердження розстановки нарядів, оскільки позивача не було ознайомлено із графіком роботи на вересень 2013р., виходячи із наступного.

Відповідно до п. 6 Статуту патрульно-постової служби патрульно-постова служба міліції включає: особовий склад служби охорони громадського порядку, територіальних і транспортних органів внутрішніх справ, підрозділів міліції особливого призначення "Беркут". Режим роботи особового складу встановлюється за щомісячним графіком, який складається заступником командира підрозділу ППСМ і затверджується начальником міськрайліноргану внутрішніх справ. В ньому вказуються дні і часи несення служби кожним працівником, їх вихідні дні (середньодобова тривалість службового часу протягом місяця не повинна перевищувати встановленої тривалості робочого дня).

Відповідно до п. 81 Статуту патрульно-постової служби, організація патрульно-постової служби здійснюється на 1 рік - планом комплексного використання сил і засобів міліції в охороні громадського порядку (єдиною дислокацією), який складається на весняно-літній і осінньо-зимовий періоди і за необхідності коректується; на місяць (декаду) - планом використання особового складу підрозділів особливого призначення "Беркут"; інших підрозділів патрульно-постової служби; сил громадськості; на поточну добу - книгою служби нарядів; на виконання конкретного завдання - наказом або спеціальним планом.

В даному випадку, 01.09.2013р. для позивача був робочим днем, оскільки в наявності був затверджений 31.08.2013р. графік на поточну добу, що підтверджується книгою служби нарядів.

Стосовно того, що 01.09.2013р. була неділя, тобто вихідним календарним днем, а тому позивач мав всі підстави для того аби на роботу вийти лише у понеділок 02.09.2013р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV до обов'язків осіб рядового і начальницького складу, зокрема відноситься неухильне виконання наказів начальників.

Крім того, відповідно до положень ст.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

В судовому засіданні працівники підрозділу, допитані як свідки судом, підтвердили той факт, що усним наказом керівника, враховуючи специфіку роботи спецпідрозділу, на них покладено обов'язок уточнювати порядок несення служби шляхом телефонування на чергову частину РМОП «Беркут».

На підставі вищевикладеного начальник підрозділу мав право встановлювати обов'язок позивача щодо несення служби у вихідний день - неділю, а позивач, у свою чергу, повинен був неухильно виконувати наказ начальника, як це передбачено Дисциплінарним статутом ОВС України.

Доводи позивача про те, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і відповідач застосував його без ретельного вивчення і дослідження всіх обставин, не заслуговують на увагу, оскільки право давати оцінку характеру проступку та вживати заходи дисциплінарного стягнення за нього належить виключно відповідачеві. Крім того, суд вважає, що при вирішенні питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, відповідачем була врахована попередня поведінка позивача, який на момент звільнення мав діючі дисциплінарні стягнення.

При обранні заходу дисциплінарного стягнення відповідачем було взято до уваги те, що позивач раніше притягувався до відповідальності, так, наказом №150 від 14.08.2013р. ОСОБА_1 оголошено догану (за порушення службової дисципліни), наказом №177 від 09.092013р. оголошено сувору догану (введення керівництва РМОП «Беркут» в оману, проявлену у ході службового розслідування нещирість, порушення присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС),що також підтверджується висновками службових розслідувань та відповідною довідкою (а.с.110)

На даний час лише дисциплінарне стягнення, застосоване наказом №43 від 26.04.2013р., зокрема, «зауваження» та позбавлення премії в розмірі 20% строком на 1 місяць оспорювалося позивачем, на час розгляду справи постанова суду від 11.09.2013р. не набрала законної сили, інші дисциплінарні стягнення не ос порені, не скасовані.

Стосовно посилання позивача на те, що його звільнення відбувається в зв'язку із порушеною кримінальної справи відносно командуванням РМОП "Беркут", в т.ч. і за його заявою, а тому звільнення відбулося в зв'язку із помстою командування, суд зазначає, що є предметом спору, переданого на вирішення суду, є правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ за порушення дисципліни.

При цьому слід зазначити, що розгляд кримінальних справи не знімає обов'язку із позивача дотримувати службової дисципліни, а невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком за яке на працівника органів внутрішніх справ може бути накладено дисциплінарне стягнення.

Стосовно посилання позивача та представника позивача на те, що звільнення позивача відбулося із порушенням Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки обов'язкової згоди профспілки на звільнення позивача із займаної посади відповідачем не було отримано, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" встановлені особливості застосування цього Закону у Збройних силах України (для військовослужбовців), органах внутрішніх справ, Кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі внутрішньої розвідки України, встановлюється відповідними законами.

В даному випадку таким спеціальним законом є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ і його нормами не передбачено погодження питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, що є членами виборних профспілкових органів з виборним органом, членами якого вони являються.

У зв`язку з тим, що судом не знайдено підстав для поновлення позивача на службі, суд також не вбачає підстав для стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до відповідальності прийнятий з урахуванням всіх обставин справи та в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області,Роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів від 01.10.2013 року № 872, від 24.10.2013 року № 223 о/с, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2013р.

Суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета