Ухвала суду № 35852110, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-10249/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі № 2а-10249/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Глазго - 08"

до Державного податкового інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ГЛАЗГО-08" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 1220 від 15.08.2012 р. "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "ГЛАЗГО - 08" код ЄДРПОУ 35974177"; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ГЛАЗГО 08" на підставі наказу № 1220 від 15.08.2012 р., за результатами якої було складено Акт № 3347/2201/35974117 від 27.08.2012 р.; скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0007812305 від 05.09.2012 р. на суму 1643,00грн., № 0007792305 від 05.09.2012 р. на суму 12982,50грн., 0007802305 від 05.09.2012р. на суму 13818,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 р. по справі №2а-10249/12/2070 позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенні не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 серпня 2012 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ХО ДПС була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП "ГЛАЗГО - 08" (код ЄДРПОУ 35974177) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Стройград плюс" їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2011 року, результати якої оформлені актом №3347/2201/35974177 від 27 серпня 2012 р.

Зазначена перевірка здійснена фахівцями податкової інспекції на реалізацію наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 1220 від 15 серпня 2012 р. "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "ГЛАЗГО - 08" код ЄДРПОУ 35974177".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із п.20.1.4 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст.78 ПК України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Відповідно до п.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснень та їх документальне підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми в кореспонденції з приписами ст. 73 ПК України, колегія суддів вважає відмітити, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки може бути прийнято керівником податкового органу лише в разі одночасної наявності умов : належно складеного податковим органом і направлення на адресу платника податків письмового запиту; фактичного отримання платником податків такого запиту; мінування строку в 10 робочих днів від дня фактичного отримання письмового запиту; ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

З оскаржуваного наказу про призначення перевірки, встановлено, що фактичною підставою для призначення спірної перевірки було не надання позивачем пояснень та документального підтвердження на обов'язків запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу ПП "ГЛАЗГО - 08" (код ЄДРПОУ 35974177) був направлений запит органу державної податкової служби № 8486/10/15-321 від 15.06.2012 року про "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" взаємовідносин ПП "ГЛАЗГО-08" за період жовтень 2011, у зв'язку з находженням податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства ТОВ "Стройград плюс".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП "ГЛАЗГО-08" на адресу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було надіслана відповідь від 06.07.2012 року № 7, якою у повному обсязі надало пояснення та документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Стройград плюс".

При цьому ніяких доказів недостатності чи інших скарг неналежного надання пояснень платником податків чи недостатнього документального підтвердження, відповідачем не наводиться. Не надано таких доказів і суду. Тобто обставин з якими така перевірка призначалась би відповідач документально підтвердити не зміг.

Проте, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 15.08.2012 р. було прийнято наказ № 1220 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "ГЛАЗГО - 08" (код ЄДРПОУ 35974177).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86КАС України); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86 КАС України); суд оцінює належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86 КАС України).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин для проведення позапланової документальної перевірки за наявності яких закон надає право прийняття керівником органу податкової служби рішення про її проведення, чим порушено п. 79.1 ст. 79 ПК України відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

За таких обставин, наказ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 15.08.2012 р. № 1220 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "ГЛАЗГО - 08" (код ЄДРПОУ 35974177) визнається таким який прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому є незаконним.

Оскільки, перевірка була проведена ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ХО ДПС на підставі незаконного наказу, до дії податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової перевірки є неправомірними.

За результатами проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "ГЛАЗГО-08" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Стройград плюс" їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2011 рокупозапланової документальної невиїзної перевірки ПП "ГЛАЗГО-08" складено акт від 27.08.2012 року № 3347/2201/35974177, в якому відповідачем встановлені порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1. п.201. 4 ст. 201 ПК України , в результаті чого підприємством ПП "ГЛАЗГО-08" завищено суму податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року в розмірі 12016 грн., що призвело:

- до заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 10386 грн.;

- до зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року) у сумі 1630 грн.;

- до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 1643 грн.;

- п.44.1 ст. 44 та п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) ПП "ГЛАЗГО-08" завищено суму витрат декларації з податку на прибуток у сумі 60078 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартали 2011 року у сумі 13818 грн.

05 вересня 2012 р. з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ХО ДПС були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 0007792305, яким визначено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 12982,50 грн. з яких за основним платежем у сумі 10386 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 2596,50 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0007802305 яким визначено грошове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму - 13818 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0007812305 яким встановлено завищення відємного значення податкі на додану вартість у сумі 1643 грн.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті від 27 серпня 2012 року № 3347/2201/35974177 судження суб'єкта владних повноважень наявність інформації іншого акту від 14.02.2012 р. №674/23/05 складеного відносно ТОВ "Стройград плюс", за яким визнано відсутній факт реального вчинення господарських операцій та як наслідок відповідачем зроблено припущення , що і у ПП "ГЛАЗГО-08" , який мав господарські операції з таким контрагентом у жовтні 2011р., відсутній факт реального вчинення господарських операцій. На підставі цього відповідач дійшов висновку про незаконність позивача віднесення на розрахунки з державою по податку на прибуток та податку на додану вартість показників первинних документів, виданих за господарськими операціями з ТОВ "Стройград плюс".

Проте, суд зазначає, що фактів відсутності вчинення господарських операцій між ПП "ГЛАЗГО-08" та ТОВ "Стройград плюс" відповідачем не надано.

На підставі наданих до матеріалів справі документів, судом встановлено, що між позивачем ПП "ГЛАЗГО -08" та ТОВ "СТРОЙГРАД ПЛЮС" укладено договір від 28.10.2011 № 28/10 відповідно до п. 1 якого підрядник - ТОВ "СТРОЙГРАД ПЛЮС" приймає на себе зобов'язання виконати інжинірингові послуги.

В підтвердження реальності виконання контрагентом робіт за даним договором надано до суду належним чином завірену копію ліцензії ТОВ "СТРОЙГРАД ПЛЮС" на будівельну діяльність (серія АВ № 316326, строк дії з 25.05.2007 по 25.05.2012р.), податкову накладну від 31.10.2011р. № 50, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. (форма № КБ-2В), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. (форма № КБ-3), договірну ціну № 267, локальну смету № 267, відомість ресурсів до акту № 1 за жовтень 2011р., розрахунки загальновиробничіх расходів до акту № 1 за жовтень 2011р., рахунок-фактуру № 0135 від 31.10.2011р., платіжні доручення щодо сплати вказаних робіт.

Право користування об'єктом будівництва належить позивачу на підставі договору суборенди № 69/114-Ар та акту прийому-передачі від 01.04.2011р. та використовується ним у межах власної господарської діяльності, що підтверджується наданими до суду позивачем доказами реалізації товару.

Вищевказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не містять дефектів форми та змісту.

Суд, оцінивши зазначений правочин за правилами ст.86 КАС України, переконався , що спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами. Правочин за формою та змістом не суперечить закону. Предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті. Сторони спірного правочину мають правовий статус платників ПДВ.

За таких обставин, спірний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно зі ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи відповідач відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не спростував достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарської операції за спірним правочином, відповідач не довів неможливості проведення господарської операцій за спірним правочином з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подав доказів відсутності реального надання послуг, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірного правочину, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-яким з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі № 2а-10249/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2013 р.