Ухвала суду № 35849998, 20.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Справа № 14722/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Большакової О.О.,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу підприємства «Бізнес-Центр» Івано-Франківського обласного об'єднання ділових людей «Галицькі Ґазди» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 р. в адміністративній справі № 2а-1824/09/0970 за позовом підприємства «Бізнес-Центр» Івано-Франківського обласного об'єднання ділових людей «Галицькі Ґазди» до державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

07.07.2009 р. підприємство «Бізнес-Центр» Івано-Франківського обласного об'єднан-ня ділових людей «Галицькі Ґазди» (далі - підприємство «Бізнес-Центр») звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з уточненням позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №№ 0000482301/3 та 00000472301/3 від 02.07.2009 р., якими йому визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 469765,21 грн. та податку на додану вартість в розмірі 663279,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, при проведенні планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 р. до 30.06.2008 р. валові доходи підприємства за період з 01.07.2005 р. до 30.06.2008 р. (за винятком включення в четвертому кварталі 2007 року та у першому півріччі 2008 року суми авансових платежів від покупців та приросту балансової вартості запасів в четвертому кварталі 2007 року) прийнято на рівні задекларованих; не взято до уваги акти приймання-передачі природного газу за жовтень - грудень 2005 року на суму 62164,80 грн.; при визначені суми валових доходів та зобов'язань з податку на додану вартість відповідачем до їх складу включено операції з бюджетними організаціями за датою продажу їм товарів (виконанню робіт, наданню послуг); при визначені валових витрат відповідачем не включено до їх складу суми попередньої оплати, не враховано витрат орендної плати за орендований цілісний майновий комплекс котельні, вартість електроенергії та інші витрати; відповідачем не взято до уваги податкові накладні із нарахованої орендної плати, електроенергії, придбаних матеріалів тощо.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 р. у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду не погодився позивач і подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою позов задоволити повністю. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тими ж доводами, що й вимоги позовної заяви.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч. 1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Як видно із матеріалів справи, 18.12.2008 р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. до 30.06.2008 р., про що складено акт за № 1305/23-25065242.

Податковим органом констатовано порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - занижено податок на прибуток в сумі 169524,05 грн., в тому числі: за 2007 рік в сумі 167806,47 грн., за другий квартал 2008 року в сумі 1717,58 грн.; занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31568 грн., віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 450936 грн., який не підтверджено податковими накладними, з урахуванням визначених податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 464024 грн.

На підставі зазначеного акта та відповідно до встановлених порушень 31.12.2008 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000592301/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств в розмірі 482702,21 грн., в тому числі: 319548,14 грн. - за основним платежем та 163154,07 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення за № 0000602301/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 688413 грн., в тому числі: 456401 грн. - за основним платежем та 232012 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження, у зв'язку з недотриманням відповідачем пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (строки давності) було скасоване податкові повідомлення-рішення:

- за № 0000592301/0 від 31.12.2008 р. в частині донарахованих 8625 грн. податку на прибуток та 4312 грн. штрафної санкції;

- за № 0000602301/0 від 31.12.2008 р. в частині донарахованих 882 грн. податку на додану вартість, застосованих 176,5 грн. штрафної санкції та донарахованих 16050 грн. податку на додану вартість.

Остаточно вказані суми підтверджені податковими повідомленнями-рішеннями за №№ 0000482301/3 та 00000472301/3 від 02.07.2009 р.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що сплата податку за даними платежами та у вказаних розмірах не підтверджується податковими накладними, які не були надані позивачем під час перевірки відповідачу, а також не були подані в судове засідання, на вимогу суду.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є вірним, так як він відповідає нормам матеріального права, встановленим обставинам справи і є правильним з огляду на таке.

Об'єктом оподаткування, згідно із пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, а базою оподаткування податком на додану вартість, згідно із п.4.1 ст.4 цього ж Закону, є операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно із п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону (пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону).

Відповідно до пп.11.3.1 п.11.3 ст.1 цього ж Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Абзацом четвертим пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.9 ст.5 вказаного Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону).

Судом встановлено, що в порушення п.4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство занизило валовий дохід за півріччя 2008 року на 7425,58 грн.; в порушення п.5.9 ст.5 цього ж Закону занизило приріст балансової вартості запасів за 2007 рік на 167806,47 грн., завищило приріст балансової вартості запасів за півріччя 2008 року на 8408 грн. та занизило убуток балансової вартості запасів за півріччя 2008 року на 240230,28 грн.; в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону не включило до валового доходу 2 кварталі 2008 року 27000 грн. неповерненої поворотної фінансової допомоги; в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 даного Закону за період з 3 кварталу 2005 року по 2007 рік включило витрати у сумі 1045729,12 грн. та витрати в сумі 91697 грн., які не підтверджені відповідними первинними документами.

Під час здійснення відповідачем перевірки виявлено також порушення підприємством пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - невключення до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість сум ПДВ:

- за червень 2008 р. - 9750 грн. по отриманому авансу від відділу освіти смт.Ланчин за виконані роботи;

- за лютий 2008 р. - 233 грн., за березень 2008 р. - 200 грн., за травень 2008 р. - 428 грн. податку по отриманих від Надвірнянської районної державної адміністрації пільгах та субсидіях;

- за грудень 2007 р. - 6286 грн., за червень 2008 р. - 244 грн. по отриманій попередній платі за тепло енергію від ПТУ № 11 м.Надвірна;

- за травень 2008 р. - 232 грн. податку по отриманій попередній оплаті за тепло енергію від школи-інтернату м.Надвірни;

- за травень 2008 р. - 7500 грн. податку по виконаних роботах.

В порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за період з липня 2005 р. по лютий 2008 р. позивач включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 450936 грн., який не підтверджений податковими накладними.

Також було встановлено розбіжність між сумою задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість та виданий податкових накладних, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у лютому 2008 року на суму 2390 грн., у березні 2008 року - на суму 3952 грн. і у квітні 2008 року - на суму 353 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в тому, що дії податкового органу повністю узгоджуються із вимогами зазначених вище нормативних актів та відповідають фактичним обставинам справи.

Разом з тим, наведені позивачем твердження про протиправність податкового повідомлення-рішення за № 0000472301/3 від 02.07.2009 р. про визначення сум зобов'язання з сплати податку на додану вартість не спростовують висновків відповідача про здійснення позивачем вказаних порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість»; не можуть бути взяті до уваги й обґрунтування правомірності включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість в розмірі 450936 грн. по нарахованій орендній платі, електроенергії, придбаних матеріалах тощо, оскільки сплата податку за даними платежами та у вказаних розмірах не підтверджується податковими накладними.

Колегія суддів не бере до уваги обґрунтування позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення за № 000482301/3 від 02.07.2009 р. про визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, шляхом застосування положень Закону України «Про податок на додану вартість» для визначення валових доходів підприємства, а також обґрунтування валових витрат на підставі ненаданих посадовим особам відповідача, під час здійснення ними перевірки, а також неподаних в судове засідання, на вимогу суду, документів, що обґрунтовують, на думку позивача, зарахування здійснених витрат до валових витрат підприємства.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу підприємства «Бізнес-Центр» Івано-Франківського обласного об'єднання ділових людей «Галицькі Ґазди» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 р. в адміністративній справі № 2а-1824/09/0970, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.О.Большакова

Н.М.Судова-Хомюк