Ухвала суду № 35849960, 20.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р. Справа № 20564/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Костопільське лісове господарство» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 р. у справі № 2а-6190/09/1770 за позовом Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Костопільське лісове господарство» про стягнення податкової заборгованості,-

встановив:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 р. у справі № 2а-6190/09/1770 за позовом Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Костопільське лісове господарство» про стягнення податкової заборгованості позов було задоволено, вирішено стягнути з відповідача - Державне підприємство «Костопільське лісове господарство» на користь Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції заборгованість в сумі 874515,50 грн., яку перерахувати на р/р 33219800700222 до місцевого бюджету Костопільської міської ради, банк УДК в Рівненській області, МФО 833017, код отримувача 22586578.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не ухиляється від сплати податку, а періодично, в міру можливості, частково погашає суму заборгованості. Заявою від 04.11.2013 р. скаржник зазначив, що до дати винесення оскаржуваної постанови він частково погасив заборгованість, а станом на дату розгляду справи апеляційним судом заборгованість погашена повністю. Просить скасувати постанову суду та відмовити у позові.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу не належить задовольнити з наступних підстав.

Відповідач - Державне підприємство «Костопільське лісове господарство» - зареєстрований як юридична особа, взятий на облік як платник податків Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією. На дату розгляду справи судом першої інстанції за апелянтом облікується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб.

Посадовими особами позивача проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.08 року по 31.12.08 року, про що складено акт № 08/17-48/00992800 від 08.04.09 року. Перевіркою встановлено факт не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, чим порушено вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Посилання апелянта на часткове погашення суми боргу на дату винесення постанови судом першої інстанції не заслуговує на увагу, враховуючи, що такі докази суду першої інстанції надані не були.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Пункт 19.2 ст. 19 зазначеного Закону передбачає, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. А відтак, законні підстави для неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб не були встановлені судом першої інстанції.

Суд враховує посилання скаржника про те, що на дату розгляду справи судом апеляційної інстанції заборгованість із зазначеного податку ним повністю погашена. Однак, зазначене не впливає на законність постанови суду першої інстанції та не свідчить про наявність підстав для її скасування. Суд апеляційної інстанції перевіряє лише законність судового рішення нижчестоящого суду. Зазначена обставина, однак, впливає на відносини сторін щодо виконання постанови суду першої інстанції, якщо вона була фактично виконана до набрання нею законної сили.

Таким чином, залишення без змін постанови суду в світлі стверджуваних обставин не порушує прав та інтересів скаржника.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положенням частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Апелянт у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду. Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Костопільське лісове господарство» - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 р. у справі № 2а-6190/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.