Ухвала суду № 35846206, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 815/5937/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ «Іст Грейнс»Прутян М.Ю. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2013 року №№ 0001262240, 0001282240.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 18.05.2013 року № 0001262240 та № 0001282240.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у періоді з 14.03.2013 року по 17.04.2013 року на підставі направлень від 12.03.2013 року № 000891/665, № 000403/660, № 000893/667, № 000892/666, № 000894/668, № 000895/669, № 000890/670 та від 13.03.2013 року № 000630/681, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС та ДПС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Іст Грейнс» (код ЄДРПОУ 37007918) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт від 24.04.2013 року №2629/22-4/37007918.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення пп.1.20.3. п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.14.1.36, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, пп.72.1.6. п.72.1. ст.72, п.135.1. ст.135, п.137.1. ст.137., п.138.2, п.138.1, пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп. 153.2.1 п.153.2 ст.153, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 774837 гривень, у тому числі 4 квартал 2012 - в сумі 774837 гривень, та завищено задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2012 рік на 729389 гривень, у тому числі: 1 квартал 2012 - в сумі 157735 гривень, півріччя 2012 - в сумі 157735 гривень, 3 квартали 2012 року - в сумі 2232540 гривень.

На підставі вищезазначеного акту перевірки були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 року № 0001262240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 679650 гривень, у тому числі: за основним платежем - 453100 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 226550 гривень (т.1, а.с.22); податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 року № 1272240 від 18.05.2013 року, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 482606 гривень, у тому числі за основним платежем - 321737 гривень, за штрафними санкціями - 160869 гривень; податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 року №0001282240, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 729389 гривень (т.1, а.с.23).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Іст Грейнс» було подано первинну скаргу № 122 від 05.06.2013 року до Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області (т.1, а.с.65-70).

За результатами розгляду скарги ГУ Міндоходів і зборів України в Одеській області прийнято рішення № 119/10/15-32-10-02-07 від 21.06.2013 року, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 року № 1272240 від 18.05.2013 року відкликано, а податкові повідомлення-рішення від 18.05.2013 року №№ 0001262240, 0001282240 - залишені без змін (т.1, а.с.71-76).

Враховуючи вищевикладене ТОВ «Іст Грейнс» було подано повторну скаргу № 143 від 10.07.2013 року до Міністерства доходів і зборів України (т.1, а.с.77-81), яка рішенням про результати розгляду повторної скарги № 8117/9/99-99-10-01-15 від 02.08.2013 року залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін (т.1, а.с.82-86).

Не погодившись із результатами оскаржень спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, ТОВ «Іст Грейнс» звернулось до суду з позовом про їх скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 18.05.2013 року № 0001262240 та № 0001282240.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог: пп.14.1.36, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, пп.72.1.6. п.72.1. ст.72, п.135.1. ст.135, п.137.1. ст.137., п.138.2, п.138.1, пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп. 153.2.1 п.153.2 ст.153, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 774837 гривень, у тому числі за 4 квартал 2012 в у сумі 774837 гривень, та завищення задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2012 рік 729389 гривень.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення на суму 2887008 гривень. Зокрема, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 216875286 гривень на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку, проводки яких визначено в додатку № 2.12 до Довідки про загальну інформацію, та на підставі документів, наведених у додатку № 4 до акту перевірки, встановлено завищення задекларованих ТОВ «Іст Грейнс» показників за рядком 05.1 СВ Декларацій (собівартість придбаних та реалізованих товарів) у сумі 2189540 гривень.

Крім того, перевіркою не визнано по ланцюгу постачання витрати, сформовані TOB «Іст Грейнс» від постачальника TOB «Агролідер-2009», в результаті чого податковим органом зроблено висновок про те, що TOB «Іст Грейнс» завищено суму витрат по рядку 05.1 СВ декларації за 3 квартал 2012 на загальну суму 2189540 гривень. При цьому в акті перевірки наявне посилання на матеріали проведеної Вознесенською ОДПІ Миколаївської області перевірки TOB «Агролідер-2009», якою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB «Іст Грейнс» по ланцюгу постачання.

В акті перевірки також зазначено про завищення задекларованих TOB «Іст Грейнс» показників за рядком 06.2 ВЗ Декларацій (витрати на збут) у сумі 697468 гривень, а саме вказано, що підприємством у 2012 році віднесено до складу валових витрат витрати на придбання послуг із виготовлення карантинних та ветеринарних сертифікатів на загальну суму 700846 гривень, у тому числі за 1 квартал 2012 року на суму 157735 гривень, за 3 квартал на суму 43000 гривень, за 4 квартал 2012 року на суму 500111 гривень, без підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю підприємства.

В ході проведеної перевірки встановлено, що відповідно до договору-доручення на виконання послуг від 23.03.2011 року №17 та додаткових угод, укладених між TOB «Іст Грейнс» (довіритель) з ПП «Терра» (повірений) та звітів (актів виконаних робіт від 31.07.2012 року №2, від 31.08.2012 року №1, від 30.09.2012 року № 2) про виконання послуг із залученням третіх осіб та надання ними послуг у ході відбору проб, організації дослідження та огляду вантажу, ви писки карантинних та ветеринарних свідоцтв, до перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували дані послуги, які у зв'язку з відсутністю оформлених належним чином первинних документів неможливо достовірно визначити як витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності TOB «Іст Грейнс». Таким чином, податківці дійшли висновку про те, що підприємством в порушення пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України були завищені витрати на загальну суму 539733 гривень.

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до договору від 06.02.2012 року №6 02/5-12, укладеного між TOB «Іст Грейнс» (замовник) з TOB «Транс-Мотів ТК» (виконавець) та актів про виконання послуг (репрезентативний відбір проб ячменю з судна Ionian Eagle), ксерокопії акту дослідження про проведення інспекції з визначення безпеки товару - ячмінь у кіл. 17985 т., які виконані сюрвейером - Бюро Верітас Україна, які під час проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю оформлених належним чином первинних документів, неможливо достовірно визначити як витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності TOB «Іст Грейнс». У акті дослідження не зазначений власник (відвантажувач) товару, який було перевірено (досліджено). У акті TOB «Транс-Мотів ТК», наданих до перевірки, вказано взагалі про виконання послуг, але не надано жодного документа, який би підтверджував їх зв'язок із господарською діяльністю, тобто не надані первинні документи, які підтверджують фактичне надання послуг на замовлення TOB «Транс-Мотів ТК» третіми особами. Таким чином, перевіряючі дійшли висновку про те, що підприємством в порушення пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України завищені витрати на загальну суму 143886 гривень.

Крім того, у акті перевірки зазначено, що за договором автоперевезення від 24.02.2012 року № 3, укладеним з TOB «Агролідер-2009», даною перевіркою не визнано по ланцюгу постачання витрати, сформовані TOB «Іст Грейнс» від постачальника TOB «Агролідер-2009», в результаті чого TOB «Іст Грейнс» завищено суму витрат по рядку 06.2 В3 податкових декларацій «Витрати на збут» декларації за 1 квартал 2012 року у сумі 13849 гривень. Вра ховуючи матеріали проведеної Вознесенською ОДПІ Миколаївської області перевірки TOB «Агролідер-2009», документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB «Іст Грейнс» по ланцюгу постачання.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, віднесення до складу валових витрат податку на прибуток, зазначає наступне.

Правові відносини щодо включення сум до валових витрат до 01.01.2011 року регулюються Законом України «Про оприбуткування прибутку підприємств», з 01.01.2011 року Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні».

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст.9цього Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об'єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Разом з цим, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Як вбачається з п.137.1 ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно з пп.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду, включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 138.8.1. п.138.8. ст.138 ПК України визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно з пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Згідно підпункту 153.2.3 вказаної статті положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно договорів купівлі-продажу № 0/Пе-28 від 16.07.2012 року, № 0/Пе-29 від 16.07.2012 року (т.1 а.с.159-160, 179-180), укладених між TOB «Іст Грейнс» (покупець) та TOB «Агролідер-2009» (продавець), продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (товар) в асортименті, за ціною, якістю та на умовах, узгоджених з покупцем та вказаних у додатках до даних договорів, покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару. Відповідно до Розділів 2 вказаних Договорів, кількість/вага поставленого Продавцем Товару визначається на умовах EXW - «франко-елеватор» (в редакції «Інкотермс 2000») на наступному елеваторі, повна назва якого (-их) і його (їх) адреса (-и) визначаються у Додатках до Договорів і вважаються остаточною згідно зі складським документом на зерно встановленої форми, виписаного на ім'я Покупця та підписаного директором та головним бухгалтером Елевтора; ціна Товару визначається згідно з Додатками до Договорів і дійсна протягом строку поставки, вказаного у Додатках. Згідно розділу 5 вказаних Договорів, Продавець поставляє товар Покупцю в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та у строки (терміни) відповідно до додатків до договорів; умови поставки товару: EXW- місце поставки, місцем поставки є елеватор, повна назва якого (-их) і його (їх)адреса (-и) визначаються у додатках до договорів. Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за кількістю відповідно до залікової ваги, зазначеної в Складському документі, оформленому на ім'я покупця, за якістю відповідно до сертифікату якості (картки аналізу зерна), наданої лабораторією Елеватора на товар, вказаний у складському документі.

Як вбачається з Додатків №№ 1, 2, 3 до договору купівлі-продажу № 0/Пе-28 від 16.07.2012 року та Додатків №№ 1, 2, до договору купівлі-продажу № 0/Пе-29 від 16.07.2012 року (т.1, а.с.161-162, 181), місцем та умовами постачання є: EXW ПрАТ «Підгороднянський елеватор» (смт Підгородна, вул.Комсомольська, 2, Первомайський район, Миколаївська область) та EXW «Хлібна база № 76» (Миколаївська область, Арбузинський район, с. Кавуни, вул. Елеваторна, 10).

Між TOB «Іст Грейнс» (покупець) та TOB «Агролідер-2009» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 0/Пеа-29 від 20.07.2012 року (т.1 а.с.197-198). Відповідно до Розділу 2 Договору, кількість/вага поставленого Продавцем Товару визначається на умовах СРТ (в редакції «Інкотермс 2000»). Згідно розділу 5 Договору, Продавець поставляє товар Покупцю в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та у строки (терміни) відповідно до додатків до договору; умови поставки товару: СРТ, поставка здійснюється автомобільним транспортом; датою поставки є дата прибуття Товару в пункт призначення, відповідно до відмітки в товарно-транспортній накладній, підприємства, вказаного в відповідному Додатку до вказаного Договору.

Згідно Додатку № 1 до даного договору місцем та умовами постачання є: СРТ Авто TOB «Боріваж» (Одеська область, Комінтернівський район, с. Нові Біляри).

Вказані договори підписані від ТОВ «Агролідер-2009» директором Анікєєвим В.Є. та від ТОВ «Іст Грейнс» - генеральним директором Філімоновим В.В.

Відповідно до Додатків до договорів купівлі-продажу № 0/Пе-28 від 16.07.2012 року, № 0/Пе-29 від 16.07.2012 року та № 0/Пеа-29 від 20.07.2012 року, закупівля ячменя 3 кл. у TOB «Агролідер-2009» на загальну суму 2189540 гривень відбувалась у липні 2012 року згідно вищевказаних договорів купівлі-продажу на умовах поставки.

Поставки на умовах EXW елеватор відбувались з оформленням елеватором складських квитанцій на зерно на TOB «Іст Грейнс», у графі «Примітки» цих складських квитанцій зазначено: «Переоформлено з TOB «Агролідер-2009» (т.1, а.с.166,167,174,178,185,190,195). Поставка на умовах СРТ авто TOB «Боріваж» супроводжувалась товарно-транспортними накладними з відмітками TOB «Боріваж» про отримання ячменя (т.1, а.с.204-205,214-217).

Між TOB «Іст Грейнс» (клієнт) та TOB «Агролідер-2009» (експедитор) укладено договір автотранспортного експедирування № 3 від 24.02.2012 року та договір заявки на перевезення вантажів автотранспортом від 24.02.2012 року (т.1, а.с.206-209).

Передача товару від ТОВ «Агролідер-2009» до ТОВ «Іст Грейнс» згідно вищевказаних договорів підтверджується відповідними видатковими накладними за липень 2012 року; податковими накладними; складськими квитанціями; актом прийнятті-здачі виконаних робіт; поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними за вказаний період, на підтвердження сплати коштів за отриманий товар - ячмінь, наданими до суду відповідними рахунками на оплату товару та банківськими виписками щодо оплати товару, листами TOB «Агролідер-2009» з вказівкою виробників, у яких TOB «Агролідер-2009» купувало реалізований TOB «Іст Грейнс» ячмінь, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.163-178,182-196, 200-205, 210-224).

TOB «Агролідер-2009» було надіслано до Єланецького відділення Вознесенської ОДПІ лист про підтвердження взаємовідносин з TOB «Іст Грейнс» у 2012 році листом від 26.04.2013 року № 36, який був отриманий податковим органом 29.04.2013 року за № 582/10 (т.1, а.с.225).

Вищезазначені обставини у своїй сукупності підтверджують факти здійснення TOB «Іст Грейнс» господарських операцій з TOB «Агролідер-2009» в лютому та липні 2012 року. Суми витрат за вказаними господарськими операціями позивач обґрунтовано відніс до складу валових витрат, на підставі наданих декларацій з податку на прибуток підприємства.

Крім того, у акті перевірки наявний висновок щодо безпідставного завищення суми витрат по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Агролідер-2009». В основу даного висновку покладений акт перевірки Вознесенської ОДПІ Миколаївської області від 26.02.2013 року № 27/22/35630731 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки платника податків TOB «Агролідер-2009» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012 - грудень 2012року».

Зі змісту вищевказаного акту вбачається, що зв'язку з ненаданням документів для проведення зустрічної звірки підприємством ТОВ «Агролідер-2009» на теперішній час не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій за період з січня 2012 року по грудень 2012року.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинним законодавством не встановлено вимог до платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Так, контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Суд не приймає доводів відповідача про завищення позивачем суми витрат, з посиланням на непідтвердження податкових зобов'язань контрагентів, оскільки невиконання податкових зобов'язань контрагентами позивача не може бути підставою для настання негативних наслідків для позивача, оскільки ним податкове законодавство не порушувалось.

Окрім того, діючим законодавством не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Отже, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про реальність господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагента-постачальника ТОВ «Агролідер-2009» товару за договорами поставки, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Крім того, суд враховує, що основним видом діяльності TOB «Іст Грейнс» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (клас 46.21 Національного класифікатора України ДК 009 : 2010 «Класифікатор видів економічної діяльності»).

Придбання TOB «Іст Грейнс» послуг з виготовлення ветеринарних свідоцтв та карантинних сертифікатів, проведення інспекцій з визначення безпеки ячменю ґрунтувалось на необхідності отримання зазначених документів згідно вимог діючого законодавства України.

Так, згідно ст.1 Закону України «Про ветеринарну медицину», ветеринарне свідоцтво - разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

Відповідно ст.32 зазначеного Закону, об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами: міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України; ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст.

Згідно п. 1.3 Порядку видачі ветеринарних документів затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13 квітня 2009 року № 85, міжнародні ветеринарні сертифікати, ветеринарні свідоцтва, ветеринарні довідки видаються державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини фізичним, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям. А відповідно до п.2.1 Порядку, розгляд питання про видачу ветеринарного документа здійснюється за ініціативою заявника або уповноваженої ним особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про карантин рослин», карантинний сертифікат - документ, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України.

Відповідно ст.12 зазначеного Закону, особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослин ними продуктами, зобов'язані: виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні за ходи; виконувати розпорядження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, щодо проведення відповідних карантинних заходів; зберігати усі фітосанітарні сертифікати, карантинні сертифікати та карантинні дозволи протягом одного року починаючи з дати видачі. Правила фітосанітарного контролю є обов'язковими для виконання органами державної влади та особами.

Згідно п.25 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 705, карантинний сертифікат супроводжує кожну партію об'єктів регулювання, що перевозиться у транспортному засобі.

На виконання вищезазначених вимог законодавства, TOB «Іст Грейнс» було укладено: з ПП «Терра» Договір-доручення на надання послуг №17 від 23.03.2011, предметом якого було здійснення оформлення сертифікатів вантажів, включаючи дослідження вантажів, видачу ветеринарних свідоцтв (ф-2), видачу карантинних сертифікатів; з TOB «Транс-Мотів ТК» Договір від 06.02.2012 №602/5-12, предметом якого були послуги щодо виконання дій з організації проведення робіт по репрезентативному відбору проб вантажу третіми особами.

За укладеним між TOB «Іст Грейнс» (замовник) та TOB «Транс-Мотів ТК» (виконавець) Договором від 06.02.2012 року №602/5-12 (т.1,а.с. 226-227) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги: щодо виконання дій з організації проведення робіт по репрезентативному відбору проб вантажу третіми особами в тому числі із залученням та/або дорученням та/або передорученням виконання таких дій третім особам.

Надання ТОВ «Транс-Мотів ТК» послуг з організації проведення орбіт по репрезентативному відбору проб вантажу за вказаним Договором підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-1203 від 12.03.2012 року про виконання послуг (репрезентативний відбір проб ячменю з судна «Ionian Eagle») та актом дослідження № ОДС/ИТД/103.16./2012 від 09.03.2012 року про проведення інспекції з визначення безпеки товару - ячмінь у кількості 17985,73 т., складеного акредитованим сюрвейером - Бюро Верітас Україна.

При цьому, поза увагою перевіряючих залишені вантажно-митні декларації № 500010101/2012/0000740 від 20.03.2012 року та № 500010101/2012/0000741 від 20.03.2012 року, з яких видно, що відправником (експортером) є ТОВ «Іст Грейс», транспортний засіб на кордоні - т/х «Ionian Eagle», товар - ячмінь фуражний 3-го класу, загальна кількість якого за обома ВМД складає 17985,73 т. Такий вибірковий метод проведення перевірки привів до хибного висновку про незазначення власника (відвантажувача) товару у Акті дослідження і неприйняття його до уваги перевіряючими.

Між TOB «Іст Грейнс» (замовник) та ПП «Терра» укладено Договір-доручення на надання послуг № 17 від 23.03.2011 року, предметом якого було здійснення оформлення сертифікатів вантажів, включаючи дослідження вантажів, видачу ветеринарних свідоцтв (ф-2), видачу карантинних сертифікатів.

Надання ПП «Терра» послуг з організації сертифікації, видачі ветеринарних свідоцтв та карантинних сертифікатів за вищезазначеним договором підтверджується актами про виконання послуг від 31.07.2012 року № 2, від 31.08.2012 року № 1, від 30.09.2012 року № 2. При цьому посередницькі послуги за цим договором виконувались безпосередньо ПП «Терра», без залучення будь-яких третіх осіб. Факт надання послуг також підтверджується копіями виданих уповноваженими державними органами ветеринарними свідоцтв та карантинних сертифікатів.

Виходячи з викладеного, вбачається, що твердження податкового органу щодо невідповідності змісту акту та відсутності зв'язку надання вказаних послуг з власною господарською діяльністю TOB «Іст Грейнс» є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку із чим визначення грошового зобов'язання за вказане порушення є також безпідставним.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яким позивачем віднесено до валових витрат. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

Таким чином, висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Натомість, позивачем документально підтверджено правомірність формування витрат по господарським операціям з контрагентами.

Отже, позивачем правомірно віднесені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у деклараціях по податку на прибуток за спірний період, у зв'язку із виконанням господарських договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи те, що позивачем цілком правомірно віднесено спірні суми за вищевказаними договорами, укладеним із його контрагентами, до складу валових витрат, а також порушень законодавства, що регулює вказані питання судом не встановлено, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов до висновку про те, що відповідачем в акті перевірки безпідставно зазначено про завищення позивачем валових витрат у спірних сумах.

З огляду на вищевикладене, визначення відповідачем ТОВ «Іст Грейнс» суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств є неправомірним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій є також протиправним.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у непередбачений законодавством спосіб, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (т. 4 а.с. 46), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року по справі № 815/5937/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 04 грудня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль