Постанова № 35846048, 05.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р.Справа № 2а/1570/2815/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМТ» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УМТ» звернулося до суду з позовом до ДПІ У Комінтернівському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 1 квітня 2011 року № 0000282301.

Свої позовні вимоги ТОВ «УМТ» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за період 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, результати якої відображені в акті від 21 березня 2011 року № 483/23/32863438 /т. 1, а.с. 11-34/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наслідком чого стало заниження 302759 гривень ПДВ. Зміст порушень полягав у збільшенні податкового кредиту лише на підставі первинної документації без отримання в натурі товарів від ТОВ ТД «ФАБ-Україна», ТОВ «Лемпира Групп» і ТОВ «Фриззер Україна» (безтоварні господарські операції).

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 1 квітня 2011 року № 0000282301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 378449 гривень (основний платіж - 302759 гривень, штрафні санкції - 75690 гривень) /т. 1, а.с. 10/.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Висновок про безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача було зроблено на підставі того, що вищенаведені контрагенти припинили господарську діяльність, не подають звітність, не виконують свої податкові зобов'язання, не мають будь-яких ресурсів для здійснення господарської діяльності, товар реалізований позивачу отримувався по безтоварному ланцюгу постачання. Зазначені факти задокументовані вищенаведеним актом перевірки. Зазначені факти позивач не спростував.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, господарські операції повинні призводити до реальних змін майнового стану підприємства (активи, зобов'язання та власний капітал підприємства).

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 3 вищенаведеного Закону передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частиною 1 ст. 10 того ж Закону передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Таким чином, наявність змін майнового стану підприємства у зв'язку зі здійсненням господарських операцій доводиться виключно достовірними (підтвердженими інвентаризаціями) даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

З пояснень позивача вбачається, що в нього взагалі не мається таких достовірних даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій (наявності змін активів, зобов'язань чи власного капіталу підприємства).

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, первинна документація позивача, з метою отримання доказової сили, повинна бути відображена в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, дані яких повинні бути підтверджені актами інвентаризацій.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що виключно первина документація на отримання товару/послуг є належним та допустимим доказом здійснення господарської операції.

Абзацом 2 п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 та зареєстрованого в МЮ України 12 січня 2011 року за N 34/18772 передбачено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки є належним та допустимим доказом, який може бути наданий податковим органом на підтвердження наявності порушень норм діючого законодавства платниками податків, у розумінні ст. ст. 69, 70, 71 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, діючим законодавством встановлена пряма заборона на зменшення податкових зобов'язань у відсутності сукупності достовірних даних (підтверджені інвентаризаціями дані податкового обліку та фінансової звітності) правомірності такого зменшення.

З урахуванням того, що надані сторонами докази свідчать виключно про безтоварність вищенаведених господарських операцій (докази наявності змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства після здійснення зазначених господарських операцій - відсутні взагалі, а відсутність таких змін доведена належними та допустимими доказами), наявністю прямої заборони на необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань (діюче законодавство), колегія суддів вважає спірне рішення правомірними.

Отже, колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «УМТ» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 1 квітня 2011 року № 0000282301 - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 9 грудня 2013 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/