Ухвала суду № 35845996, 04.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р.Справа № 2а-5243/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська перспектива" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2012 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська перспектива" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оформлення господарських операцій придбання добрив та засобів захисту у квітні, листопаді 2012 року у ТОВ "Нертус Плюс" підтверджується платіжними дорученнями №№ 4041, 4042, 4043, видатковими, товарно-транспортними, податковими накладними. ТОВ "Нертус Плюс" зареєстровано юридичною особою, подає звітність до податкової інспекції, було зареєстровано платником ПДВ, мало право видавати позивачу податкові накладні, які були задіяні при формуванні податкового кредиту. Відсутність постачальника за юридичною адресою не підтверджено витягом з ЄДР та спростовується наданими позивачем доказами. Висновок відповідача про повторне визначення податкового зобов'язання з цього податку СТОВ "Таврійська перспектива" відповідно до п. 123.1 ст.123 ПКУ, та застосування 50% штрафних санкцій, спростовується постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року якою скасоване податкове повідомлення-рішення від 11.04.12р. №0002451600, прийнятого на підставі акту від 30.03.2012 № 8/16-005/23524131 "Про результати невиїзної документальної перевірки СТОВ "Таврійська перспектива" з питання дотримання податкового законодавства щодо формування податкового кредиту при проведенні господарських операцій з ПФ "Славутич плюс" у жовтні 2011 року". У зв'язку з визнанням нечинним та скасування судом податкового повідомлення-рішення податкового органу про попереднє збільшення податкового зобов'язання з ПДВ, повторність не підтверджується, а отже, застосування 50% штрафних санкцій на думку позивача є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 22.08.12 № 0006202200, від 06.11.12 № 0007932200.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська перспектива" є юридичною особою, основним видом діяльності якої є вирощування зернових та технічних культур , підприємство є платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у м. Херсоні була проведена з 20.07.12 по 24.07.12 невиїзна документальна перевірка з питання підтвердження господарсько-правових відносин СТОВ "Таврійська перспектива" з ТОВ "Нертус Плюс" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Нертус Плюс" у квітні 2012 року, за результатами якої був складений акт перевірки від 06 серпня 2012 року. В акті перевірки зазначено про порушення СТОВ "Таврійська перспектива":

- ч.1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч. І ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СТОВ "Таврійська перспектива" при придбанні товарів у ТОВ "Нертус Плюс" у квітні 2012 року. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України,

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 209.2 ст. 209 Податкового Кодексу, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість - по декларації з ПДВ (скороченій) на суму 52414 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 22 серпня 2012 року за № 0006202200, яким збільшено суму грошового зобов'язання СТОВ "Таврійська перспектива" з податку на додану вартість в сумі 65 518 грн., з яких за основним платежем - 52 414 грн. та за штрафними санкціями - 13 104 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Предметом розгляду у справі є повідомлення-рішення від 22 серпня 2012 року за № 0006202200, яке виставлене у зв'язку з вчиненням правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ними.

Для визначення товарності господарських операцій, які були досліджені в ході перевірки судом першої інстанції, були досліджені наступні обставини.

Так, у квітні 2012 року СТОВ "Таврійська перспектива" були придбані засоби захисту рослин у ТОВ "Нертус Плюс" на підставі договору купівлі-продажу № 25/04-ТП від 25.04.2012, придбання товару у ТОВ "Нертус Плюс" підтверджується видатковими, товарно-транспортними, податковими накладними, платіжними дорученнями №№ 4041, 4042, 4043. До складу податкового кредиту листопада 2012 року позивачем включено суму ПДВ 52413,50 грн. на підставі отриманих від продавця податкових накладних № 86 від 12.04.2012, № 272 від 26.04.2012, № 300 від 26.04.2012. Віднесення до податкового кредиту спірної суми відображено позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року (скороченій).

Встановивши факт придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, податкова інспекція помилково дійшла висновку про відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від ТОВ "Нертус Плюс", оскільки постачальник позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість та мав право видавати податкові накладні.

Крім того, ДПІ вказує на протиправний характер угод та про те, що ці угоди не створюють для позивача будь-яких наслідків, в тому числі і податкових, пов'язаних з укладанням та виконанням угод. ДПІ визнає нікчемними угоди на підставі статей 203, 215, 216, 228 ЦК України як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

За таких обставин наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальника позивача не можуть бути причинами для відмови в податковому кредиті. З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність. Придбання Позивачем хімічних продуктів у ТОВ "Нертус Плюс" підтверджується відповідним пакетом документів, оформлених у відповідності з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88, які в судовому порядку недійсними не визнавались.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.