Ухвала суду № 35845707, 28.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 30434/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води Маломидська» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі № 2а-3114/09/1770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води Маломидська» до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, першої та другої податкових вимог,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води Маломидська» звернулося до суду з позовом Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просить податкове рішення 08 грудня 2008 року № 0007941530/0/10899 Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції скасувати повністю. Першу податкову вимогу № 170/280 від 13.01.2009 року Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції скасувати повністю. Другу податкову вимогу № 2/40 від 16.02.2009 року Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції скасувати повністю. Стягнути з відповідача на користь ТОВ «Завод мінеральні води «Маломидська» витрати пов'язані з оплатою державного мита.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води Маломидська» оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Рівненського адміністративного окружного суду від 02.06.2010 р. та прийняти нову постанову , якою податкове рішення від 08грудня 2008р. № 0007941530/0/10899 Костопільської міжрайонної Державної податкової інспекції скасувати повністю; першу податкову вимог № 1/8/280 від 13.01.2009 р. Костопільської міжрайонної Державної податкове інспекції скасувати повністю; другу податкову вимогу № 2/40 від 16.02.2009р. Костопільської міжрайонної Державної податкової інспекції скасувати повністю; стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. на користь ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська". Апелянт вважає, що постанова першої інстанції є незаконною виходячи з наступного. 08 грудня 2008 року Костопільською МДПІ складено податкове повідомлення-рішення № 0007941530/0/10899 яким повідомило ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська", в подальшому «позивач», що згідно з підпунктом «А» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» та на підставі акту документальної перевірки № 1278/15-35051305 від 24.11.2008 року встановлено порушення ст. 30 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. В зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) для ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська" в розмірі 340,00 (триста сорок) грн.

Акт документальної перевірки № 1278/15-35051305 від 24.11.2008 року позивачу не направлявся, участі в перевірці посадові особи позивача не брали та із його змістом не знайомі.

Зі змісту рішення Позивачу не зрозуміло, за що притягнуто до відповідальності позивача за несплату збору чи штрафні санкції за неподання звітності.

Відповідно до ст. 23 Кодексу про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Суд не взяв до уваги той факт, що свердловина ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська" має глибину 19,5м. та використовується для господарсько - побутових потреб, відповідно до технічного паспорту та дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно ст. 33 Кодексу України "Про надра" збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і спрямовується до державного бюджету.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води Маломидська» не погоджується із застосованою до нього штрафною санкцією у розмірі 340 грн. за несвоєчасне подання розрахунку по збору за геологорозвідувальні роботи за III та IV квартали 2007 року згідно податкового повідомлення-рішення №0007941530/0/10899 від 08 грудня 2008 року вважаючи, що в нього не було обов'язку подавати такий розрахунок. Свою позицію обґрунтовує тим, що ним не отримувались кошти на геологорозвідувальні роботи з державного бюджету, а оцінка запасів не проводилась.

Відповідно до п.п. 2.1 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 року платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:

-раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння;

-з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачі в передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.

Відповідно до п.п. 2.1 та п.п. 3.1. Інструкції не отримувались кошти з державного бюджету для розроблення свердловини не є підставою для звільнення від сплати збору за геологорозвідувальні роботи і тим більше від подання розрахунку такого збору. Разом з тим, єдиним документом, що дає надрокористувачам, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, право на застосування відповідного нормативу збору є довідка Держкомприродресурсів.

ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» розрахунки збору за геологорозвідувальні роботи за III кв. 2007 року по строку подання 09.11,2007р., та за IV кв. 2007 року по строку подання 11.02.2008р. було подано до Костопільської МДГП 05.05.2008р.

Відповідачем було складено акт 1278/15-35051305 від 24.11.2008р. про дане порушення.

Відповідно до п.п. 17.1.1. ст. 17 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією внаслідок порушення податкового законодавства було винесено податкове повідомлення рішення від 08 грудня 2008р. № 0007941530/0/10899, а також це повідомлення-рішення не було оскаржено позивач у встановленому порядку, відповідно таке зобов'язання є узгодженим.

Податковим органом було виставлено першу податкову вимогу № 170/280 від 13.01.2009 р. та другу податкову вимогу № 2/40 від 16.02.2009 р.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, тому суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Завод мінеральні води Маломидська» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі № 2а-3114/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.В.Глушко

О.О.Большакова