Ухвала суду № 35845358, 20.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р. Справа № 30650/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря Гнатик А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Хутро» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 р. у справі № 2a-4015/09/0770 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Хутро» до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення рішення № 0000392351/0 від 10.07.2009 р.,

встановив:

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 р. у справі № 2a-4015/09/0770 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Хутро» до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про скасування податкового повідомлення рішення № 0000392351/0 від 10.07.2009 р. у позові було відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач - Відкрите акціонерне товариство «Хутро» просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно із угодою купівлі-продажу транспортного засобу його ціна була визначена за біржовою пропозицією, транспортний засіб безоплатно не передавався, а відповідачем не доведено відмінність залишкової вартості автомобіля від його фактичної ціни. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав залишкову вартість транспортного засобу його звичайною ціною.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги скарги підтримав із зазначених у ній мотивів.

Представник відповідача скаргу заперечив за безпідставністю.

В судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача про проведення процесуального правонаступництва Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області на Державну податкову інспекцію у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області в порядку ст. 55 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу не належить задовольнити з наступних підстав.

Як правильно встановив суд першої інстанції, відповідачем у період з 29.05.2008 року по 25.06.2009 року була проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Хутро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. За результатами вищевказаної перевірки було складено Акт «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Хутро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.» від 03.07.2009 р. за № 34/2351/00310663, на підставі якого ДПІ у Рахівському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392351/0 від 10.07.2009 р., яким виявлено порушення позивачем п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 2969 грн., а також нараховані штрафні санкції у сумі 1485 грн.

Таке рішення було винесено у зв'язку із виявленням факту реалізації автомобіля Міцубісі «Монтеро» за ціною 6000 грн. на підставі Угоди купівлі - продажу транспортного засобу від 04.03.2008 року через Галицьку універсальну товарну біржу, в той час як його залишкова вартість станом на 01.01.2008 року складала 23812 грн. До податкових зобов'язань з податку на додану вартість включено вартість реалізації в сумі 6000 грн.

Посилання апелянта на засади свободи договору у даному випадку не заслуговує на увагу, враховуючи, що дійсність вказаної угоди сторонами не заперечується як і її фактичний зміст. Натомість, в основі оскаржуваного рішення відповідача лежить твердження про те, що не залежно від фактичної ціни такої угоди, податкові зобов'язання скаржника повинні визначатись виходячи зі звичайної ціни товару, яка, за твердженням відповідача, у будь-якому випадку є не нижчою від його залишкової вартості.

З метою оподаткування податком на додану вартість база оподаткування за операціями з поставки товарів неплатникам ПДВ визначається виходячи з їх фактичної ціни, але не нижчої за звичайні ціни, як це передбачено п.4.2 ст.4 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Відповідаю до пункту 1.18 статті 1 Закону № 2181 звичайна ціна - ціна, визначена звичайною за правилами, встановленими Законом України від 28.12.1994 №334/94 -ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» Законодавче поняття «звичайна ціна» та механізм визначення звичайної ціни для цілей податкового обліку наведено у пункті 1.20 статті 1 Закону № 334, який є законом прямої дії і врегульовує порушене питання. Згідно з п. 8.2.2. ст. 8 Закону України № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що автомобільний транспорт відноситься до другої групи амортизації, п.8.3.5 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2,3,4 ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому, окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2,3 або 4, з метою оподаткування не ведеться. Згідно з пп.8.4.4. ст.8 Закону України № 334 зазначено, що в разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2,3 та 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів. Поняття «балансова вартість» Законом України «Про податок на додану вартість» не роз'яснюється, але відповідно до п. 1.15 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому та іншим законам з питань оподаткування. Тому використання даних неподаткового обліку при обчисленні податкових зобов'язань суперечить чинному законодавству. Відповідно до п. 1.20.5 Закону № 334, якщо звичайна ціна не може бути визначена, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами ) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. Залишкова вартість автомобіля станом на 01.01.2008 року складає 23812 грн., тобто є його звичайною ціною.

Зазначені нормативні акти були застосовані судом першої інстанції правомірно. Натомість, в матеріалах справи відсутні докази того, що в силу, зокрема, технічного стану чи товарного вигляду автомобіля його звичайна ціна є дійсно нижче залишкової, чим спростовуються посилання апелянта на недоведеність розміру бази оподаткування при тому, що залишкову вартість автомобіля апелянт не заперечував. Натомість, заперечення відповідача знаходять підтвердження за наявними в матеріалах справи доказами.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положенням частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Апелянт у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду. Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Хутро» - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 р. у справі № 2a-4015/09/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 25.11.2013 року.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.