СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2013 року Справа № 919/826/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Нестор Віталій Романович, довіреність № 08-0/070176 від 27.12.12, публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень"
представник відповідача, ОСОБА_3, довіренсть № 1657 від 13.11.13,, фізична особа- підприємець ОСОБА_4
представник третьої особи, Каптусарова Галина Володимирівна, довіреність №05-11/55 від 30.05.13, публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна"
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн"
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистри"
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс"
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Діджіт"
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "О.Т.С."
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс"
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи"
представник третьої особи, не з'явився, приватне підприємство "М-Люкс"
представник третьої особи, не з'явився, приватне підприємство "Партнерофіс"
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Лугінтертех-Союз"
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" на рішення господарського суду міста Севастополя (колегія суддів Погребняк О.С., Плієва Н.Г., Сімоходська Д.О.) від 24 жовтня 2013 року у справі № 919/826/13
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Мельникова, 83-Д,Київ 119,04119)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" (вул. Велика Житомирська, 20,Київ,01601)
товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99005;
вул. Очаківська/Очаковський пров. 5/6,Київ 151,03151)
товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистри" (вул. Очаківська/Очаківський пров. 5/6,Київ 151,03151
вул. Леніна, 19,Севастополь,99005)
товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99005, б-р Лепсе, 8, м. Київ, 03124)
товариство з обмеженою відповідальністю "Діджіт" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99005,
вул. Очаківська/Очаковський пров. 5/6,Київ 151,03151)
товариство з обмеженою відповідальністю "О.Т.С." (вул. Очаківська/Очаковський пров. 5/6,Київ 151,03151,
вул. Леніна, 19,Севастополь,99005)
товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс" (вул. Очаківська/Очаковський пров.5/6,Київ 151,03151,
вул. Леніна, 19,Севастополь,99005)
товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" (вул. Очаківська/Очаківський пров. 5/6,Київ 151,03151,
вул. Фіолентовське шоссе 1/2, м. Севастополь, 99053)
приватне підприємство "М-Люкс" (вул. Дзержинського, 9,Ірпінь,Київська область,08200,
вул. Центральна, 97, м. Ірпінь, Київська область, 08200)
приватне підприємство "Партнерофіс" (вул. Очаківська/Очаківський пров. 5/6,Київ 151,03151)
товариство з обмеженою відповідальністю "Лугінтертех-Союз" (вул. Леніна, 38,Луганськ,91000)
про визнання авалів недійсними
ВСТАНОВИВ
Публічне акціонерне товариство „Банк інвестицій та заощаджень" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання авалів недійсними, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що авалювання векселів суперечить меті підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17 липня 2013 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистри", товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс", товариство з обмеженою відповідальністю „Діджіт", товариство з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс Люкс", товариство з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи", приватне підприємство „М-Люкс", приватне підприємство „Партнерофіс", товариство з обмеженою відповідальністю „Лугінтертех-СОЮЗ".
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23 вересня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено публічне акціонерне товариство „Банк ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 жовтня 2013 року у справі № 919/826/13 (колегія суддів С.О. Погребняк, Н.Г. Плієва, Д.О. Сімоходська) позов публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" задоволено частково.
Визнано недійсними авалі, вчинені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на простому векселі серії АА 2347137 на суму 7863410,00 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347136 на суму 3097084,00 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347139 на суму 4333960,00 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347140 на суму 3748720,00 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347138 на суму 4811274,25 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347133 на суму 21240000,00 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347141 на суму 93309620,07 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347134 на суму 12100000,00 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347143 на суму 34227091,71 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347135 на суму 33360000,00 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 2347142 на суму 77330568,00 грн., що був емітований приватним підприємством „М-Люкс", на простому векселі серія АА 1874956 на суму 527108,28 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистри", на простому векселі серія АА 1874976 на суму 433717,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи", на простому векселі серія АА 1874977 на суму 2125580,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи", на простому векселі серія АА 2347063 на суму 3195709,92 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Діджіт", на простому векселі серія АА 2347064 на суму 2650013,12 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Діджіт", на простому векселі серія АА 2347055 на суму 2590380,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс", на простому векселі серія АА 2347056 на суму 268800,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс", на простому векселі серія АА 1874803 на суму 9412083,82 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", на простому векселі серія АА 1874805 на суму 4215305,58 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", на простому векселі серія АА 1874806 на суму 5016638,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", на простому векселі серія АА 1874807 на суму 21700000,10 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", на простому векселі серія АА 1874808 на суму 5861632,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", на простому векселі серія АА 1874824 на суму 19195658,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", на простому векселі серія АА 1874825 на суму 3235165,15 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", на простому векселі серія АА 1874826 на суму 117973,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", на простому векселі серія АА 1874830 на суму 1919800,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", на простому векселі серії АА 1874831 на суму 1715183,00 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", на простому векселі серії АА 2347073 на суму 1622789,91 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс", на простому векселі серії АА 2347074 на суму 9916519,53 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс".
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними 30 авалів, вчинених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на простих векселях, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинення відповідачем авалів на суму, що в декілька разів перевищує його активи, свідчить про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 при авалюванні векселів не мав на меті здійснення оплат за векселями, більш того він не міг це зробити та завідомо знав про це.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсним авалю векселя АА 2347057 від 20 жовтня 2010 року на суму 339571,04 грн., місцевий господарський суд послався на те, що між авалістом та векселедавцем існували договірні відносини та намір досягнення правового результату.
Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство „Банк інвестицій та заощаджень" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду першої інстанції, виклавши його у наступній редакції, зокрема, задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована посиланням публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.
Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарський суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов суперечливих висновків щодо наявності чи відсутності наміру фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 здійснювати оплату за векселями.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року апеляційна скарга публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.
Від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін.
В судове засідання товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистри", товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс", товариство з обмеженою відповідальністю „Діджіт", товариство з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс Люкс", товариство з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи", приватне підприємство „М-Люкс", приватне підприємство „Партнерофіс", товариство з обмеженою відповідальністю „Лугінтертех-СОЮЗ" своїх представників не направили, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Так, відповідно до положень пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Слід зазначити, що ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду про призначення апеляційної скарги до розгляду було надіслано за адресами вказаних юридичних осіб, зазначених у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та було або отримано відповідальними особами, або повернуто підприємством зв'язку за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з належними відмитками.
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").
Згідно з пунктом 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 02 грудня 2013 року за відсутності представників третіх осіб.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
19 липня 2005 року між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" (в подальшому публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк") та товариством з обмеженою відповідальністю „КОНУС" (правонаступником прав та обов'язків якого є товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн") був укладений кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 (т. 1 а.с. 105-113).
07 грудня 2009 року між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та громадянином ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 241346, відповідно до умов якого ОСОБА_4 поручився перед акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" за виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн" зобов'язань за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 (т. 1 а.с. 102-104).
Рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 20 лютого 2012 року був задоволений позов публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поруки та кредитним договором у розмірі 309721788,84 грн. (т.1 а.с. 86-90).
Постановами Апеляційного суду міста Севастополя від 30 серпня 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 20 лютого 2012 року було залишено без змін (т.1 а.с. 92-101).
18 липня 2012 року між публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк" та публічним акціонерним товариством „Банк інвестицій та заощаджень" був укладений договір № 46/FFA про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого публічне акціонерне товариство „Банк інвестицій та заощаджень" набуло прав кредитора, зокрема, за договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19 липня 2005 року (т. 1 а.с. 114-122).
13 серпня 2012 року між публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк" та публічним акціонерним товариством „Банк інвестицій та заощаджень" був укладений договір про відступлення прав за договорами забезпечення, зокрема, за договором поруки № 241346 від 07 грудня 2009 року (т. 1 а.с. 123-129).
Протягом серпня-жовтня 2010 року приватним підприємством „М-Люкс", товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистри", товариством з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи", товариством з обмеженою відповідальністю „Діджіт", товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс Люкс", товариством з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс" були емітовані 31 (тридцять один) простий вексель на загальну суму 391481355,48 грн. (т. 1 а.с. 52, т. 2 а.с. 17-132).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 вчинив аваль на вказаних емітованих векселях на загальну суму 391481355,48 грн. шляхом вчинення відповідного напису „як авалист" за приватне підприємство „М-Люкс", товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистри", товариство з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи", товариство з обмеженою відповідальністю „Діджіт", товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс Люкс", товариство з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс" (т. 1 а.с. 52, т. 2 а.с. 17-132).
Вказуючи на те, що вчинення авалів на відповідних векселях було фіктивним, оскільки не мало на меті здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 оплати за векселями та взагалі суперечить сутності підприємницької діяльності, публічне акціонерне товариство „Банк інвестицій та заощаджень" звернулось до суду з даною позовною заявою.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України „Про цінні папери і фондовий ринок" векселем є цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Згідно з статтею 1 Закону України „Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України „Про цінні папери і фондову біржу", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
На законодавчому рівні обіг векселів в Україні, що полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконання вексельних зобов'язань, регулюються Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженому Женевською конвенцією 1930 року, про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Законом України „Про обіг векселів в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ.
Згідно зі статтею 30 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі платіж за переказним векселем може бути забезпечено авалем повністю або частково. Аваль вчиняється на самому переказному векселі та виражається словами „вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням.
До простих векселів, відповідно до статті 77 Уніфікованого закону, застосовуються ті ж самі положення, які відносяться до переказних векселів, в тому числі щодо положення відносно забезпечення авалем.
Відповідно до частини 2 пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" № 5 від 08 червня 2007 року необхідно також врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не лише нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України). Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.
Згідно з частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Звертаючись до суду з даним позовом, публічне акціонерне товариство „Банк інвестицій та заощаджень" обґрунтувало вимоги твердженням про те, що вчинення авалів на відповідних векселях було фіктивним.
Слід зазначити, що поняття фіктивного правочину наведено у статті 234 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
У пункті 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року № 11 визначено, що визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати на те, що з матеріалів справи вбачається дещо різне ставлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до вчинення авалів на векселях.
Так, на простих векселях серії АА 2347137, АА 2347136, АА 2347139, АА 2347140, АА 2347138, АА 2347133, АА 2347141, АА 2347142, АА 1874956, АА 1874976, АА 1874977, АА 2347063, АА 2347135, АА 2347134, АА 2347143, АА 2347064, АА 2347055, АА 2347056, АА 1874803, АА 1874805, АА 1874806, АА 1874807, АА 1874808, АА 1874824, АА 1874825, АА 1874826, АА 1874830, АА 1874831, АА 2347073, АА 2347074 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 вчинив авалів поряд із іншими авалістами, зокрема, товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн", товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс", товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистри", товариством з обмеженою відповідальністю „Діджіт", товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс", товариством з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.", товариством з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи", товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс Люкс", приватним підприємством „М-Люкс" (т. 2 а.с. 17-132).
Під час дослідження умислу сторін при вчиненні авалів на простих векселях серії АА 2347137, АА 2347136, АА 2347139, АА 2347140, АА 2347138, АА 2347133, АА 2347141, АА 2347142, АА 1874956, АА 1874976, АА 1874977, АА 2347063, АА 2347135, АА 2347134, АА 2347143, АА 2347064, АА 2347055, АА 2347056, АА 1874803, АА 1874805, АА 1874806, АА 1874807, АА 1874808, АА 1874824, АА 1874825, АА 1874826, АА 1874830, АА 1874831, АА 2347073, АА 2347074 було встановлено, що відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 06 серпня 2012 року у справі № 5020-618/2012, яке було залишено без змін постановами суду апеляційної та касаційної інстанції, з підстав фіктивності було визнано недійсними авалі, вчинені товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн" та товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс" саме на простих векселях серії АА 2347137, АА 2347136, АА 2347139, АА 2347140, АА 2347138, АА 2347133, АА 2347141, АА 2347142, АА 1874956, АА 1874976, АА 1874977, АА 2347063, АА 2347135, АА 2347134, АА 2347143, АА 2347064, АА 2347055, АА 2347056, АА 1874803, АА 1874805, АА 1874806, АА 1874807, АА 1874808, АА 1874824, АА 1874825, АА 1874826, АА 1874830, АА 1874831, АА 2347073, АА 2347074.
Надаючи пояснення у справі, представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 вважав правомірними вимоги публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" в частині визнання недійсними вчинення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 авалів на простих векселях серії АА 2347137, АА 2347136, АА 2347139, АА 2347140, АА 2347138, АА 2347133, АА 2347141, АА 2347142, АА 1874956, АА 1874976, АА 1874977, АА 2347063, АА 2347135, АА 2347134, АА 2347143, АА 2347064, АА 2347055, АА 2347056, АА 1874803, АА 1874805, АА 1874806, АА 1874807, АА 1874808, АА 1874824, АА 1874825, АА 1874826, АА 1874830, АА 1874831, АА 2347073, АА 2347074 саме з мотивів неможливості встановлення наміру осіб, що вчинили авалі, на створення правових наслідків у зв'язку з їх численністю (т.3 а.с. 17-20).
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду міста Севастополя про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" в частині визнання недійсними вчинення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 авалів на простих векселях серії АА 2347137, АА 2347136, АА 2347139, АА 2347140, АА 2347138, АА 2347133, АА 2347141, АА 2347142, АА 1874956, АА 1874976, АА 1874977, АА 2347063, АА 2347135, АА 2347134, АА 2347143, АА 2347064, АА 2347055, АА 2347056, АА 1874803, АА 1874805, АА 1874806, АА 1874807, АА 1874808, АА 1874824, АА 1874825, АА 1874826, АА 1874830, АА 1874831, АА 2347073, АА 2347074.
Публічним акціонерним товариством „Банк інвестицій та заощаджень" також заявлено позовні вимоги про визнання недійсним авалю, вчиненого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на простому векселі серії АА 2347057 на суму 339571,04 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс".
З матеріалів справи вбачається, що 20 жовтня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс" емітувало простий вексель серії АА 2347057, держателем якого було визначено товариство з обмеженою відповідальністю „Лугінтертех-СОЮЗ" (т. 1 а.с. 52).
На вказаному векселі вчинено лише один аваль: „як аваліст за товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс" в сумі 339571,04 грн." підпис фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.
Слід вказати на те, що з матеріалів справи, а саме звітів суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку, вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 за перший-третій квартал 2010 року мав обсяг виручки у розмірі 624703,94 грн. (т. 2 а.с. 229-231).
Тобто, авалюючи простий вексель серії АА 2347057 на суму 339571,04 грн., фізична особа-підприємець ОСОБА_4 свідомо розраховував та мав фінансову спроможність оплатити спірний вексель.
Суд апеляційної інстанції також зазначає й на те, що з особою, за яку фізична особа-підприємець ОСОБА_4 виступив як аваліст - товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс" - у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 були тривалі договірні правовідносини.
Так, в матеріалах справи міститься укладений 01 квітня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс" договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг, строк дії якого визначений до 31 грудня 2011 року (т. 2 а.с. 218-221).
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч наведеним нормам чинного законодавства публічне акціонерне товариство „Банк інвестицій та заощаджень" не надало суду доказів недійсності вказаного договору. Посилання публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" на те, що сторонами договору не надано актів виконаних робіт тощо, судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки відповідно до пункту 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
У позові, як на підставу для задоволення вимоги про визнання недійсним авалю, вчиненого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на простому векселі серії АА 2347057 на суму 339571,04 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс", публічне акціонерне товариство „Банк інвестицій та заощаджень" посилається на те, що з моменту імітування векселю до моменту його авалювання пройшло менш ніж 14 днів.
Стосовно цих доводів суд апеляційної інстанції зазначає, що " законодавство України про обіг векселів не містить жодних обмежень щодо строків вчинення авалю векселю.
Обґрунтовуючи позов у частині визнання недійсним авалю, вчиненого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на простому векселі серії АА 2347057 на суму 339571,04 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс", публічне акціонерне товариство „Банк інвестицій та заощаджень" також твердить про те, що авалювання цього векселю взагалі суперечило меті здійснення підприємницької діяльності.
Надаючи оцінку цим доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати на те, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З наведеного поняття „підприємництва" вбачається, що ця господарська діяльність має на меті досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, але здійснюється на власний ризик.
Слід зазначити, що виступаючи авалістом за товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс", фізична особа-підприємець ОСОБА_4, зокрема, дбав про підтримання договірних правовідносин з цим суб'єктом господарювання, оскільки, як вже вказувалось, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс" був укладений договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг.
За цим договором фізична особа-підприємець ОСОБА_4 виступав у якості Виконавця завдань, за що мав отримувати винагороду у розмірі, як найменш, 7100,00 грн. у місяць.
Судом апеляційної інстанції також було досліджено умови договору поруки № 241346 від 07 грудня 2009 року, якій був укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та громадянином ОСОБА_4.
Вказаний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 поручився перед акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" за виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн" зобов'язань за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4, не містить ніяких обмежень щодо можливості/неможливості ОСОБА_4 вчиняти інші правочини, спрямовані, зокрема, на забезпечення виконання зобов'язання.
Не може бути прийнятим у якості доказу неспроможності оплатити спірний вексель й факт стягнення заборгованості за договором поруки та кредитним договором у розмірі 309721788,84 грн., оскільки вказана сума стягнута за рішенням суду, яке набрало законної сили 30 серпня 2012 року, тобто вже після вчинення авалю на простому векселі серії АА 2347057 на суму 339571,04 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс".
На підставі викладеного, враховуючи обставини щодо наявності тривалих договірних правовідносин, підтверджену звітами суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку фінансову спроможність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 оплатити спірний вексель, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду міста Севастополя про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень" в частині визнання недійсним авалю, вчиненого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на простому векселі серії АА 2347057 на суму 339571,04 грн., що був емітований товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс".
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги публічного акціонерного товариства „Банк інвестицій та заощаджень", викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 24 жовтня 2013 року у справі № 919/826/13 відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 жовтня 2013 року у справі № 919/826/13 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді В.С. Голик
В.В.Сотула
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Мельникова, 83-Д,Київ 119,04119)
2. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4
(АДРЕСА_1,
АДРЕСА_2)
3. Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна" (вул. Велика Житомирська, 20,Київ,01025)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн"
(вул. Леніна, 19,Севастополь,99011;
вул. Очаківська/Очаковський пров. 5/6,Київ 151,03151)
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистри"
(вул. Очаківська/Очаківський пров. 5/6,Київ 151,03151
вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс"
(вул. Леніна, 19,Севастополь,99011,
б-р Лепсе, 8, м. Київ, 03124)
7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджіт"
(вул. Леніна, 19,Севастополь,99011,
вул. Очаківська/Очаковський пров. 5/6,Київ 151,03151)
8. Товариство з обмеженою відповідальністю "О.Т.С."
(вул. Очаківська/Очаковський пров. 5/6,Київ 151,03151,
вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)
9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс"
(вул. Очаківська/Очаковський пров.5/6,Київ 151,03151,
вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)
10. Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи"
(вул. Очаківська/Очаківський пров. 5/6,Київ 151,03151,
вул. Фіолентовське шоссе 1/2, м. Севастополь, 99053)
11. Приватне підприємство "М-Люкс"
(вул. Дзержинського, 9,Ірпінь,Київська область,08200,
вул. Центральна, 97, м. Ірпінь, Київська область, 08200)
12. Приватне підприємство "Партнерофіс"
(вул. Очаківська/Очаківський пров. 5/6,Київ 151,03151)
13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугінтертех-Союз"
(вул. Леніна, 38,Луганськ,91055)
Судове рішення № 35843706, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 02.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 919/826/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: