ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2013 рокуСправа № 912/1687/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/1687/13
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", Донецька область, Красноармійський район, с. Прогрес
до: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", Кіровоградська область, Вільшанський район, смт. Вільшанка
про стягнення 121 717,48 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - Аврамішин В.С., довіреність № б/н від 01.08.2013 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № б/н та б/д про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" грошових коштів в сумі 121 717,48 грн., а саме: 86400,00 грн. сума неоплаченого товару, 18 037,48 грн. 20 % річних, 17 280,00 грн. штрафу, з покладенням на відповідача судового збору.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору поставки № МК-40/2012 від 28.05.2012 не виконані зобов'язання в частині оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість у розмірі 86 400,00 грн. Крім того у зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений товар позивачем нараховані 20% річних в сумі 18 037,48 грн. та штраф в сумі 17 280,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, зазначає, що видаткова накладна № 6335 від 28.05.2012 р. є бухгалтерським документом на підставі якої позивач обґрунтовує позовні вимоги засвідчує саме факт поставки товару а не факт виникнення заборгованості. Також вважає факт заборгованості не підтвердженим, з огляду на те, що сторонами не узгоджено суми заборгованості, що підтверджується актами звірки розрахунків. Крім того, не погоджується з нарахуванням штрафу відповідно до п. 7.7 договору, оскільки позивач при нарахуванні штрафу в розмірі 18 037,48 грн. не зазначив, за який період здійснено нарахування річних в розмірі 20%.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
28.05.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (покупець) укладено договір поставки № МК-40/2012, за умовами якого постачальник зобов"язується передати у власність покупця продукцію виробничо - технічного призначення, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п. 1.1 Договору) (а.с. 13-14).
Відповідно до пункту 2.3 Договору загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1 та які є невід"ємною частиною цього договору. У випадках розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід"ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).
Строк поставки товару визначається у відповідних Додатках до цього договору (п. 4.1. Договору).
Згідно пункту 6.3 Договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в акті приймання-передачі товару на відповідальне зберігання та в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства - виробника.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що при наявності підстав, акти приймання по кількості та якості або акти при приховані недоліки товару складаються за обов"язкової участі представника постачальника в порядку, визначеному Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості № П-6 і П-7.
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено круглими печатками.
Додатком № 1 від 28.05.2012 р. до договору поставки № МК-40/2012 від 28.05.2012 р. сторони передбачили, що загальна вартість товару за даним додатком складає 108 000,00 грн.; оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 20% вартості товару до 30.05.2012 р., 80% - до 01.10.2012 р.; строк поставки до 30.05.2012 р. (п. 2, 3, 4 додатку № 1) (а.с.15).
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткової накладної № 6335 від 28.05.2012 р. на суму 108 000,00 грн., яка посвідчена підписом уповноваженої особи відповідача (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 108 000, 00 грн. (а.с.11).
Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996 №192) на отримання цінностей від ТОВ "Агрозахист Донбас" № 25 від 28.05.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), видані сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" на ім'я Дрига І.М., останній був уповноваженим відповідачем на отримання товару від позивача (а.с.12).
Товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника відповідача на видатковій накладній.
Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором поставки № МК-40/2012 від 28.05.2012, було поставлено відповідачу товар на суму 108 000,00 грн., проте відповідач частково здійснив оплату поставленого товару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар згідно договору поставки в розмірі 86400,00 грн.
Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначає позивач, відповідачем сплачено заборгованість лише частково у загальному розмірі 21600,00 грн., які зараховані в рахунок погашення заборгованості, що виникла за поставлений товар.
В судовому засіданні представником відповідача підтверджено часткову оплату поставленого товару згідно договору поставки № МК-40/2012 від 28.05.2012 р.
Відтак, станом на 03.13.2013 р. загальна сума несплаченого товару становить 86 400,00 грн.
На момент розгляду справи сума основного боргу не змінилася, за викладених обставин підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20% річних від суми простроченої заборгованості та штрафу від суми несвоєчасно сплаченого товару.
Відповідно до умов договору, сторони погодили, що в разі невиконання покупцем зобов"язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов"язань передбачених розділом 3 цього Договору покупець, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 20% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п. 7.7.), в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого товару (п.7.8.).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що оскільки відповідачем всупереч розділу 3 договору та додатку № 1 до Договору за видатковою накладною № 6335 не було здійснено у повному обсязі оплату отриманого товару на суму 86400,00 грн., а лише здійснено часткову оплату в сумі 21600,00 грн., відповідачем прострочено виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 20% річних від суми простроченої заборгованості в сумі 18037,48 грн. та штрафу від суми несвоєчасно сплаченого товару в сумі 17 280,00 грн. у відповідності до ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 121 717,48 грн., яка складається з сум: 86 400,00 грн. основного боргу, 20 % річних в сумі 18 037,48 грн. та 17 280,00 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, смт. Вільшанка, вул. Колгоспна, 5, код ЄДРПОУ 03756454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (85351, Донецька область, Красноармійський район, с. Прогрес, вул. Б. Хмельницького, буд. № 4Б, код ЄДРПОУ 30048570) 86 400,00 грн. суму неоплаченого товару, 18 037,48 грн. 20 % річних, 17 280,00 грн. штрафу, а також 2434,35 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 09.12.2013 р.
Суддя С. Б. Колодій
Судове рішення № 35843197, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/1687/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: