Рішення № 35841150, 26.11.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/48/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 Справа № 908/3574/13

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Боклаг А.С., дов. № 174 від 21.06.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000", м. Харків

до Приватного підприємства "Кондор 97", м. Запоріжжя

про стягнення суми боргу у розмірі 25 499,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2013р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" до Приватного підприємства "Кондор 97" про стягнення 25 499,46 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.09.2012р. між ним та відповідачем було укладено Договір поставки № 165, відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" протягом 2013р. постачало на адресу Приватного підприємства "Кондор 97" текстильну продукцію на загальну суму 51 268,27 грн. Відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши останньому за поставлений товар лише 27828,74 грн. Несплачена сума заборгованості складає 23 498,86 грн. Відповідно до умов договору та ст. 625 ЦК України, позивачем на несплачену суму заборгованості були нараховані: пеня в розмірі 1 643,16 грн. та 357,44 грн. 3% річних. В зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 23498,86 грн. основного боргу, 1643,16 грн. пені, 357,44 грн. річних відсотків та судовий збір.

04 листопада 2013р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 06.11.2013р. судом порушено провадження у справі № 908/3574/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/48/13.

У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 26.11.2013 р.

В судовому засіданні 26.11.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги на підставах, викладених в позові.

Відповідач відзив та витребувані судом документи не надав, явку свого представника в судове засідання 26.11.2013р. не забезпечив.

Про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції від 07.11.2013 р., який наявний в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі, надіслані за поштовими адресами відповідача, які вказані в позовній заяві, не повернулись на адресу суду підприємством зв'язку, а також те, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

За заявою представника позивача справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 26.11.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

06.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" (надалі - Постачальник) та Приватним підприємством "Кондор 97" (надалі-Покупець) було укладено договір поставки № 165 (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1 -1.3 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар - текстильну продукцію (надалі - товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплатити його. Постачання конкретної партії товару відбувається на підставі замовлення Покупця. Замовлення вважається прийнятим та підтвердженим Постачальником після отримання Покупцем замовлення з відміткою про отримання к виконанню або отримання Покупцем рахунку - фактури.

Згідно п. п. 4.1-4.4 Договору асортимент, кількість, ціна, умови оплати погоджуються Сторонами на кожну партію товару та фіксуються у рахунках - фактурах і видаткових накладних. Датою сплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок.

Пунктами 8.1 - 8.2 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, закінчується 31.12.2014р. а у відношенні розрахунків - до повного виконання обов'язків.

На момент подачі позову до суду дія договору не припинялась та він є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник (Позивач по справі) протягом 2013 року поставив позивачу текстильну продукцію на загальну суму 51268,27 грн.

Продукція, яка поставлялась позивачем відповідачу була отримана директором ТОВ «Кондор 97», що підтверджується видатковими накладними від № Укр00039 від 09.01.2013р., № Укр1177 від 21.03.2013р., № Укр1642 від 19.04.2013р.

Право на отримання товару директором ТОВ «Кондор 97» Кондратьєвим О.С. підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 09.01.2013р., 21.03.2013р., 18.04.2013р.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання по договору № 165 від 06.09.2012р. щодо здійснення своєчасної та повної сплати за поставлений товар виконав частково, сплативши товар лише у розмірі 26328 грн. 74 коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, у відповідача рахується перед позивачем заборгованість за поставлений товар з урахування наявної заборгованості станом на 01.01.2013, яка разом складає 24998,86 грн.

Як свідчать матеріали справи, 18.06.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 126 з вимогою сплатити суму боргу у тридцяти денний строк та попередив відповідача, що в разі не сплати суми боргу в розмірі 24998,86 грн., матеріали будуть передані до господарського суду. Дана вимога була направлена з описом вкладення.

15.07.2013р. позивачем повторно була направлена претензія відповідачеві № 130, з вимогою погасити суму заборгованості. Також, дана претензія містила попередження, що в разі невиконання відповідачем заявлених в претензії вимог протягом 30 днів, позивач буде змушений звернутися до суду та стягнути крім суми загальної заборгованості ще й штрафні санкції.

Дана претензія була отримана відповідачем, про що свідчить підпис директора підприємства на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Після отримання претензії вих. № 130 від 15.07.2013 р. відповідачем 07.08.2013 р. було здійснено часткову оплату в сумі 1500 грн., що підтверджується банківською випискою.

Іншої оплати відповідачем за отриманий товар протягом 2013 року здійснено не було, а тому за останнім рахується заборгованість, яка складає 23498,86 грн.

Сума боргу в розмірі 23498,86 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.09.2013 р., який підписний сторонами та кріплений печатками без зауважень та заперечень.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утримуватися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконати його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості в сумі 23498,86 грн. Приватного підприємства "Кондор 97" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" підтверджений відповідними доказами, в тому числі й актом звірки взаємних розрахунків від 17.09.2013р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23498,86 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом. 6.3 Договору поставки № 165 від 06.09.2012 р. сторони визначили, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійного облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також індекс інфляції та річні відсотки.

В зв'язку з неповною оплатою за поставлений товар, позивачем була нарахована пеня, за порушення зобов'язань по договору поставки № 165 від 06.09.2012 р. за період з 04.05.2013 (останній день сплати за видатковою накладною № Укр. 1642 від 19.04.2013 р. -03.05.2013 р.) по 29.10.2013 р. (дата складання позову до суду), сума пені складає 1 643,16грн., а також позивачем було нараховано 3 % річних, що складає 357,44 грн.

Нарахування позивачем штрафних санкцій, перевірено судом та відповідає діючому законодавству.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару за договором постачання № 165 від 06.09.2012р. та даний факт не заперечується відповідачем, про що свідчить акт звірки від 17.09.2013р., а також враховуючи не надання відповідачем доказів сплати боргу, то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 23498,86 грн. грн., 3% річних в сумі 357,44 грн., пені в розмірі 1643,16 грн., суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Кондор 97" (юридична адреса - 69121, м. Запоріжжя, вул.. Заозерна, буд. 29-а; адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул.. 12 Квітня, 3 код ЄДРПОУ 24518345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест 3000" (юридична адреса 61157, м. Харків, вул.. Жовтневої революції, 167; адреса для листування: 61045 м. Харків, вул.. Отакара Яроша, 18-Г, р/р 26003131031980 у філії «Слобожанське РУАТ «Фінанси та кредит» МФО 350697 код ЄДРПОУ 35971841) основний борг в розмірі 23498 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 86 коп.; пеню в сумі 1 643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн. 16 коп.; 3% річних в розмірі 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 44 коп. та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.А. Топчій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.12.2013 р.